В якому розмірі вираховується судовий збір при зверненні з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також про застосування наслідків недійсності правочину, якщо позивач не заявляє вимог про присудження йому майна (грошових коштів)?
Оскільки позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також спір про застосування наслідків недійсності правочину пов'язаний з правами на майно, судовий збір при поданні таких позовів слід вираховувати за ставками, встановленими як при поданні позову майнового характеру, що підлягає оцінці залежно від ціни позову.
Підтвердженням цьому є п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», де судам роз'яснюється, що позови про визнання угод недійсними оплачуються державниммитом залежно від вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.
Еще по теме В якому розмірі вираховується судовий збір при зверненні з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також про застосування наслідків недійсності правочину, якщо позивач не заявляє вимог про присудження йому майна (грошових коштів)?:
- Чи є виключною підсудність справ не про визнання права впасності на нерухомість, а про визнання, наприклад, договору купівлі-продажу нерухомості недійсним, де встановлюються обставини, що призвели до укладення договору, а не обставини щодо неру хомості? Якщо це справи виключної підсудності, то які ще спори належить розглядати за такими правилами?
- Якому суду - загальної юрисдикції чи третейському належить компетенція розглядати справу за позовом прокурора, пред'явленого відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК, про визнання цивільно-правового договору недійсним, якщо в тексті договору, укладеному сторонами цього договору, міститься третейське застереження про вирішення всіх спірних питань третейським судом?
- Чи правильні дії суду щодо визначення норми матеріального права, що регулює спірні правовідносини, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо зазначений позивачем закон дозволяє йому не сплачувати судовий збір?
- Позивач після пред'явлення позову і під час розгляду справи подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, проте судовий збір у відповідній частині не доплатив. Як повинен поступити суд у такій ситуації?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Відповідно до п/п з) п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» розмір державного мита при поданні апеляційної (касаційної) скарги складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Чи повинна сторона сплачувати судовий збір (державне мито до прийняття закону про судовий збір) при поданні апеляційної (касаційної) скарги, якщо рішення оскаржується лише в частині стягнення судових витрат?
- Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?
- У позовній заяві крім відповідача позивач указав про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Чи зобов'язаний суд у такому разі притягувати цю особу для участі у справі в будь-якому випадку?
- Чи можливо ухвалити заочне рішення, якщо у справі за позовом про стягнення аліментів не з'явився відповідач, який належним чином повідомлений про дату судового засідання?
- Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
- Яким чином застосовуються положення п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК про залишення позовної заяви без розгляду, якщо не усунуті недоліки заяви і яка його відмінність від положення ч. 1 ст. 121 ЦПК про залишення заяви без руху з подальшим визнанням її непода-ною, якщо вона не відповідає вимогам закону?
- Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
- Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
- Як розуміти положення п.7ч.1 ст. 152 ЦПК про передачу речі, яка є предметом позову, на зберігання іншим особам при вирішенні питання про забезпечення позову?
-
Авторское право -
Аграрное право -
Адвокатура -
Административное право -
Административный процесс -
Арбитражный процесс -
Банковское право -
Вещное право -
Государство и право -
Гражданский процесс -
Гражданское право -
Дипломатическое право -
Договорное право -
Жилищное право -
Зарубежное право -
Земельное право -
Избирательное право -
Инвестиционное право -
Информационное право -
Исполнительное производство -
История -
Конкурсное право -
Конституционное право -
Корпоративное право -
Криминалистика -
Криминология -
Медицинское право -
Международное право. Европейское право -
Морское право -
Муниципальное право -
Налоговое право -
Наследственное право -
Нотариат -
Обязательственное право -
Оперативно-розыскная деятельность -
Политология -
Права человека -
Право зарубежных стран -
Право собственности -
Право социального обеспечения -
Правоведение -
Правоохранительная деятельность -
Предотвращение COVID-19 -
Риторика -
Семейное право -
Судебная психиатрия -
Судопроизводство -
Таможенное право -
Теория и история права и государства -
Трудовое право -
Уголовно-исполнительное право -
Уголовное право -
Уголовный процесс -
Философия -
Финансовое право -
Хозяйственное право -
Хозяйственный процесс -
Экологическое право -
Ювенальное право -
Юридическая техника -
Юридическая этика и правовая деонтология -
Юридические лица -