Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?
Відповідно до ст. 157 ЦПК суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справ, але не більше як на один місяць.
Зазначене є новелою ЦПК, тому слід звернути увагу на юридичну конструкцію цього положення. Так, із норми ч. 2 ст. 157 ЦПК вбачається, що подовження (а не продовження) строку розгляду справи можливе лише за певних умов: 1) у виняткових випадках, 2) за клопотанням сторін, 3) з урахуванням особливостей розгляду справи.
При цьому всі ці елементи повинні бути наявними одночасно.
Процесуальний строк - це проміжок часу, визначений законом або призначений судом, для здійснення процесуальних дій учасниками процесу.
Строки судового розгляду, які зобов'язовують суд здійснити процесуальні дії в певний проміжок часу, за своїм характером є службовими строками.
їх відмінність в тому, що: а) регулювання службових строків не знаходиться в главі ЦПК про строки; б) вони встановлені для суду і для судді; в) вони відрізняються за наслідками їх пропуску. Пропуск процесуальних строків позбавляє особу можливості здійснювати процесуальну дію, а пропуск службових строків, навпаки, не знімає з суду обов'язку здійснити дії, направлені на правильне і своєчасне вирішення справи. Так само і зазначений в ч. 2 ст. 157 ЦПК (про подовження строку розгляду справи) строк є службовим строком, відповідно до якого навіть при його пропущенні суд зобов'язаний вчинити певні процесуальні дії, зокрема розглянути у даному випадку справу, тому цей строк, на нашу думку, може бути подовжений більше ніж один разО
Таким чином, якщо з поважних причин у виняткових випадках закінчити у визначений законом строк справу розглядом неможливо, а сторони не заявляють клопотання про подовження строку розгляду справи, то суд повинен з власної ініціативи поставити питання на обговорення (а не самостійно вирішувати питання), оскільки цейстрок є службовим з відповідними наслідками його спливу, з постановлениям відповідної ухвали.
Чи можна двічі і більше разів подовжити судовий розгляд за правилами ч. 2 ст. 157 ЦПК?
Нерідко судді вважають взагалі за недоцільне постановляти таку ухвалу, зазначаючи, що через це судове рішення скасоване не буде.
Запропонований варіант процесуальної поведінки суду є невірним. Дійсно, через відсутність ухвали про подовження строку розгляду справи ухвалене судове рішення не може бути скасоване. Проте у даному випадку буде процесуальне правопорушення з боку суду, яким порушуються законні права суб'єктів процесу. У такому разі настануть відповідні наслідки для суду: постановлення окремої ухвали тощо.
Еще по теме Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?:
- Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
- Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
- Чи може суд встановити строк для проведення експертизи? Які наслідки порушення цього строку?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
- Відповідно до статті 72 ЦПК (загальні положення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Цей строк може бути поновлений або продовжений судом лише за клопотанням особи, яка цей строк пропустила. Проте в ч. 1 ст. 356 ЦПК не вказується на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Як вирішується це питання?
- Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?
- Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
- Яким чином повинен поступити апеляційний суд, якщо після прийняття апеляційної скарги до розгляду буде встановлено, що скарга подана після закінчення встановлених строків і не містить клопотання про поновлення пропущеного строку або скарга подана і підписана представником, а строк довіреності на момент її підписання сплив?
- Чи може бути враховане судом касаційної інстанції визнання учасника процесу певної обставини, якщо він викликаний до цього суду для дачі пояснень?
- Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?
- У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?
- Зап.Зч.1 ст. 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Чи не повинні ці справи розглядатися в позовному провадженні?
- З цієї неконкретизованої норми права випливає багато запитань: яка форма і зміст заперечення, чи можна такі заперечення подавати під час розгляду справи апеляційним судом або просити про продовження цього строку та чи можливо до заперечення додавати нові докази?
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
- У ЦПК визначено, що деякі категорії справ повинні бути розглянуті у скорочені строки. Чи можна по таким справам застосовувати правило, викладене в ч. 6 ст. 74 ЦПК, про повідомлення або виклик у суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку?
- Яким чином можливо дотриматися розумних строків розгляду справи, але не більше двох місяців, якщо по деяким з ним слід виконати положення Мінської Конвенції або в порядку ст. 132 ЦПК направляються судові доручення?
- Якщо дати, повідомлення в пресу позивач в силу фінансових можливостей не може, то чи може суд з власної ініціативи провести таку публікацію та хто буде оплачувати оголошення?