<<
>>

Аналіз національного законодавства

Закон ««Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» забез­печує правову основу для співпраці уряду України з міжнародними органі­заціями та іншими гуманітарними партнерами з питань, що стосуються вну­трішнього переміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону Україна співпра­цює з іншими державами, міжнародними організаціями з метою запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, за­хисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створен­ня та підтримання умов, що дають змогу таким особам добровільно, в без­печних умовах та з гідністю повернутися до покинутого місця проживання, або умов для інтеграції внутрішньо переміщених осіб за новим місцем про­живання в Україні. Хоча це положення має досить декларативний характер, ч. 2-4 ст. 18 дають додаткові роз’яснення щодо того, як уряд має сприяти на­данню гуманітарної допомоги з боку міжнародних донорів, а саме: уряд по­винен сприяти прискоренню імпорту гуманітарних вантажів міжнародними донорами.[612] Проте Закон про ВПО не зазначає будь-яких конкретних при­скорених процедур або посилань на такі процедури. Закон також передба­чає, що міжнародна гуманітарна, благодійна, технічна та будь-яка інша без­поворотна допомога, що надається ВПО, звільняється від оподаткування та митних платежів. [613]

210 Також важливим є Закон «Про гуманітарну допомогу», який передбачає, що товари, які ввозяться як гуманітарна допомога, підлягають першочерго­вому безкоштовному спрощеному декларуванню органами доходів і зборів. Закон також передбачає, що виконавчі органи мають прийняти інструкцію про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарної допо­моги.[614] Така інструкція була прийнята в 1999 році, але була скасована в жов­тні 2015 року. [615] 15 серпня 2014 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 347 «Питання митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги», яка передбачає, що заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності не застосовуються щодо декларування та митного оформлення гуманітарного товару, який надається Міжнародним комітетом Червоного Хреста, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Організацією Північ­ноатлантичного договору (НАТО) та ООН.

Згодом, 8 жовтня 2014 року, Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 566 «Питання митного оформ­лення вантажів гуманітарної допомоги», яка передбачає, що такі ж прави­ла застосовуються до гуманітарної допомоги, що надається урядами інших держав через уповноважені ними організації. Тільки 24 грудня 2015 року до Податкового кодексу було внесено зміни, які звільнили міжнародну гумані­тарну допомогу від оподаткування. [616]

Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» також встановлює правову основу для співпраці з місцевими гуманітарними парт­нерами. Стаття 16 передбачає, що державні органи можуть залучати гро­мадські об'єднання до процесу формування і реалізації державної політики щодо вирішення питань ВПО. Крім того, стаття 15(2) передбачає, що для розвитку та поліпшення матеріально-технічної бази, спрямованої на забез­печення захисту прав і свобод ВПО, можуть залучатися кошти підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гума­нітарної, матеріальної та технічної допомоги, а також добровільні пожерт­вування фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об'єднань, інші не заборонені законодавством джерела.

Закон «Про гуманітарну допомогу» також включає в себе положення про підтримку іноземців та осіб без громадянства, які доставляють гуманітарну

допомогу в Україну.617 Відповідно до Закону такі особи мають право на пер­шочергове, безкоштовне візове обслуговування, а також на поселення в го­телях за тарифами, встановленими для громадян України. Це положення є декларативним, оскільки не встановлено процедури або не має посилання на процедуру пріоритетного візового обслуговування для даної категорії осіб.

Гуманітарні партнери мають обмежений доступ до територій Криму та Східної України, які не контролюються урядом України. Відповідно до По­станови Кабінету Міністрів України № 367 «Про затвердження Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» від 4 черв­ня 2015 року іноземцям необхідно мати спеціальний дозвіл для в'їзду до Криму (п.

3.1). Міжнародні організації, міжнародні неурядові організації, неурядові організації інших держав та незалежні правозахисні місії можуть отримати дозвіл на в'їзд до Криму, якщо Міністерство закордонних справ України дасть на це згоду. Для отримання таких дозволів особам необхід­но подати заяву начальнику територіального органу Державної міграційної служби або територіального підрозділу Державної міграційної служби у Но- вотроїцькому чи Генічеському районі Херсонської області. Заяви розгляда­ються протягом 5 робочих днів (п. 25). Що стосується доступу гуманітарної допомоги до Криму, в той час як Кабінет Міністрів заборонив постачання товарів на територію Криму на період окупації, гуманітарна допомога була звільнена від цієї заборони.618

Представники міжнародних організацій можуть потрапити на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у по­вному обсязі свої повноваження, за умови надання паспортного документа та спеціального дозволу на в'їзд на цю територію. Цей дозвіл можна отри­мати виключно за клопотанням або погодженням з Міністерством закор­донних справ України.619 Для отримання дозволу особі необхідно подати заяву на веб-порталі Служби безпеки України. Заява розглядається протя­гом 10 днів. Що стосується доступу гуманітарної допомоги, то міжнародні організації та НУО, які зареєстровані як міжнародні донори Міністерством соціальної політики, мають право на транспортування гуманітарної допо­моги за спрощеним порядком — першочергово, без наказу Мінсоцполітики

617 Закон «Про гуманітарну допомогу», ст. 13.

618 Постанова Кабінету Міністрів України № 1035 від 16 грудня 2015 року «Про обмеження поставок окре­мих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію», п. 2.

619 Наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України

№ 415 "Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей", п.

7.1.

212 про визнання вантажів гуманітарною допомогою.[620] В даний час це 11 орга­нізацій, в тому числі УВКБ, ЮНІСЕФ, Данська рада у справах біженців, Save the Children та інші, які зареєстровані Міністерством соціальної політики як міжнародні донори. Повний перелік публікується в Інтернеті на веб-сайті Міністерства соціальної політики.[621] Організації, яких немає в цьому списку, повинні пройти процедуру оформлення гуманітарної допомоги, яка прово­диться Міністерством соціальної політики.[622]

Крім того, Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка регулює роз­поділ гуманітарної допомоги в Донецькій та Луганській областях, в яких про­живає найбільша кількість ВПО. Проте всі інші області України (ВПО при­сутні у всіх областях країни) не мають керівництва з цього питання. По­станова № 21 «Про затвердження Порядку надання гуманітарної та іншої допомоги населенню Донецької та Луганської областей» передбачає, що До­нецька та Луганська обласні державні адміністрації мають розподіляти до­помогу з урахуванням потреб конкретних ВПО. Донецька та Луганська об­ласні державні адміністрації отримують інформацію від відповідних райдер- жадміністрацій в Донецькій і Луганській областях про особливо вразливих ВПО, які мають пріоритетне право отримувати допомогу. [623] Однак поста­нова не визначає критерії або процедури визначення уразливості при оцін­ці потреб.

D.

<< | >>
Источник: ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016. 2016

Еще по теме Аналіз національного законодавства:

  1. C. Аналіз національного законодавства
  2. C. Аналіз національного законодавства
  3. C. Аналіз національного законодавства
  4. C. Аналіз національного законодавства
  5. Аналіз національного законодавства
  6. C. Аналіз національного законодавства
  7. Аналіз національного законодавства
  8. Аналіз національного законодавства
  9. C. Аналіз національного законодавства
  10. Аналіз національного законодавства
  11. C. Аналіз національного законодавства
  12. Аналіз національного законодавства
  13. Аналіз національного законодавства
  14. Аналіз національного законодавства
  15. Аналіз національного законодавства
  16. С. Аналіз національного законодавства
  17. Аналіз національного законодавства
  18. Аналіз національного законодавства
  19. Аналіз національного законодавства
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -