Види юридичної техніки

Щодо видів юридичної техніки в літературі запропоновано різні кла­сифікації. Наприклад, Г. Муромцев техніку, «що використовується лише

²⁴ Юридическая техника: конспект лекций [Электронный ресурс].

²⁵ Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии: [моногр.] / М. Л. Давыдова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. - С. 39-40.

²⁶ Юридическая техника: конспект лекций [Электронный ресурс]. - Режим доступа: gkp. sfedu.ru/files/Grants/2008/Costenko_Urid.techn%202.doc.

²⁷ Шутак І. Д. Юридична техніка: навч. посіб. для вищих навч. закл. / І. Д. Шутак, І. І. Они- щук. - Івано-Франківськ, 2013. - 496 с.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

у сфері права», поділяє на техніку правотворчості (законодавчу техніку), техніку правозастосування, тлумачення, техніку судової промови, допиту, нотаріальної діяльності.

33

В. Карташов поділив юридичну техніку на правотворчу і правозасто- совну (правореалізаційну), інтерпретаційну і правосистематизуючу, судову і слідчу, прокурорську тощо²⁸.

Деякі автори чітко вказують на критерій, за яким виділяють види юридичної техніки. Так, С. Алексєєв, зазначає, що юридична техніка кла­сифікується з погляду юридичної природи складеного акта на:

а) техніку нормативно-правових актів;

б) техніку індивідуально-правових актів²⁹.

Відправною точкою для визначення видів юридичної техніки є її де­фініція як способу юридичної діяльності апарату держави. При цьому варто зауважити, що юридична діяльність як діяльність апарату держави з вироблення і реалізації права загалом у такій абстрактній формі не існує, а здійснюється як законодавча, адміністративна та правоохоронна функції держави. Водночас ні законодавча, ні адміністративна, ні правоохоронна діяльність апарату держави не існує безпосередньо в такій абстрактній формі; кожна з них виступає як складна система одиничних функцій (дій, операцій, різних комбінацій цих дій) представників цього апарату, спрямованих на виконання єдиної мети.

Адміністративну функцію держави утворюють ті одиничні функції, сукупність яких забезпечує реалізацію закону апаратом держави. Нарешті, ті одиничні функції апарату держави, сукупність яких забезпечує приве­дення діяльності суб'єктів відповідно до закону в разі його порушення, утворюють правоохоронну функцію держави.

Свого часу Р. Ієрінг писав: «Право існує для того, щоб здійснюватися.

Здійснення - життя, істина й саме право...»³⁰.

Закон приймається і реалізується апаратом держави саме для того, щоб положення, які містяться в ньому, - про належне й можливе - ставали за відповідних умов реальністю, фактично втілювалися в житті. Для цього потрібно: по-перше - прийняти закон; по-друге - створити умови для його реалізації (наприклад, прийняти відповідні підзаконні акти, здійснити

²⁸ Кашанина Т. В. Юридическая техника: учеб. / Т. В. Кашанина. - 2-е изд., пересмотр. - М.: Норма-Инфра-М, 2011. - С. 93.

²⁹ Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии: [моногр.] / М. Л. Давыдова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. - С. 94.

³⁰ Иеринг Р. Юридическая техника / Р. Иеринг; сост. А. В. Поляков. - М.: Статут, 2008. - С. 29.

Лекція 2. ПОНЯТТЯ, ВИДИ І ЗНАЧЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ

34 певні організаційні заходи); по-третє - охороняти закон, тобто вживати відповідних заходів у випадку порушення закону. Звідси випливають три

необхідні сфери юридичної діяльності апарату держави: законодавча,

адміністративна (виконавча) та правоохоронна. Ці сфери юридичної ді­яльності, залежно від системи організації державної влади в суспільстві,

по-різному можуть бути розподілені між органами апарату держави. Однак

вони обов'язково мають бути, аби прийнятий закон став законом.

С. Алексєєв поділяє юридичну техніку за видами нормативно-правових актів, які обслуговуються певною сукупністю технічних прийомів і засобів,

на законодавчу (правотворчу) техніку і техніку індивідуальних актів³¹.

В обох випадках класифікації на першому місці виділяється законо­давча техніка. Саме на ній акцентовано особливу увагу в межах юридич­ної техніки.

Важливо зазначити, що юридична техніка - явище багатогранне, яке вміщує не тільки техніку законотворчої діяльності, але й техніку правоза-

стосовної діяльності.

Питання про предмет юридичної техніки - це питання про те, на що спрямовані цілі. Документаційний підхід об'єднує таких авто­рів: В. Ватрас, Б. Гарнер, Л. Грагам, С. Гусаров, Н. Краснослободцева, Г. Проценко, М. Панов, І. Онищук, О. Прохоренко, Й. Райдот, Б. Рап- папорт, Р. Стефанчук, М. Фельзенбург, Є. Шугріна, І. Шутак, О. Хазова

та ін. Згадані науковці пов'язують правила юридичної техніки суто з не­обхідністю створення письмових документів - правових актів. Юри­дичну техніку вони розглядають як техніку вироблення та системати­зації правових актів, підготовки, складання, оформлення юридичних документів, їх розгляду, ухвалення й оприлюднення. Документаційний підхід до поняття юридичної техніки представлений двома напрямками -

формальним і змістовим.

Формальний напрямок у юридичній техніці охоплює тільки правила зовнішнього оформлення правових актів, надання їм належної форми. У такому трактуванні техніко- юридичні правила відповідають за мову, стиль, нумерацію, рубрикацію акта, не проникаючи в його зміст. А. Дерев-

нін, наприклад, вказує, що юридична техніка використовується лише для

того, щоб словесно висловити й документально закріпити юридичний зміст

нормативно-правового акта. Змістова сторона акта формується, на його думку, без участі юридичної техніки³².

³¹ Кашанина Т. В. Юридическая техника: учеб. / Т. В. Кашанина. - 2-е изд., пересмотр. - М.: Норма-Инфра-М, 2011. - С. 92.

³² Онищук І. І. Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: моногр. / І. І. Они- щук. - Івано-Франківськ: Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки, 2014. - С. 37.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

Змістовий напрямок розглядає юридичну техніку як засіб удоскона­лення права і за формою, і за змістом. Юридична техніка при такому розу­мінні покликана забезпечити не тільки зовнішню «красу» правових актів, а й їх відповідність життєвим реаліям, адекватно відображати суспільні

35

потреби. Так, А. Венгеров відзначає, що юридична техніка - це не тільки

логічні, граматичні, структурні прийоми підготовки правових актів. Це ще

й оцінка акта з позиції вербалізації соціального замовлення, відсутності прогалин, неприпустимості внутрішніх і зовнішніх суперечностей, наяв­ності компромісів тощо³³.

Зауважмо, що строго формальні визначення юридичної техніки в літе­ратурі трапляються вкрай рідко, як, зрештою, і суто змістові. М. Давидова

вважає, що це пов'язано з тим, що обидві крайні точки є помилковими. З одного боку, формальні аспекти юридичної техніки більш наочні. Вжи­ваючи термін «технічно-юридичний», вчені, як правило, мають на увазі зовнішні, формальні, технічні властивості акта. З іншого боку, ступінь досконалості форми можна оцінити тільки враховуючи те, наскільки

адекватно ця форма зображає зміст³⁴.

Отже, з правової сторони юридична техніка пов'язана зі створенням нормативно-правових актів, що утворює її головну і, мабуть, вихідну частину. Інший важливий її елемент - техніка правозастосовної діяль­ності. Як уже було зазначено, більшість проаналізованих авторів дають

таке теоретичне тлумачення юридичної техніки, яке зводить її до «сукуп­ності правил», «системи правил і прийомів», і розглядають лише один

її аспект - одну з форм, у якій вона проявляється, - форму законодавчої техніки³⁵.

Метою юридичної техніки є досягнення ясності, простоти, стислості, певної стандартності, однаковості (уніфікованості) юридичних документів

і раціоналізування юридичної діяльності загалом. При цьому, безсумнів­но, важливим є юридичний зміст нормативно-правових актів, зокрема юридичне вдосконалення нормативних документів, прийоми вироблення й оформлення юридичних документів, але так само важливу роль відіграє ефективне використання вироблених юридичних засобів, таких як правові презумпції, диспозитивні норми, тлумачення права - це також частина юридичної техніки, від розробки і вдосконалення якої залежить ефектив­ність правозастосовної діяльності.

³³ Венгеров А. Б. Теория государства и права [Электронный ресурс] / А. Б. Венгеров. - 3-е изд. - М.: Юриспруденция, 2000. - С. 424. - Режим доступу: http://www.yuridlit.narod.ru.

³⁴ Давыдова М. Л. Теоретические и методологические проблемы понятия и состава юри­дической техники: дис. . д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Давыдова Марина Леонидовна. - Волгоград, 2010. - С. 58.

³⁵ Там само. - С. 46.

Лекція 2. ПОНЯТТЯ, ВИДИ І ЗНАЧЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ

36

Основним критерієм класифікації видів юридичної техніки є етапи

правового регулювання (правотворчість, дія права, реалізація права). Тож

можна виділити шість видів юридичної техніки:

• правотворча техніка;

• техніка опублікування нормативно-правових актів;

• техніка систематизації нормативно-правових актів;

• інтерпретаційна техніка;

• техніка реалізації права;

• правозастосовна техніка³⁶.

Кожному виду юридичної техніки відповідають загальні і специфічні

прийоми й конструкції.

Раніше вчені говорили про законодавчу техніку, що на практиці призвело до зниження ефективності правозастосовної та інтерпретаційної техніки, висвітлення досить широкого спектра проблем, що вимагають своєї

розробленості та вивчення. Як наслідок, останнім часом науковці дедалі більше уваги звертають саме на ці складові частини юридичної техніки. У статтях простежується тенденція, що дозволяє зробити висновок про потребу докладного і всебічного дослідження правозастосовної та інтер- претаційної техніки, розробки нових засобів і прийомів, які сприятимуть удосконаленню правової матерії з моменту її задуму, на всіх етапах пра- возастосування, до втрати чинності³⁷.

Особливе значення з-поміж інструментів юридичної техніки має техніка правового моніторингу. Правовий моніторинг - систематична, комплексна діяльність, спрямована на спостереження, аналіз, оцінювання чинного законодавства та практики його застосування, з метою підвищення ефективності законодавства і його подальшого прогнозування. Парламент потребує якісного механізму прогнозування можливих наслідків зако­нодавства, відстежування його ефекту і використання результатів таких операцій у своїй законотворчій діяльності³⁸.

³⁶ Кашанина Т. В. Юридическая техника: учеб. / Т. В. Кашанина. - 2-е изд., пересмотр. - М.: Норма-Инфра-М, 2011. - С. 95.

³⁷ Шутак І. Д. Юридична техніка: питання доктрини / І. Д. Шутак, І. І. Онищук // Правова доктрина України (у 5 т.). Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція / за заг. ред. О. В. Петришина. - Х., 2013. - С. 650.

³⁸ Онищук І. І. Техніка правового моніторингу в Україні: об'єкти та суб'єкти / І. І. Онищук // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. - Івано-Франківськ, 2014. - № 10. - С. 69.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

3.