<<
>>

Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК у випадках, встановлених пунктами 1,3,4, 9, 10 частини першої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. На підставі якого нормативно-правового акту народні засідателі притягуються до участі у справі і яке їх правове положення в процесі? Який порядок розгляду справи за участю народних засідателів?

Відповідно до ст. 18 ЦПК, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи в судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Це положення узгоджується з ч. 4 ст. 124 та ч. 1 ст. 127 Конституції України, де вказується, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених випадках, народні засідателі і присяжні.

Хто може і не вправі бути народним засідателем, вимоги до них, залучення до виконання обов'язків у суді, підставита порядок звільнення від виконання зазначених обов'язків врегульовано статтями 65-72 Закону України «Про судоустрій України».

Так, народними засідателями можуть бути лише громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам статті 66 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше, ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі.

Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів на час виконання ними обов'язків по здійсненню правосуддя.

Участь народних засідателів передбачена при розгляді справ лише окремого провадження про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 3) усиновлення; 4) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 5) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу (ч. 4 ст. 234 ЦПК).

При цьому забезпечення участі у справі народних засідателів є обов'язковою, покладено на суд і відповідного клопотання особи, яка бере участь у справі, не потрібно.

Разом з тим, при проведенні попереднього судового засідання (якщо передбачено необхідність його проведення) участь народних засідателів не вимагається, таке засідання проводиться суддею одноособово за загальними правилами проведення судового засідання (ч. 11 ст. 130 ЦПК).

Розгляд справи по суті за участю народних засідателів провадиться за загальними правилами, встановленими ЦПК. При цьому на них поширюються всі положення ЦПК про відвід судді та самовідвід, про недопустимість повторної участі у справі.

При перегляді рішень у наведених вище справах в апеляційному чи касаційному порядку участь народних засідателів не передбачена, оскільки судові рішення переглядаються колегіями професійних суддів (ст. 18 ЦПК).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК у випадках, встановлених пунктами 1,3,4, 9, 10 частини першої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. На підставі якого нормативно-правового акту народні засідателі притягуються до участі у справі і яке їх правове положення в процесі? Який порядок розгляду справи за участю народних засідателів?:

  1. Відповідно до ст. 304 ЦПК в апеляційному суді справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне оскарження. Які саме загальні положення ЦПК апеляційний суд не застосовує?
  2. Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
  3. Якщо судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду на підставі п.бч.1 ст. 311 ЦПК, то якими мають бути подальші дії апеляційного суду та чи не повинен він направити справу для розгляду за підсудністю до відповідного суду?
  4. Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
  5. Відповідно до статті 72 ЦПК (загальні положення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Цей строк може бути поновлений або продовжений судом лише за клопотанням особи, яка цей строк пропустила. Проте в ч. 1 ст. 356 ЦПК не вказується на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Як вирішується це питання?
  6. Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
  7. У попередньому судовому засіданні ухвалено рішення внаслідок визнання відповідачем позову, але з порушенням загальних положень щодо цієї процесуальної дії. Рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, але який пункт ст. 311 ЦПК підходить до цієї ситуації, адже його перелік вичерпний?
  8. Статтею 191 ЦП К надано суду право відкласти розгляд справи або оголосити перерву в її розгляді. Зокрема, відкласти розгляд справи суд може у випадках, встановлених цим Кодексом. Що це за випадки та яка різниця, між відкладенням та перервою?
  9. Відповідно до п.Зч. 1 ст. 215 ЦПК у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені норми матеріального та процесуального закону, якими суд керувався при ухваленні рішення. Вказане положення стосується й суду апеляційної інстанції (ст. 316 ЦПК). Яким чином має реагувати суд касаційної інстанції на порушення цієї правової норми, допущеними судом першої чи апеляційної інстанцій (або обома судами)?
  10. Чи впливає на обчислення трирічного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого судом на підставі прийнятого ним судового акту, постановления судом ухвали про роз'яснення цього судового акту, про виправлення описок або зміни способу виконання даного судового акту?
  11. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 ЦПК при підготовці справи до розгляду апеляційним судом суддя-доповідач з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Чи означає це, що суд апеляційний суд вправі залучити до участі у справі, наприклад, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку суд першої інстанції помилково не залучив до участі усправі?
  12. Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
  13. При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправіпостановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?
  14. З якого моменту починається перебіг процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви, яка залишена без руху (ч.І ст. 121 ЦПК)?
  15. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
  16. 23. Пункт 10 частини першої статті 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 3, ст. 23)
  17. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
  18. Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
  19. Яким чином можливо дотриматися розумних строків розгляду справи, але не більше двох місяців, якщо по деяким з ним слід виконати положення Мінської Конвенції або в порядку ст. 132 ЦПК направляються судові доручення?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -