Чи можуть сторони домовитись про підсудність їх справи (договірна підсудність) після відкриття провадження у справі та чи буде вона обов'язковою для суду?
Договірна підсудність основана на принципах диспози-тивності цивільного процесу, свободи договору і надає можливість сторонам самостійно визначити територіальну (загальну та альтернативну) підсудність їх справи (ст.
112 ЦПК). При цьому сторони не вправі змінювати виключну підсудність (ст. 114 ЦПК). Також слід зазначити, що сторони не вправі укласти угоду про визначення інстанційної (родової) підсудності, наприклад, про розгляд їх спору апеляційним судом по першій інстанції, оскільки ст. 107 ЦПК встановила, що всі справи по першій інстанції розглядаються лише місцевими судами. Така угода є нікчемною і до уваги судом не береться.Письмова угода про визнання договірної підсудності, досягнута на підставі ст. 112 ЦПК, обов'язкова не лише для сторін, але й для суду. Однак у системному тлумаченні з ч. 4 ст. 116 ЦПК така угода повинна бути укладена лише до вирішення судом питання про відкриття провадження у справі.
Угода про підсудність може бути включена до цивільно-правового договору, укладеному між сторонами (авторський договір, договір підряду тощо). Обов'язковість угоди про договірну підсудність виражається в тому, що сторони не можуть її змінити в односторонньому порядку (лише за згодою сторін), а суд, який зазначений в договорі, що включає в себе умову про територіальну підсудність, зобов'язаний прийняти позовну заяву до провадження.