Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?
Уточнення позовних вимог або заперечень проти позову переслідує мету визначити характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює і яким належить керуватися при вирішенні спору.
За правилами ЦПК 1963 р. суд зобов'язаний був опитати по суті заявлених вимог лише позивача, а відповідача -тільки у необхідних випадках, визначених суддею (ст. 143). За новим ЦПК суд зобов'язаний опитати обох сторін одночасно у ході проведення попереднього судового засідання.
Від визначення характеру спірних правовідносин сторін і змісту правової вимоги позивача залежить вирішення питання про те, за правилами якого виду провадження розглядати цивільну справу, і вибір норми матеріального закону, який їх регулює. Визначення норми матеріального права здійснюється спочатку шляхом зіставлення фактів, викладених у заяві позивача, та фактів, на які вказує гіпотеза норми матеріального права. Від конкретизації спірних матеріальних правовідносин залежить застосування в подальшому інших процесуальних норм у стадії підготовки справи до судового розгляду. Визначення закону і спірних матеріальних правовідносин на цій стадії процесу носить попередній характер у тому значенні, що кінцевий висновок з цих питань суд зробить лише при ухваленні рішення в нарадчій кімнаті.
Однак, неправильний вибір норми матеріального права на даному етапі руху цивільного процесу може виключити або значно ускладнити можливість правильного і швидкого вирішення справи. Це, як правило, веде до порушення строків розгляду справи через необхідність повернення до цієї стадії та усунення недоліків підготовки справи, нерідко являється причиною неправильного застосування норм матеріального права і суттєво порушує норми процесуального права при ухваленні рішення.
Опитуючи відповідача по суті заперечення проти позову, суд повинен з'ясувати у нього характер таких заперечень. Процесуальний характер заперечень стосується посилання на відсутність у позивача права на звернення до суду або наявності перешкод для відкриття провадження у справі.
Якщо при опитуванні позивача з'ясується, що у нього є вимоги до цього ж відповідача чи до інших відповідачів, що випливають із поданої заяви, а при опитуванні відповідача з'ясується, що у нього є зустрічні вимоги до відповідача, то суддя зобов'язаний роз'яснити право як на пред'явлення позивачем додаткових позовних вимог, так і на пред'явлення відповідачем зустрічного позову. Інакше такі вимоги будуть заявлені в ході розгляду справи, що значно затягне розгляд справи.
Еще по теме Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?:
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
- Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
- Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
- Яким чином при проведенні попереднього судового засідання суддя вирішує питання про те, які саме обставини (факти) будуть мати для даної справи юридичне значення?
- Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
- У попередньому судовому засіданні ухвалено рішення внаслідок визнання відповідачем позову, але з порушенням загальних положень щодо цієї процесуальної дії. Рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, але який пункт ст. 311 ЦПК підходить до цієї ситуації, адже його перелік вичерпний?
- Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
- Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
- Як співвідносяться положення п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК та ст. 156 ЦПК щодо подвійного визначення дати судового засідання?
- У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?