Які це інші види забезпечення позову та як розуміти застосування кількох видів забезпечення позову, про що йдеться вч.2 ст. 152 ЦПК?
Інші види забезпечення позову, про що йдеться в ч. 2 ст. 152 ЦПК, можуть знаходитись в нормах матеріального права. Так, специфічні заходи забезпечення позову, які конкретизують загальні положення цивільного процесуального законодавства відповідно до різновиду правовідносин і можуть вживатися в особливому порядку, передбачені ст.
53 Закону «Про авторське право і суміжні права». Це:1) винесення ухвали про огляд приміщень, у яких, за припущенням, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права;
2) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів, щодо яких припускається, що вони є контрафакт-ними, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх виготовлення і відтворення;
3) накладення арешту і вилучення рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри щодо вчинення порушення) авторського права.
Наприклад, за правилами СК України щодо спору про місце проживання малолітньої дитини або про позбавлення батьківських прав (статті 161, 164) суд може для забезпечення позову при наявності небезпеки для життя чи здоров'я дитини постановити ухвалу до розгляду справи по суті про відібрання дитини у одного чи обох батьків і передати на виховання іншій особі, передбаченій законом.
Передбачено право суду зупинити діяльність ЗМІ за відповідним законом (ст. 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні).
Забезпеченням позову є застосування п. 8 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України » - обмеження у виїзді за кордон у разі пред'явлення цивільного позову до закінчення розгляду справи.
У будь-якому випадку, основними обмеженнями абокритеріями, якими повинен слідувати суд, вибираючи конкретний інший вид забезпечення позову повинен бути законним, тобто не заборонений законодавством, і його застосування не повинно з неминучістю вести до порушення закону, а також такий вид повинен бути реально виконуваним, в тому числі й щодо примусового виконання.