Хто, за допомогою яких критеріїв визначає неможливість громадянина безпосередньо звернутися до суду? Що слід вважати поважними причинами, крім перерахованих в ст. 36-1 закону «Про прокуратуру»?
На практиці ці питання вирішуються неоднозначно, в літературі поважними причинами називають також і сирітство, бездоглядність, безробіття тощо.
Разом з тим, частина 6 ст. 119 ЦПК вказує нате, що прокурор, який подав до суду заяву в інтересах іншої особи, повинен зазначити в заяві підстави такого звернення. Оскільки така вимога зазначена в статті, яка регулює зміст позовної заяви, то санкцією за невиконання цієї процесуальної вимоги є залишення позовної заяви (заяви) без руху для усунення недоліків з наступним можливим її поверненням без розгляду (ст. 121 ЦПК).
Еще по теме Хто, за допомогою яких критеріїв визначає неможливість громадянина безпосередньо звернутися до суду? Що слід вважати поважними причинами, крім перерахованих в ст. 36-1 закону «Про прокуратуру»?:
- Чи вправі суд (суддя) зупинити або відкласти чи відстрочити виконання ухвали суду про забезпечення позову, яка виконується негайно, наприклад, у зв'язку з її оскарженням чи з інших поважних причин?
- Яким чином суд безпосередньо застосовує Конституцію України при вирішенні цивільних справ? Як діяти суду, якщо він прийде до висновку про невідповідність тієї чи іншої норми закону Конституції?
- Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На сьогодні такого закону немає. Яким чином слід вирішувати це питання?
- Чи вправі прокурор подавати до суду заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною на підставі ст., 45 ЦПК та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»?
- Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
- При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправіпостановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?
- Чи є це порушенням конституційного положення про право на оскарження судових рішень? Пунктом 8 ст. 129 Конституції України передбачено однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Чи підпадає зазначена норма права під цей випадок? Вважаємо, що ні.
- Як наголошувалося, встановлювати належність спору до адміністративної юрисдикції лише за наведеними вище критеріями неможливо, оскільки, крім критеріїв загальних є ще й особливі.
- Яким чином слід поступити, якщо заявлено клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду, не передбаченого міжнародним договором?
- Чи можливо давати оголошення в пресі про виклик до суду відповідача, який неодноразово не з'являється в судове засідання? В яких випадках таке повідомлення через пресу дається у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження, а в яких - місцевої сфери розповсюдження?
-
Авторское право -
Аграрное право -
Адвокатура -
Административное право -
Административный процесс -
Арбитражный процесс -
Банковское право -
Вещное право -
Государство и право -
Гражданский процесс -
Гражданское право -
Дипломатическое право -
Договорное право -
Жилищное право -
Зарубежное право -
Земельное право -
Избирательное право -
Инвестиционное право -
Информационное право -
Исполнительное производство -
История -
Конкурсное право -
Конституционное право -
Корпоративное право -
Криминалистика -
Криминология -
Медицинское право -
Международное право. Европейское право -
Морское право -
Муниципальное право -
Налоговое право -
Наследственное право -
Нотариат -
Обязательственное право -
Оперативно-розыскная деятельность -
Политология -
Права человека -
Право зарубежных стран -
Право собственности -
Право социального обеспечения -
Правоведение -
Правоохранительная деятельность -
Предотвращение COVID-19 -
Риторика -
Семейное право -
Судебная психиатрия -
Судопроизводство -
Таможенное право -
Теория и история права и государства -
Трудовое право -
Уголовно-исполнительное право -
Уголовное право -
Уголовный процесс -
Философия -
Финансовое право -
Хозяйственное право -
Хозяйственный процесс -
Экологическое право -
Ювенальное право -
Юридическая техника -
Юридическая этика и правовая деонтология -
Юридические лица -