Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?
Відповідно до положень ст. ст. 126 і 129 Конституції України судді при здійснення правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється та що однією з основних засад судочинства є- забезпечення апеляційного й касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Згідно із зазначеними конституційними положеннями рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, зверненням рішень до виконання тощо) можуть оскаржуватись в апеляційному та касаційному порядку, а не в інший суд першої інстанції, оскільки таке оскарження порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
Правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції матеріальна і моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну шкоду відповідає не суд чи суддя, а держава.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі за позовом про відшкодування шкоди (у разі, якщо позов про відшкодування шкоди заявлений одночасно з вимогою про визнання дій (бездіяльності) неправомірними - то вони не можуть бути відповідачами й в адміністративній справі).
Тому заяви щодо неправильності процесуальних дій судді чи суду не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя, і суддя повинен відмовити у відкритті провадження за такою заявою на підставі п. 1 ч.2 ст. 122 ЦПК.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 1176 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Тобто, обов'язковою підставою деліктної відповідальності у разі постановлення незаконного рішення в цивільній справі, є наявність вини судді (суддів), підтвердженого обвинувальним вироком, що набрав законної сили.
Еще по теме Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?:
- Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
- Статтею 191 ЦП К надано суду право відкласти розгляд справи або оголосити перерву в її розгляді. Зокрема, відкласти розгляд справи суд може у випадках, встановлених цим Кодексом. Що це за випадки та яка різниця, між відкладенням та перервою?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Чи вправі перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, здійснити інший суддя цього ж суду (або інші судді цього ж суду), які не брати участі в розгляді цієї справи, а також у разі скасування постановленої ними ухвали при повторному розгляді?
- Які процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення? Чи передбачена законом участь прокурора при розгляді цієї справи?
- Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
- Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
- Позивач після пред'явлення позову і під час розгляду справи подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, проте судовий збір у відповідній частині не доплатив. Як повинен поступити суд у такій ситуації?
- Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?