Який порядок розгляду справи судом касаційної інстанції?

Частиною 1 ст. 333 ЦПК в редакції на час прийняття цього Кодексу було зазначено наступне: у касаційному порядку справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції з винятками і доповненнями, зазначеними в главі про касаційне провадження.

Проте Законом від 8.09.2005 р. № 2875-ІУ (в силі з 23.09.2005 р.) вказана частина ст. 333 ЦПК змінена і зазначено, що у касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викладені для надання пояснень у справі.

На нашу думку, до таких осіб повинні відноситись не лише особи, які брали участь у справі, а й особи, які не брали учгйсті у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, які подали касаційну скаргу і касаційне про • вадження у ній відкрито.

Разом з тим, зазначена ст. 333 ЦПК, яка має назву "Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції", не містить посилань на те, чи підлягають застосуванню загальні та інші положення ЦПК, встановлені для суду першої інстанції, з урахуванням особливостей касаційного провадження. Проте немає і заборони щодо їх застосування, а, по-друге, їх незастосування неможливе, оскільки касаційне провадження є лише частиною, стадією, всього цивільного судочинства.

Тому вважаємо, що суд касаційної інстанції повинен розглядати справу в касаційному порядку за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції з винятками і доповненнями, зазначеними в главі про касаційне провадження.

Так, зокрема, для касаційного розгляду застосовуються положення ст. 160 ЦПК про права та обов'язки головуючого у справі, статті 161 і 162 ЦПК щодо форми звернення до суду в судовому засіданні, обов'язків осіб, присутніх в залі судового засідання.

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

Учасники цивільного процесу, які з'явилися в судове засідання, вправі заявити відвід складу суду, який розглядає в касаційному порядку справу, позбавити їх цього права ніхто не може, оскільки таке право передбачено загальною нормою - ст. 27 ЦПК. Крім того, при певних обставинах судді касаційного суду при розгляді справи вправі та зобов'язані заявити самовідвід (ст. 23 ЦПК).

Крім того, головуючий зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, а ці особи вправі заявляти відповідні клопотання.

Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, даютьсвої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити лише ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи. Ці підстави визначені ч. 2 ст. 324 ЦПК: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На жаль, зазначене положення не зовсім відповідає межам касаційного розгляду, оскільки ч. 1 ст. 335 ЦПК зазначено більш точніше і воно є вірним, а саме, що в поясненнях особа може посилатися лише на доводи в межах касаційної скарги щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. Нарада суддів проходить за загальними правилами, встановленими для всіх судових інстанцій.

Порядок ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції такий же як це передбачено для судів першої та апеляційної інстанції (ст. 343 ЦПК).

Проте є особливість в оголошенні судового рішення, оскільки не застосовуються положення ст.

Так, статтею 347 ЦПК зазначено, що про прийняте рішення (ухвалу) суд касаційної інстанції у судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі. Після цього головуючий повинен роз'яснити, що судове рішення касаційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено. Підстави для оголошення перерви чи відкладення судового розгляду визначені ст. ст. 169, 191 ЦПК, проте слід враховувати особливості касаційного провадження, наприклад, оголошення перерви для подання нових доказів неможливо. Якщо ж суд касаційної інстанції визнав за необхідне викликати для дачі пояснень осіб, які брали участь у справі, то у разі їх неявки застосовуються загальні положення, визначені ст. 161 ЦПК: при відсутності даних про їх належне повідомлення про дату судового засідання є підставою для відкладення розгляду справи.

Таким чином, при розгляді справи судом касаційної інстанції не має такої частини судового розгляду як судові дебати. Тому те, що особи, які беруть участь у справі, як правило, висловлюють у судових дебатах у суді першої та апеляційної інстанцій, вони повинні вимовити безпосередньо у своїх поясненнях.

Предмет розгляду справи в суді касаційної інстанції обумовлений особливостями цього виду провадження і повноваженнями суду касаційної інстанції, які суттєво відрізняються від повноважень суду апеляційної інстанції.

На відміну від суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції перевіряє лише законність судових рішень (правильність застосування і тлумачення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій) по наявним у матеріалах справи доказам. Він не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або не-достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Таким чином, суд касаційної інстанції при розгляді справи вирішує лише питання права на основі наявних у справі матеріалів.