Чи вправі суд задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог?
Відповідно до ст. 38 ЦПК сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Повноваження представників повинні бути посвідчені документами, зазначеними в ст. 42 ЦПК.
Відповідно до ст. 44 ЦПК представник може вчиняти від імені особи, які він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (до яких відноситься й представник), не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 61 ЦПК).
Оскільки визнання обставин, як один із видів пояснення сторін, є диспозитивним розпорядженням, суд не повинен вимагати визнання цих обставин під присягою, а повинен вирішити питання про їх допустимість та належність та оцінити це визнання за правилами ст. 212 ЦПК.
Таким чином, суд вправі задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, якщо немає обмеження у виданій довіреності на вчинення цієї процесуальної дії, і цього визнання достатньо для ухвалення судового рішення.
Еще по теме Чи вправі суд задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог?:
- Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
- Як повинен реагувати суд па зміну позивачем предмета чи підстави позову? Чи вправі позивач одночасно змінити предмет і підставу позову?
- Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
- § 3. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін
- Чи вправі суд зобов'язати відповідача надати письмове заперечення проти позову, особливо у складних справах?
- Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Яким чином на дане загальне правило впливають презумпції (фікції), які наявні як в матеріальному, так і в процесуальному праві?
- У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?
- Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
- Чи необхідно закривати провадження у справі в частині позовних вимог, якщо позивач відмовляється від них? Чи вправі позивач постійно доповнювати позовні вимоги?
- Чи вправі суд вийти за межі позовних вимог при розгляді позову про поновлення на роботі працівника, звільненого на підставі п. З ст. 40 КЗпП, і перевірити законність та обґрунтованість всіх дисциплінарних стягнень, якщо строк на їх оскарження, встановлений ст. 233 даного Кодексу, сплив?
- Чи вправі суд самостійно обрати вид забезпечення позову або замінити вид, якого просить вжити заявник, виходячи з обставин справи, характеру спору?
- Позивач після пред'явлення позову і під час розгляду справи подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, проте судовий збір у відповідній частині не доплатив. Як повинен поступити суд у такій ситуації?
- Чи є виключною підсудність справ не про визнання права впасності на нерухомість, а про визнання, наприклад, договору купівлі-продажу нерухомості недійсним, де встановлюються обставини, що призвели до укладення договору, а не обставини щодо неру хомості? Якщо це справи виключної підсудності, то які ще спори належить розглядати за такими правилами?
- У справі беруть участь кілька відповідачів. У попереднє судове засідання з'явився лише один відповідач, інші відповідачі не з'явилися без поважних причин при належному повідомленні. Чи можливо за таких умов у попередньому судовому засіданні ухвалити рішення на користь позивача в разі визнання відповідачем, який з'явився, позову?
- Чи вправі позивач відмовитися від позову в якійсь його частині? Чи відрізняються один від одного такі процесуальні дії, як часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог? Якщо відрізняються, то за якими ознаками проводиться таке розмежування?
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 ЦПК при підготовці справи до розгляду апеляційним судом суддя-доповідач з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Чи означає це, що суд апеляційний суд вправі залучити до участі у справі, наприклад, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку суд першої інстанції помилково не залучив до участі усправі?
- Чи вправі суд оцінювати обґрунтування підстави пред'явлення позову прокурором на захист прав інших осіб?
- § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову