Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
У відповідності до ч. 4 ст. 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні може бути ухвалене рішення по суті спору.
Визнання відповідачем позову є розпорядчою дією сторони у справі, є одностороннім волевиявленням відповідача, направленим на врегулювання спору.
На відміну від відмови позивача від позову, визнання відповідачем позову, навіть при його прийнятті судом, не тягне за собою закриття провадження у справі, а, навпаки, є наслідком вирішення спору по суті з ухваленням рішення про задоволення позову. Визнання позову не звільняє відповідача від сплати судових витрат.Ухвалення рішення можливе на цій стадії процесу, як і на стадії судового розгляду, лише при безспірному визнанні відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (а не сторін), воно направлене на спрощення цивільного процесу. Таким чином, визнання відповідачем позову, якщо воно судом прийнято, тобто відповідає закону і не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, достатньо для задоволення позову і суд може обмежитись в рішенні лише вказівкою саме на зазначене диспозитивне розпорядження відповідача (із зазначенням про контроль суду цього визнання), без дослідження інших доказів та з'ясування обставин справи і без зазначення їх в рішенні.
До ухвалення судового рішення при визнанні відповідачем позову, суд зобов'язаний роз'яснити йому наслідки відповідних процесуальних дій (задоволення позову тощо), а якщо від нього у судовому засіданні бере участь його представник, то з'ясувати, чи не обмежений він у повноваженнях на вчинення такої дії.
Суд повинен відрізняти визнання відповідачем позову від визнання ним обставин позову, що згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК лише звільняє позивача від доведення цієї обставини. Зокрема, у разі визнання позову ухвалюється рішення на користь позивача, яке може бути оскаржене до вищестоящого суду. Визнання обставини позову ще не означає, що у судовому засіданні по суті спору буде ухвалене рішення суду проти того, хто визнав обставину, оскільки, по-перше, сторона може не довести інші обставини позову, якщо вони є обов'язковими, по-друге, згідно зі ст. 178 ЦПК сторона в ході розгляду справи по суті може відмовитися від визнання в попередньому судовому засіданні обставини позову у разі наявності для цього підстав.