<<
>>

В яких випадках апеляційний суд може встановлювати нові обставини та досліджувати нові докази?

Відповідно до ст. 303 ЦПК апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У системному зв'язку п. 6 ч. З ст. 295 та ч. 2 ст. 303 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини в тому разі, коли їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи ( з урахуванням положень про належність та допустимість доказів), які особа не мала можливості подати суду першої інстанціїз поважних причин, доведених нею, чи неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або можуть бути перевіреними судом апеляційної інстанції доказами, які судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого порядку (наприклад, з порушенням порядку допиту свідків).

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші учасники процесу мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Надання особою, яка бере участь у справі, в суд апеляційної інстанції доказів, які вона без поважних причин не надала суду першої інстанції, виключає можливість їх прийняття і дослідження судом апеляційної інстанції та розцінюється як процесуальний недогляд або зловживання правом цієї особи.

Про прийняття і дослідження нових доказів, як і відмови в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок як в протокольній ухвалі при обговоренні заявленого клопотання, так і в судовому рішенні.

Дослідження нових доказів можливе в наступних випадках: докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала і не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду; додаткові докази, які витребову-вались раніше, появилися після прийняття рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необгрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме В яких випадках апеляційний суд може встановлювати нові обставини та досліджувати нові докази?:

  1. Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
  2. В яких випадках суд може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких випадках - відмовити у задоволенні заяви по суті, а в яких випадках -залишити заяву без розгляду?
  3. В якому порядку подаються заперечення на апеляційну скаргу? Чи можуть бути до них додані нові докази?
  4. При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправіпостановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?
  5. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
  6. В яких випадках при скасуванні рішення суду першої інстанції апеляційний суд ухвалює нове рішення, а в яких - замінює рішення?
  7. В яких випадках суд касаційної інстанції може ухвалити нове рішення у справі?
  8. З цієї неконкретизованої норми права випливає багато запитань: яка форма і зміст заперечення, чи можна такі заперечення подавати під час розгляду справи апеляційним судом або просити про продовження цього строку та чи можливо до заперечення додавати нові докази?
  9. У ст. 303 ЦПК нічого не вказано про право апеляційного суду переоцінювати встановлені судом першої інстанції докази. Чи вправі апеляційний суд, крім дослідження нових доказів, переоцінювати докази, встановлені місцевим судом?
  10. Як поступити у тих випадках, коли апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду? Чи вправі апеляційний суд витребувати цивільну справу з суду першої інстанції?
  11. Які особливості укладення сторонами мирової угоди? Чи може суд відмовити у визнанні мирової угоди і в яких випадках? Як бути, якщо одна із сторін відмовляється виконувати умови мирової угоди?
  12. В яких випадках майно боржника може бути звільнено з-під арешту?
  13. Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -