Аналіз національного законодавства

Загальні принципи, що регулюють вибори в Україні, встановлюються в Кон­ституції України. Відповідно до статей 69-70 Конституції право голосу є загальним і його мають громадяни України, які досягли вісімнадцяти років на день проведення виборів, за виключенням тих, кого визнано судом неді­єздатними.

Різні види виборів регулюються трьома окремими законами: «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України» і «Про місцеві вибори». Ці три закони визначають норми щодо виборчої системи, поріг для отримання мандатів, учасників виборчого процесу, порядок утво­рення виборчих комісій, а також окремі виборчі процедури. Нормативно- правова база проведення виборів також включає Закон «Про Центральну виборчу комісію», Закон «Про Державний реєстр виборців», Закон «Про політичні партії в Україні», Кодекс адміністративного судочинства, інші за­кони, а також акти Центральної виборчої комісії. Виборче законодавство не кодифіковано. Два таких проекти були представлені всередині 2015 року на розгляд парламенту (при цьому жоден з проектів не включав положень, спрямованих на забезпечення участі ВПО у виборах).

Найбільш значною загальною проблемою виборчого законодавства є від­сутність його уніфікованості та стабільності. За відсутності кодифікованого комплексного виборчого законодавства, проведення практично всіх вибо­рів відбувається відповідно до нового виборчого закону. Кожен новий такий закон приймається незадовго перед проведенням виборів і вносить суттєві зміни у виборчу систему і процедури.

проблемою. З іншого боку, це також відкриває нові можливості для швидко­го усунення обмежень щодо реалізації ВПО свого права голосу.

ВПО стикаються з серйозними ускладненнями щодо участі у всіх трьох ви­дах (місцевих, парламентських і президентських) виборів, що найбільш по­мітні під час парламентських виборів в одномандатних округах і на місцевих виборах. Загальною умовою участі у всіх трьох видах виборів є те, що право виборця голосувати напряму залежить від реєстрації в списку виборців на відповідній виборчій дільниці (типова вимога у виборчому законодавстві в усьому світі). Для ВПО це вимагає деяких додаткових дій порівняно зі зви­чайними виборцями. Відповідно до статті 8 Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ВПО, які мають право голосу, реалі­зують своє право голосу на виборах Президента України, народних депута­тів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосу­вання (тобто там, де вони голосують) без зміни виборчої адреси згідно з час­тиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців». Для цього, ВПО повинна подати заяву разом із своїм паспортом і довідкою ВПО до Органу ведення Державного реєстру виборців на території вибор­чого округу за місцем свого фактичного проживання не пізніше, ніж за п'ять днів до виборів. Орган ведення реєстру видає ВПО довідку, яка підтверджує тимчасову зміну місця голосування (виборчої дільниці). При наявності та­кої ВПО має бути включена до списку виборців на відповідній виборчій діль­ниці. На практиці, однак, це вимагає додаткових дій з боку ВПО порівняно з іншими особами, наприклад з ув'язненими, військовослужбовцями і т.д., які вимушені змінити своє місце голосування, і щодо яких держава зберігає ін­формацію в спеціальних реєстрах і перед виборами забезпечує обмін інфор­мацією між цими реєстрами для автоматичного включення цих осіб до спис­ків виборців.

Необхідно відзначити, що державні органи доклали певних зусиль з метою забезпечення виборчих прав ВПО на президентських і парламентських ви­борах 2015 року. Спеціально для ВПО з Донецької та Луганської областей Центральна виборча комісія прийняла спрощений (порівняно з іншими гро­мадянами та з інших причин) порядок зміни місця голосування без зміни ви­борчої адреси на своєму виборчому окрузі до переміщення. Аналогічним чином для виборців — ВПО з Кримського півострова також була запрова­джена спрощена процедура, за якої вони змогли тимчасово змінити свою, за- 150 значену в їх внутрішніх паспортах адресу голосування на адресу зареєстро­ваного місця проживання під час переміщення.

Однак існує інше обмеження, яке значно серйозніше порушує виборчі пра­ва ВПО, зокрема на місцевих виборах. Відповідно до Закону України «Про місцеві вибори» ВПО, які були переміщені за межі виборчого округу сво­го звичайного місця проживання, позбавлені права голосу, бо вони не ма­ють постійного місця проживання в виборчому окрузі, де вони проживають під час внутрішнього переміщення; в той же час вони позбавлені права голо­су на місцевих виборах за місцем їх постійного проживання, оскільки закон не передбачає для них можливості взяти участь у таких виборах шляхом зао­чного голосування у випадку проведення таких виборів (вибори відповідно до українського законодавства на неконтрольованих територіях не прово­дяться). Ще більше вражає те, що ВПО, будучи таким чином позбавлені пра­ва голосу на місцевих виборах як в «домашньому» виборчому окрузі, так і в окрузі «переміщення», можуть відповідно до Закону «Про місцеві вибо­ри» бути зареєстровані як кандидати і бути обраними до органів місцевого самоврядування у виборчому окрузі, де вони живуть під час переміщення. Отже, Закон «Про місцеві вибори» усуває ВПО від голосування на будь- яких місцевих виборах.

Таким чином, на місцевих виборах, які мали місце в 2015 році, значна кіль­кість громадян України — ВПО була позбавлена права голосу; конкретні­ше — всі ВПО, які не змінили місця свого постійного проживання. Трива­ють дискусії серед науковців, громадських діячів, депутатів стосовно можли­вості і шляху забезпечення права голосу ВПО на місцевих виборах за місцем проживання під час переміщення. Широко підтримується ідея, що ВПО від­повідно до міжнародних стандартів повинні мати право голосу на місцевих виборах; разом із цим, немає узгодженості стосовно механізмів реалізації цього права. Слід зазначити, що зміна одного виборчого округу на інший є надзвичайно складною процедурою і для інших груп осіб, які перебувають в Україні, таких як економічні мігранти. Це підкреслює необхідність всебічної реформи виборчої системи. Представниками громадянського суспільства був розроблений проект закону № 2501a-1, спрямований на забезпечення права ВПО на участь в місцевих виборах. Крім того, ще два альтернативних проекти законів були зареєстровані в парламенті. Проте жоден з цих законо­проектів не був прийнятий парламентом. Альтернативний підхід був пред­ставлений Комітетом виборців України (КВУ) 20 травня 2015 року. Пропо­зиції КВУ полягали в тому, щоб ВПО могли голосувати на виборах до орга­нів місцевого самоврядування за місцем їх реєстрації до переміщення. Для цього мають бути запроваджені відкріпні талони і створені спеціальні ви­борчі дільниці в районах з високою концентрацією ВПО. Ця пропозиція та­кож не була затверджена як закон. В результаті на останніх місцевих вибо­рах 25 жовтня 2015 року ВПО були позбавлені права голосу.

Відповідно до міжнародних стандартів мають бути передбачені обидві мож­ливості, а саме: для ВПО мають бути створені умови зареєструватися як ви­борці за місцем проживання під час переміщення незалежно від вказаної в паспорті офіційної реєстрації за місцем проживання, або за їх бажанням — голосувати у виборчому окрузі місця їх постійного проживання з викорис­танням необхідних процедур заочного голосування. Для цього вкрай важли­вим є внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на забезпечен­ня можливості ВПО брати участь у місцевих виборах.

C.