Стандарти Ради Європи

Основні нормативні документи Ради Європи, включаючи Європейську конвенцію з прав людини, Європейську соціальну хартію та Рамкову кон­венцію про захист національних меншин, не включають в себе ніяких поси­лань на необхідність того, щоб держави створили координаційний центр для ВПО, на який дійсно слід очікувати, оскільки вищезгадані документи не сто­суються ВПО.

Також не має посилання на це в Рекомендації Комітету міністрів про вну­трішньо переміщених осіб чи в Пояснювальній записці до нього. Рекомен­дація просто нагадує принцип національної відповідальності, відповідно до якого держави несуть «основну відповідальність за захист і допомогу» ВПО.^[496] Це загальне посилання, однак, актуальне, оскільки, як було зазна­чено вище, саме з метою сприяння встановленню національної відповідаль­ності рекомендується створення координаційного центру ВПО.

У першій відповідній рекомендації Парламентської асамблеї від 2009 року пропонується «розглянути, прийняти і забезпечити здійснення національ­них стратегій і планів дій шляхом встановлення чітких правових та інсти- туційних рамок забезпечення ефективного захисту ВПО і вирішення про­блем, пов’язаних із конкретними чинниками їхньої вразливості»^[497], які мо­жуть бути інтерпретовані як сигнал до створення координаційного центру у відповідних країнах. Нарешті, в доповіді Парламентської асамблеї, яка ре­комендує «створення національного урядового координаційного центру для ВПО, щоб впоратися із цією проблемою ефективно, в той час як місце­ві відділення також повинні бути створені з метою підвищення обізнаності про становище ВПО і їхні права».^[498] Парламентська Резолюція в результа­ті доповіді йде далі і пропонує державам-членам «заснувати національний координаційний центр для переміщених осіб і біженців, а також гарантува­ти достатні адміністративні та фінансові ресурси для надання допомоги пе­реміщеним особам у відповідних країнах».^[499] Таким чином, висновки Пар­ламентської асамблеї слід розглядати як найбільш розвинені в питанні про встановлення національних координаційних центрів.

B.