<<
>>

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК суддя-доповідач касаційної інстанції вправі вирішити питання про зупинення рішення (ухвали) суду лише при наявності про це відповідного клопотання особи, яка подала касаційну скаргу. Як це питання вирішується у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами?

Частиною 4 статті 357 ЦПК передбачено, що провадження у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (провадження у зв'язку з винятковими обставинами).

Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень (ч. 5 ст. 356 ЦПК).

Таким чином, зупинення виконання оскаржених рішень знаходиться у повноваженні судової колегії, яка вирішує питання до допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і вирішується в залежності від конкретних обставин справи (дискреція).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК суддя-доповідач касаційної інстанції вправі вирішити питання про зупинення рішення (ухвали) суду лише при наявності про це відповідного клопотання особи, яка подала касаційну скаргу. Як це питання вирішується у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами?:

  1. Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
  2. Чи повинен суд касаційної інстанції розглянути заявлене одночасно з поданням касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення суду, якщо касаційна скарга залишена без руху? Чи повинно бути таке клопотання мотивованим чи достатньо зазначити про незаконність судового рішення?
  3. Що означає зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення (ухвали)? Чи може бути зупинено виконанням рішення суду першої інстанції, якщо в касаційному порядку розглядається, наприклад, скарга на ухвалу апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції?
  4. У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
  5. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 ЦПК при підготовці справи до розгляду апеляційним судом суддя-доповідач з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Чи означає це, що суд апеляційний суд вправі залучити до участі у справі, наприклад, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку суд першої інстанції помилково не залучив до участі усправі?
  6. Відповідно до статті 72 ЦПК (загальні положення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Цей строк може бути поновлений або продовжений судом лише за клопотанням особи, яка цей строк пропустила. Проте в ч. 1 ст. 356 ЦПК не вказується на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Як вирішується це питання?
  7. Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в касаційному порядку судове рішення, про залучення до касаційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на касаційне оскарження?
  8. Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
  9. Яким чином поступити касаційному суду, до якого надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження і відсутності клопотання про йо£о поновлення, якщо після витребування справи з'ясується, що заявник одночасно подав заяву про поновлення пропущеного строку до апеляційного суду і судова колегія поновила цей строк?
  10. Чи підлягають касаційному оскарженню ухвали судів першої і/або апеляційної інстанцій, постановлені відповідно до Закону України "Про третейські суди"? Чи може суд касаційної інстанції зупинити виконання рішення третейського суду?
  11. Яким чином слід поступити суду першої чи апеляційної інстанцій, до якого надійшла заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо справа направлена до суду касаційної інстанції для перегляду касаційної скарги чи скарги у зв'язку з винятковими обставинами? Яким чином поступити суду касаційної інстанції, в провадженні якого знаходиться касаційна скарга чи скарга у зв'язку з винятковими обставинами, якщо заява про перегляд судового рішення знаходиться на розгляді в
  12. Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?
  13. Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
  14. Відповідно до п/п з) п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» розмір державного мита при поданні апеляційної (касаційної) скарги складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Чи повинна сторона сплачувати судовий збір (державне мито до прийняття закону про судовий збір) при поданні апеляційної (касаційної) скарги, якщо рішення оскаржується лише в частині стягнення судових витрат?
  15. Виникає інше питання, не врегульоване ЦПК: чи вправі суддя (колегія суддів) у разі скасування ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судовогорішення у зв'язку з нововиявленими обставинами повторно розглядати таку заяву?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -