<<
>>

Аналіз національного законодавства

Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не при­значає одного державного органу відповідальним за питання вимушено пе­реміщених осіб, а розподіляє певні обов'язки серед декількома державними органами.

Державна міграційна служба відповідає за сприяння возз'єднанню сімей. Тим не менше, немає інструкції, що встановлює конкретні процеду­ри і обов'язки Державної міграційної служби в цій сфері. Державна мігра­ційна служба також відповідає за видачу документів, що посвідчують осо­бу ВПО. Крім того, Державна міграційна служба має інформувати дер­жавний орган, який видає довідки ВПО, якщо встановить, що ВПО надали невірні особисті відомості. Міністерство охорони здоров'я є відповідаль­ним за надання медичної допомоги ВПО. Міністерство соціальної політи­ки (МСП) відповідає за створення і управління Єдиною інформаційною ба­зою даних про ВПО. МСП також розробляє державні програми підтрим­ки та вирішення соціально-побутових питань внутрішньо переміщених осіб і сприяє працевлаштуванню ВПО.[500] МСП забезпечує надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам.[501] Головним чином, МСП реє­струє міжнародних донорів або проводить визнання допомоги гуманітарно- ю.[502] Немає норм, які встановлювали б обов'язки МСП щодо оцінки потреб ВПО.

174 Законодавство не встановлює чіткого механізму координації задля імплемен­тації законодавства, пов’язаного із забезпеченням прав і свобод ВПО. Відпо­відно до статті 10 Закону про ВПО, Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо застосування Закону про ВПО. Кабінет Міністрів також здійснює моніторинг внутрішнього пе­реміщення і спрямовує діяльність органів виконавчої влади на усунення об­ставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб.[503]

План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, що був при­йнятий Кабінетом Міністрів 23 листопада 2015 року, передбачає відпові­дальність Кабінету Міністрів України (КМУ) по створенню спеціального державного органу для врегулювання ситуації ВПО.[504] План дій визначає, що функції цього органу мають включати:

• «проведення постійного моніторингу за додержанням конституцій­них прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, виконання міжна­родних зобов’язань України щодо внутрішньо переміщених осіб;

• припинення та запобігання порушенням прав внутрішньо перемі­щених осіб, внесення пропозицій щодо уникнення таких порушень у майбутньому;

• підготовка законопроектів, інших нормативно-правових актів з пи­тань, прав та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб;

• відвідування представниками державних органів місць масових посе­лень внутрішньо переміщених осіб, закладів соціального захисту та отримання інформації про умови їх перебування та поводження;

• одержання від державних підприємств, установ та організацій необ­хідної інформації, документів і матеріалів, зокрема з обмеженим до­ступом, з питань, що належать до сфери регулювання прав внутріш­ньо переміщених осіб;

• забезпечення співпраці та координації з представниками органів дер­жавної влади, органами місцевого самоврядування, волонтерськими ініціативами та неурядовими організаціями з питань щодо внутріш­ньо переміщених осіб;

• участь у засіданнях державних органів з питань, що належать до сфе­ри прав внутрішньо переміщених осіб;

• звернення до державних органів, зокрема правоохоронних, щодо ви­явлених фактів порушень прав та законних інтересів внутрішньо пе­реміщених осіб;

• взаємодія з волонтерськими ініціативами, неурядовими організація­ми, зокрема міжнародними, з питань захисту прав та законних інтер­есів внутрішньо переміщених осіб;

• утворення відповідних дорадчих органів та громадських рад тощо.»

Відповідно до Плану дій, такий державний орган з питань ВПО мав бути створений у 2016 році.

20 квітня 2016 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 299 «Питан­ня діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до цієї постанови, Кабінет Мі­ністрів утворив Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, реорганізувавши шляхом злиття Державне агентство з питань відновлення Донбасу і Державну службу з пи­тань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Для функціонуван­ня Міністерства має бути прийняте положення про нього. Відповідно до По­станови № 299 від 20 квітня 2016 року, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб має подати Кабіне­тові Міністрів України проект положення про зазначене міністерство у мі­сячний строк.

Державний бюджет на 2016 рік не передбачає будь-яких коштів ні для ство­рення державного органу з питань ВПО, ні для забезпечення виконання центральними органами виконавчої влади своїх обов’язків щодо забезпечен­ня прав ВПО. Відповідно до статті 22 Закону «Про державний бюджет Укра­їни на 2016 рік», Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету має право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції, медичної субвенції, а також нерозподі­лених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської облас­тей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійсню­ють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами для забезпечення обслуговування ВПО. Проте вищевказаних положень недо­статньо для утримання Міністерства з питань тимчасово окупованих тери­торій та внутрішньо переміщених осіб України. Відповідно до п. 4 Постано­ви № 299, Міністерство фінансів має підготувати та подати Кабінетові Мі­ністрів України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», передбачивши видатки, необхід-

176 ні для утримання Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Кошти державного бюджету мають бути тер­міново виділені для створення та ефективного функціонування вищевказа­ного органу державної влади з питань ВПО (див. також розділ про виділен­ня ресурсів).

C.

<< | >>
Источник: ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016. 2016

Еще по теме Аналіз національного законодавства:

  1. C. Аналіз національного законодавства
  2. C. Аналіз національного законодавства
  3. C. Аналіз національного законодавства
  4. C. Аналіз національного законодавства
  5. Аналіз національного законодавства
  6. C. Аналіз національного законодавства
  7. Аналіз національного законодавства
  8. Аналіз національного законодавства
  9. C. Аналіз національного законодавства
  10. Аналіз національного законодавства
  11. C. Аналіз національного законодавства
  12. Аналіз національного законодавства
  13. Аналіз національного законодавства
  14. Аналіз національного законодавства
  15. Аналіз національного законодавства
  16. С. Аналіз національного законодавства
  17. Аналіз національного законодавства
  18. Аналіз національного законодавства
  19. Аналіз національного законодавства
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -