Засоби криміналістичної техніки

- широке поняття, яким охоплюються будь-які технічні засоби, використовувані як знаряддя праці працівниками органів досудового розслідування злочинів. За галуззю наукового знання вони поділяються на загальні та спеціальні.

Загальні - це технічні засоби, запозичені з інших галузей науки і техніки, що застосовуються без будь-яких змін і вдосконалень. Наприклад, використання транспортних засобів, різних інструментів (слюсарних, столярних і т. ін.), засобів провідникового і радіозв’язку, фотокінотехніки, засобів відео- і звукозапису, голографії мікроскопічної техніки, рентгенотехніки, джерел ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Це - технічні засоби загального призначення, їх не можна віднести до криміналістичних засобів, тому що вони використовуються в різних науках. До спеціальних відносять засоби, що є інструментами пізнання для будь-якої одної галузі знання чи техніки.

Спеціальні технічні засоби в криміналістиці - це, як правило, спеціально розроблені прилади і пристосування, призначені для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інформації в доказах у кримінальних провадженнях і цивільних справах (наприклад, йодні трубки, магнітні пензлі, метричні лінійні масштаби-рулетки, прилади для композиції суб’єктивних портретів і т. ін.). До спеціальних засобів можна віднести і засоби загального призначення, в які внесені певні зміни, внаслідок чого вони набули нових функцій, що задовольняють вирішенню криміналістичних завдань. При цьому за окремими напрямками правоохоронної діяльності та суб’єктом її застосування криміналістичну техніку класифікують на засоби: слідчого, експерта (спеціаліста- криміналіста), прокурора-криміналіста, оперативного уповноваженого карного розшуку чи відділу боротьби з економічними злочинами, дільничного інспектора міліції (шерифа), інспектора ДАІ та ін.

Залежно від виконуваних за їхньою допомогою функцій (завдань), науково- технічні засоби умовно поділяються на такі групи: науково-технічні засоби збирання (виявлення, фіксації, вилучення, консервації), дослідження криміналістичних об’єктів; організації роботи по боротьбі зі злочинністю; профілактики злочинів.

Технічні засоби збирання криміналістичних об’єктів. Процес збирання криміналістичних об’єктів включає їхнє виявлення, фіксацію і вилучення (консервацію). Розробка нових і вдосконалення для цілей виявлення вже існуючих технічних засобів і прийомів значною мірою залежать від властивостей і особливостей шуканих об’єктів. Такими об’єктами, зокрема, можуть бути сліди рук, різноманітні металеві предмети (зброя, вибухівка, дорогоцінні метали), заховані трупи або їх частини, плями біологічного походження і різноманітних хімічних речовин, мікрооб’єкти, запахові сліди і т. ін. Для виявлення цих об’єктів спеціально розробляються або запозичуються з інших галузей науки і техніки усілякі прилади, пристосування, інструменти і матеріали.

Так, для виявлення слідів рук застосовується дуже різноманітний арсенал техніко-криміналістичних засобів. Вибір необхідного засобу набагато залежить від виду сліду; особливостей слідосприймаючої поверхні та її площі; часу, що минув з моменту утворення сліду; умов, у яких відбувається пошук, і т. ін. Сліди рук на глянсових поверхнях виявляють при огляді у косопадаючому світлі, а якщо об’єкт є прозорим, то при огляді його на просвіток; у важкодоступних для огляду місцях використовуються освітлювач і спеціальна дзеркальна приставка. Оскільки пошук на місці події маловидимих слідів починається, як правило, з освітлення окремих ділянок площі, що оглядається, то у ролі додаткових засобів найчастіше застосовуються стаціонарні та переносні джерела освітлення побутового і спеціального призначення. Головним чином, це прилади і пристрої електричного і газорозрядного освітлення (лампи розжарення, газорозрядні люмінесцентні лампи), найважливішими частинами яких є розсіювач, відбивач і захисний екран, які впливають на напрямок, інтенсивність, хвильовий діапазон та інші характеристики світлового потоку. Всі вони поділяються на три види: 1) прилади розсіяного світла (звичайні лампи без арматури); 2) прилади спрямованого освітлення, комплекти яких мають арматуру - відбивачі (плоскі, кутові, сферичні, параболічні).

3) пристрої точкового освітлення, котрі дозволяють концентрувати світловий пучок. Вони використовуються для виявлення маловидимих і невидимих слідів, мікрочасток. Точкові джерела, наприклад ОІ-09, ОІ-19, є переносними пристроями і невід’ємною частиною мікроскопів. Поряд із сучасними засобами освітлення в практиці можуть використовуватися й найпростіші засоби освітлення: гасові лампи і ліхтарі, стеаринові та воскові свічки тощо.

До спеціальних джерел освітлення належать засоби, котрі за характером спектра випромінювання поділяються на ультрафіолетові та інфрачервоні. Джерела ультрафіолетового випромінювання - це пристрої з ртутними газорозрядними лампами (ПРК-7, ПУФ-5, УФО-4А, СВДШ-250, СВДШ-1000). Наприклад, «УК-1», «УФО-пошук», «ОЛД-41», «Таран», «Фотон» та інші ультрафіолетові освітлювачі спеціально виготовлені для криміналістичних досліджень і дозволяють виявити слабовидимі або невидимі сліди: біологічні (крові, сперми, слини, сечі, поту й інших виділень людини); спеціальних хімічних речовин (нафтопродуктів, клею та ін.). Під дією ультрафіолетових променів ці об’єкти або самі люмінесціюють, або суттєво відрізняються своїм відтінком від люмінесціюючої поверхні. Проте слід пам’ятати, що в затемненому помешканні дія ультрафіолету є більш ефективною і має бути короткочасною (не більш 5 сек.), оскільки він може викликати незворотні зміни об’єкта.

Джерелами інфрачервоних променів є звичайні лампи розжарювання, взяті в арматуру і споряджені спеціальними фільтрами, а також електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), котрі дозволяють виявити частки кіптяви, сажі, фарби, металу, сліди пострілу тощо.

Крім освітлення для пошуку слідів використовуються також оптичні прилади, тобто збільшувальні пристосування, котрі дозволяють не тільки розширити діапазон природних можливостей ока, але й побачити невидиме. Найпростішими оптичними засобами є лупи різної (від 2 до 10) кратності збільшення, призначення та конструкції - дактилоскопічні, вимірювальні, штативні, складні, текстильні та ін.

Для виявлення невидимих і слабовидимих слідів рук (коли прийоми освітлення не дали позитивних результатів) використовують спеціальні технічні засоби, фізичні та хімічні методи. Фізичні методи пов’язані з використанням дрібнодисперсних порошків світлих і темних тонів, які мають різну природу, наприклад двоокис титану (білий), окис кобальту (чорний), графіт; окис міді, окис свинцю, окис цинку, металеві порошки - відновлене воднем залізо, карбонільне залізо, кольорові магнітні порошки «Малахіт», «Опал», «Рубін», «Сапфір», «Топаз» та інші, у тому числі ті, що люмінесціюють в УФ-променях.

Для пошуку і попереднього визначення крові старі універсальні комплекти містять гідроперит, реактив Воскобойнікова, котрий наноситься на край плями, схожої на кров, й у разі позитивної реакції дає синє фарбування. Сліди крові у важкодоступних місцях, великих помешканнях, підвалах, горищах виявляють обприскуванням підозрілих поверхонь люміналом, який викликає при влученні на кров хемілюмінесценцію (короткочасне світіння). Помешкання при цьому затемнюється. Будучи високочутливим, люмінал застосовується для пошуку старих, замитих, видалених у будь-який інший спосіб невидимих слідів крові.

Для виявлення тайників, похованих трупів, наркотиків, кольорових металів і коштовностей широко використовуються засоби пошукової криміналістичної техніки. Насамперед, це портативні металошукачі з автономним

електропостачанням, магнітні підіймачі, щуп-спиця для обстеження м’яких предметів, збірні щупи для обстеження щільного ґрунту і нещільних середовищ - сипучих і рідких (останній оснащений різними насадками для взяття проб ґрунту з глибини до 1 м).

Для виявлення та підняття об’єктів із феромагнітними властивостями із тайників, водоймищ, трави, снігу та інших сипучих, напіврідких і рідких середовищ використовуються магнітні шукачі-підіймачі (МП-1, МП-1М, МП-2, МП-3). Залежно від їхньої конструкції можна витягти металевий об’єкт масою від 10 до 100 кг.

У разі необхідності пошуку схованок (пустот) у ґрунті, у бетонних і цегельних стінах, в яких злочинці ховають об’єкти, а так само виявлення металевих і неметалевих предметів, які знаходяться у схованках, можуть бути використані прилади, засновані на звуковій локації, ультразвукових і надвисокочастотних коливаннях (радіохвилях), на основі ємнісного методу (змінюється ємність датчика за рахунок неоднорідностей досліджуваного середовища) та методу акустичної голографії. Найбільш універсальним пошуковим приладом є криміналістичний томограф, прибор «Регула» («Лоза») та ін. Велику допомогу для просвічування цегельних і залізобетонних перепон надають портативні рентгенівські установки типу УРПУ-90-1, 7Л2, «Жасмин», «Світлана», радіоізотопні відбивні товстоміри, але вони відсутні навіть у такому універсальному комплекті, як пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ).

При розслідуванні вбивств велику допомогу надають прилади виявлення трупів і їхніх частин, закопаних у землю. Такі прилади можуть бути двох видів: газові аналізатори, засновані на уловлюванні газів (головним чином сірководню), які виділяються при гнитті білкових речовин, а також електрощупи, які дозволяють вимірювати електроопір ґрунту в місці знаходження трупа. Як трупошукач застосовується прилад «Пошук-1», який реагує на наявність у ґрунті сірководню, що надходить в індикаторну камеру через порожнистий щуп, загнаний у землю.

Мікрооб’єкти (мікрочастинки, мікросліди), як правило, відшукуються за допомогою різноманітних оптичних приладів (луп з підсвічуванням, мікроскопів, ультрафіолетових освітлювачів, ЕОПів), препарувальних голок, пінцетів, які містяться в спеціальному наборі для пошуку мікрооб’єктів «Молекула». Хоча деякі з них знаходять за допомогою інших засобів. Наприклад, тирсу з феромагнітних сплавів удається виявити за допомогою невеличкого постійного магніту. Існують методи, які завдяки колірній реакції дозволяють установити мікроскопічні кількості речовини, яку не вдасться виявити за допомогою наявних технічних засобів. Так, для пошуку слідів міді та її сплавів використовується спеціальний реактивний папір, який під впливом мікрочастинок міді фарбується в синьо-фіолетовий колір. Завдяки цьому вдається, наприклад, диференціювати вогнепальні ушкодження, залишені оболончастою кулею, та ушкодження, залишені іншими предметами.

Маркування виробів (головним чином частин автотранспортних засобів) перевіряється з використанням набору дзеркал на довгих штангах із підсвічуванням, ультразвукових дефектоскопів і товстомірів, датчиків, які фіксують зміну магнітної проникності металу в місці перебивання номера. Виявленню попереднього номера сприяє також хімічне травлення поверхні виробів.

При розслідуванні злочинів часто виникає потреба у виявленні інших предметів, явищ або процесів. Для цього успішно використовуються різноманітні технічні засоби. Так, при розслідуванні злочинів, пов’язаних з аваріями, пожежами і вибухами, для забезпечення безпеки під час огляду, обшуку, експерименту застосовуються електровимірювальні прилади (тестери,

вимірювальні кліщі, індикатори виявлення напруги току), дозиметри, газоаналізатори, пірометри, спеціальні сита для просіювання пожежного сміття. Дефекти в металоконструкціях виявляють за допомогою різноманітних дефектоскопів і переносних рентгенівських дифрактометрів. Теплові сліди на місці події встановлюються за допомогою інфрачервоних інтроскопів і тепловізорів. Завдяки тому, що на екрані тепловізора наочно видна картина розподілу теплових полів, удається визначити, наприклад, місце знаходження людини, яка сховалася; маршрут її пересування, предмети, яких вона торкалася, тощо.

Існують спеціальні прилади для пошуку вибухових речовин, наркотиків. Так останнім часом приділяється увага науково-технічному оснащенню слідчо- оперативних груп з розслідування кримінальних вибухів. Створено спеціальні прилади для пошуку вибухових речовин. До число такого оснащення повинні бути включені: відеокамера з відеоплеєром (монітором), портативний ПК, портативна радіостанція СВЧ-діапазону, прилад для виявлення й експрес-аналізу вибухових речовин (наприклад, «Ехо-М»), комплект для виявлення осколків вибухового пристрою, торба мінера-підривника, засоби індивідуального захисту, спецодяг, рятувальні пристосування та ін.

Набір для експрес-аналізу наркотиків «Політест» дозволяє визначати 11 видів наркотиків, а набір «Нарко-2» призначено для тестування одурманюючих і наркотичних засобів у польових умовах (проби тестуються в порошкоподібному вигляді).

Для вилучення та консервації запахових (одорологічних) слідів і будь-яких інших газоподібних речовин необхідними засобами є так звані адсорбенти - пористі матеріали (фланелева тканина, байка, фільтрувальний папір, активована вугільна тканина та ін.), які добре адсорбують газоподібні запахові речовини під час контакту з поверхнею - носієм запаху, алюмінієва фольга для покриття адсорбенту під час контакту з запахоносієм, а також герметичні скляні чи поліетиленові ємності для консервації адсорбенту з вилученим запахом або виявлених на місці події предметів, загублених злочинцем. У тих випадках, коли відібрання проб повітря контактним способом неможливо (наприклад, при забрудненні повітряного басейну, із місць аварій, вибухів), застосовуються медичні чи ветеринарні шприци, за допомогою яких газоподібні запахові речовини перекачуються в скляні ємності.

Науково-технічні засоби фіксації призначені якомога точно, об’єктивно і наочно закріпити, запам’ятати факти, події, матеріальні сліди злочину та інші об’єкти, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні. При цьому, як зазначалося раніше, на практиці застосовуються такі методи фіксації: описування (словесне, графічне, кодове); фотозйомка, звукозапис, відеозапис, а також копіювання та моделювання матеріальних слідів.

Для фіксації як самого місця події (або іншої слідчої дії), так і виявлених слідів й інших речових доказів насамперед мають бути застосовані звуко-, відеозапис або фотографування. З цією метою використовуються портативні диктофони, відеокамери, фотоапарати, масштабна лінійка.

Ідеальна інформація може успішно фіксуватися і зберігатися за допомогою технічних засобів звуко- та відеозапису - диктофонів, магнітофонів і відеокамер, які знаходяться на озброєнні правоохоронних органів.

Із засобів фіксації, заснованих на моделюванні, найбільш поширеним є виготовлення масштабних планів, схем, креслень або малюнків, а також тривимірних моделей - копій об’ємних слідів за допомогою різноманітних речовин. Їхнє використання неможливо без застосування сучасних приладів, апаратів, інструментів і матеріалів. Так, для складання масштабного плану і візування віддалених об’єктів, поряд із бланками протоколів слідчих дій, планів (у тому числі міліметровим папером), використовуються такі вимірювальні прилади і пристосування, як штангенциркуль, рулетка (зі сталевою чи м’якою стрічкою), транспортир, циркуль-вимірювач, візирна лінійка, планшет із компасом, а також каталог кольорів.

Процеси фіксації криміналістичних об’єктів за часом можуть збігатися з їх вилученням. Так, наприклад, виявлені за допомогою порошку сліди пальців одночасно фіксуються плівкою і вилучаються на дактилоскопічну плівку. Таким чином, техніко-криміналістичні засоби можуть виконувати подвійну функцію. Наприклад, магнітний шукач-підіймач допомагає виявити металевий предмет і вилучити його, тому розподіл техніко-криміналістичних засобів на засоби виявлення, фіксації і вилучення є певною мірою умовним.

Науково-технічні засоби вилучення (консервації) криміналістичних об’єктів. У процесі розслідування злочинів часто виникає необхідність вилучення найрізноманітніших об’єктів, які перебувають у різному агрегатному стані: твердому, напівтвердому, рідкому, газоподібному. Відповідно до характеру об’єкта, що вилучається, різняться і засоби вилучення твердих об’єктів, сипучих, рідких і газоподібних речовин, макро- і мікрооб’єктів. Найпростіший набір інструментів, необхідних для вилучення та упаковування твердих об’єктів, інших речових доказів, є в кожній слідчій, оперативній або експертній валізі і, як правило, містить ножиці, складаний ніж, скальпель, пінцет, комбіновані плоскогубці (пасатижі), бокорізи, ножівку, викрутки, стамески, молоток, діамантовий склоріз та ін.

Іноді для вилучення застосовуються складні технічні засоби, наприклад апарати кисневого і плазмового різання металу. Для вилучення сипучих речовин (зерна, муки, зразків ґрунту) використовуються як наявні в тій або іншій галузі науки і техніки прилади, так і спеціально сконструйовані засоби. Зразки зерна, наприклад, беруться комірними, мішечними або вагонними щупами; зразки вугільної пилюки - спеціально виготовленими пристосуваннями, наявними в слідчому гірничотехнічному ранці. Рідкі речовини вилучаються також спеціальними приладами й інструментами. Наприклад, для вилучення зразків крові застосовується медична апаратура (голка Франка, пастерівські піпетки, пробірки). Зразки вибухонебезпечних і агресивних рідин вилучаються за допомогою відповідної хімічної апаратури.

Для вилучення слідів пальців рук і босих ніг, виявлених за допомогою порошків або утворених пилом, застосовуються спеціальні дактилоскопічні плівки з прозорим захисним прошарком. Сліди взуття, транспортних засобів вилучають на чорний або білий відфіксований фотопапір, емульсійний прошарок якого попередньо розмочується у воді. З цією метою можна скористатися і листом гуми, контактуюча поверхня якого попередньо обробляється наждаком.

Мікрооб’єкти, як й інші сліди, переважно вилучаються разом з об’єктом- носієм, і зазначенням у протоколі слідчої дії, на схемах і фотознімках місця події конкретних ділянок, де знаходився об’єкт-носій мікрооб’єктів, оскільки згодом це може мати вирішальне значення, наприклад, при установленні факту контактної взаємодії. Для вилучення мікрооб’єктів застосовуються плівки з хімічно липким неактивним покриттям, мікропилесоси. Окремі мікрооб’єкти (фрагменти волосся, ворсинки, волокна та ін.) вилучають за допомогою пінцетів, наелектризованих ебонітових або скляних паличок.

Виникнення і розвиток криміналістичної одорології призвело до розробки засобів вилучення і збереження повітря з молекулами запаху. Перший із способів вилучення таких слідів полягає в тім, що в декількох сантиметрах від об’єкта, запах якого потрібно вилучити, поміщається шприц, яким втягується і перекачується повітря в судину, що герметично закривається. У другому випадку запаховий слід забирається безпосередньо ємністю (поліетиленовою флягою, скляною банкою), в якій він і зберігається надалі. Третій спосіб дещо складніший і пов’язаний з адсорбцією запахового сліду на нейтральний носій. Зокрема, на поверхню об’єкта, з якого вилучається запах, на 30 хвилин накладається фланелева тканина розмірами 10х15 см (або інший адсорбент, наприклад стерильна марлева серветка, активована вугільна тканина «АВТ»), яка прикривається побутовою алюмінієвою фольгою. Потім адсорбент поміщається в чисту скляну банку з металевою чи скляною кришкою, котра герметично закривається. Зразки повітря із шахт беруть за допомогою приладів, наявних у розпорядженні пилевентиляційної та інших служб шахти. Зразки повітря можуть братися і над певною територією з метою визначення ступеня концентрації шкідливих для людини речовин. Для вилучення таких зразків запрошують відповідних спеціалістів із наявною в них технікою. Для забору мікрочасток використовуються вібровсотуючі устрої, спеціальні набори технічних засобів, розроблені криміналістами. Наприклад, для ефективної роботи зі слідами запаху сконструйовано одорологічну валізу, яка містить спеціальний комплект технічних засобів для роботи з запаховими слідами.

Науково-технічні засоби дослідження криміналістичних об’єктів. Багато з технічних засобів, що застосовуються для збирання доказів, використовуються і під час експертних досліджень. Але в останньому випадку для пізнання нових сторін, властивостей і якостей об’єкта (або явища) з метою більш глибокого проникнення в його сутність провадиться судова експертиза із застосуванням більш складних спеціальних методів і засобів. При цьому на вибір методу дослідження і відповідних засобів впливають характер досліджуваного об’єкта, мета дослідження, процесуальне становище суб’єкта, що досліджує докази. Кожний учасник процесу здійснює дослідження в межах своєї компетенції і лише тими методами і засобами, які не суперечать закону. Про різноманіття приладів, інструментів, пристосувань і матеріалів, використовуваних із цією метою, свідчить перелік основних методів дослідження криміналістичних об’єктів. Це мікроскопія, дослідження в невидимих частинах спектра, емісійний, адсорбційний і люмінесцентний аналізи, масспектроскопія, радіоактиваційний аналіз, електрографія, електронний парамагнітний резонанс, газова хроматографія, метод багатократного порушення повного внутрішнього відбитка. Крім того, існують і такі методи дослідження, як дифузно-копіювальний, електрофотографічний, метод посилення контрастів, кольороподільна зйомка та ін.

Залежно від конкретних завдань, розв’язуваних за допомогою науково- технічних засобів, їх можна поділити на такі, що: застосовуються для аналізу певних сторін сутності досліджуваного об’єкта; полегшують порівняльне дослідження декількох об’єктів; полегшують оцінку даних, отриманих при провадженні дослідження. Науково-технічні засоби, застосовувані для аналізу певних сторін сутності досліджуваного об’єкта, дозволяють виявити властиві йому якості та властивості, що мають значення для розслідування злочину, визначити його якісні характеристики.

Науково-дослідні й експертно-криміналістичні центри УМВС, ГУМВС і УМВСТ мають базові лабораторії, в яких сконцентрована експертна техніка для дактилоскопічних, трасологічних, автотехнічних, балістичних, вибухово- технічних, біологічних досліджень, техніко-криміналістичного дослідження документів, рукописних текстів, холодної зброї, матеріалів і речових виробів, харчових продуктів, зовнішнього вигляду, рис обличчя. Напрям діяльності лабораторій обумовлює специфіку технічного обладнання і методи дослідження. Разом з тим загальні методи дослідження, а отже і технічні засоби їх реалізації, залишаються однаковими для багатьох профільних лабораторій. У зв’язку з цим експертну техніку можна класифікувати у такий спосіб: фотографічна, освітлювальна; оптична; мікроскопічна; вимірювальна; акустична; відтворення зображення за допомогою джерел УФ, ІЧ та рентгенівських променів; засоби фізико-хімічних досліджень, мікрооб’єктів і запаху; засоби спектрального аналізу; засоби автоматизації та комп’ютеризації.

Насамперед, експертні установи оснащені більш складною стаціонарною фотоапаратурою: МРКА, «Белорусь», УРУ, «Уларус», ФМН-2 та ін. Більшість із них є універсальними установками, призначеними для виконання цілого комплексу фотографічних робіт. Так, багатоцільова фотографічна установка МРКА дає можливість робити такі види зйомок: репродукційну, макро- і мікрозйомки, люмінесценцію, виготовлення діапозитивів. При цьому можуть бути використані різні режими освітлення: а) світло, яке відбивається або проходить скрізь перепону; б) безтіньове освітлення; в) косопадаючі промені; г) зйомка в темному полі і різних діапазонах довжини хвиль електромагнітного спектра: ультрафіолетовому, видимому, інфрачервоному. Наявність вакуумного столика дає можливість фотографувати зім’яті, пожолоблені речові докази-документи. Зйомка може провадитися за допомогою двох змінних камер формату 2,4х3,5 см і 6х9 см.

В експертній роботі широко застосовуються світлофільтри різних типів і видів, важливе місце серед яких належить спеціальному набору - «Каталогу кольорового скла». Світлофільтри, як правило, застосовуються для компенсації неправильної кольоропередачі під час фотозйомки, для візуального дослідження кольорових відтінків, для дослідження в УФ- і ІЧ-променях і т. ін.

Невід’ємним знаряддям праці експерта є мікроскопи, які поділяються на оптичні та електронні. Оптичні мікроскопи мають межі збільшення до 2000 разів, а електронні - до декількох мільйонів, що дозволяє бачити окремі атоми. За видами дослідження оптичні мікроскопи поділяють на шкільні ШМ-1, біологічні (робочі, спрощені, дослідницькі, люмінесцентні, ультрафіолетові, металографічні, поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, проекційні тощо). У простих мікроскопах фіксація отриманого зображення виконується фотоапаратами за допомогою спеціальних мікрофотонасадок МФН-1, МФН-2, МФН-5 та інших пристроїв. Крім того, у процесі експертних досліджень широко використовуються мікроскопи, які полегшують порівняльне дослідження декількох об’єктів, дозволяючи наочно і швидко порівняти їх за якісними і кількісними характеристиками. До них належать стереоскопічні МБС-1, порівняльні мікроскопи МСК-1, МІС-10, МС-51, а також прилад оптичного накладення (ПОН), системи, що полегшують порівняння візерунків папілярних ліній та ін. Сьогодні на озброєнні експертно-криміналістичних установ є порівняльні мікроскопи, оснащені телекамерами і керовані персональними комп’ютерами, які дозволяють одержувати комбіноване зображення порівнюваних об’єктів на телеекрані (телевізійна мікроскопія), досліджувати об’єкти в поляризованому світлі, зі світлофільтрами, в інфрачервоних або ультрафіолетових променях. Вони надають можливість електронним шляхом змінювати масштаб, контрастність і яскравість зображення.

Вимірювальна техніка експертних лабораторій дещо відрізняється від засобів вимірювання слідчого. Ці прилади дозволяють проводити вимірювання фізичних тіл у будь-якому агрегатному стані. Так, для складних і точних вимірювань твердих тіл використовується великий інструментальний мікроскоп (ВІМ-1) та інші моделі, для виявлення і вимірювання газоподібних об’єктів - газові аналізатори, наприклад трубка Мохова-Шинкаренка, пристрій «Джміль», детектор «РД-1», «Експрес-тест Ф-2» та інші. Для вимірювання порожнин використовують кронциркулі, нутроміри, каліброметри, шаблони; температур - термометри, термопари, пірометри тощо; ступеня поглинання променів при різноманітних методах дослідження доказів - фотометри; мікрооб’єктів - будь- який мікроскоп з окуляром-мікрометром.

Засоби освітлення. Крім люмінесцентних ламп і ламп розжарення в лабораторіях широко застосовуються джерела ультрафіолетового, рентгенівського, інфрачервоного і лазерного випромінювання. Для ультрафіолетового освітлення використовують переносні освітлювачі типу ОЛД- 41, «Фотон», «УК-1», саморобні конструкції на базі ламп УФО-4А, а також стаціонарне джерело «Таран», ОІ-17 для спостереження люмінесценції через мікроскоп. Для саморобних потужних джерел УФП використовують спеціальні лампи ПРК або СВДШ різних потужностей. Джерелом інфрачервоних променів є будь-яке нагріте тіло, тому всі джерела видимого світла - ліхтарі, софіти, прожектори, джерела точкового світла ОІ-09, ОІ-19, ОІ-21 дозволяють вести дослідження в ІЧ-променях, якщо попередньо джерело буде екрановане інфрачервоним фільтром.

Засоби відтворення зображення. Відтворення досліджуваного об’єкта, його ознак і результатів дослідження є найважливішою стадією. Зараз отримати зображення можна різноманітними методами, використовуючи майже кожну ділянку електромагнітного спектра - від космічних променів до радіохвиль. Зображення можна отримати за допомогою механічної енергії, наприклад звукової хвилі. В медицині використовують ультразвукові прилади для отримання зображення внутрішньої будови живих об’єктів, а в криміналістиці - для відтворення текстів, залитих барвниками. Якщо зображення отримують внаслідок використання електричних процесів переносу зарядів статичної електрики, електронних потоків, то таку зйомку називають електрографією. Отже, нині процедура відтворення зображення зводиться до освітлення об’єкта джерелом електромагнітного випромінювання, отримання на виході приймача відображеного сигналу і перетворення його у форму, що дозволяє фіксувати його на світлочутливому або магнітному носії.

У криміналістичних лабораторіях використовуються технічні засоби дослідження в невидимих променях спектра - прилади і пристрої, що досліджують речові джерела в ультрафіолетовій і рентгенівській ділянках спектра. До засобів ультрафіолетової техніки належать мікроскопи МЛ-1, МЛ-2, спеціальний пристрій «Таран», портативні джерела ОЛД-41, УФП «УК-1», «Фотон» та ін. Для дослідження в ІЧ-променях застосовують лампи розжарення, електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), прилади нічного бачення С-230, С-270, НН-12, НСПУ.

Для здійснення елементного (фізико-хімічного) аналізу об’єктів - речових доказів використовуються спеціальні рентгенівські спектрометри. Вони успішно застосовуються при дослідженні виробів із металів і сплавів, зольних решток цінних паперів і документів, часток ґрунту, лакофарбових покриттів, будівельних матеріалів, хімічних волокон, фармацевтичних препаратів, отрут, наркотиків.

Акустична техніка у фоноскопічних лабораторіях компонується у вигляді автоматизованого робочого місця експерта (АРМЕ), яке містить пристрої візуалізації фонограми, персональний комп’ютер, спектроаналізатор, синтезатор мови.

Отримана за допомогою техніки інформація може бути загальнодоступною (наприклад, застосовуючи електронно-оптичний перетворювач інфрачервоних променів (ЕОП), вдається прочитати залитий чорнилами текст) або мати зашифрований вигляд, що потребує спеціальних знань (спектрограми). Залежно від цього легко визначити, які прилади може застосувати слідчий при провадженні слідчих дій, а які має використовувати експерт під час експертного дослідження.

У лабораторних дослідженнях усе ширше використовуються засоби комп ’ютеризації та автоматизації, котрі дозволяють досягти більш високого ступеня вивченості якоїсь системи. Особливий інтерес викликає застосування кібернетичних засобів і методів у ситуаціях, коли за допомогою традиційних методів не можна або важко вивчити певну систему. Йдеться, наприклад, про криміналістичне дослідження документів, почерку та інших об’єктів.

Засоби комп’ютеризації й автоматизації дозволяють автоматизувати провадження багатьох видів експертних досліджень, зокрема таких, як портретна ідентифікація особи за фотознімками, автотехнічна експертиза наїздів на пішоходів, судово-балістичні дослідження, ідентифікація особи за усним мовленням тощо.

Комп’ютерна техніка почала застосовуватися експертними установами з середини ХХ ст. і серйозно вплинула на працю експерта, звільнивши його від рутинної роботи, насамперед від оброблення кількісних показників приладів під час вимірювання властивостей і ознак об’єктів, дозволивши формувати індивідуальні і галузеві банки даних, довідкової інформації, методик дослідження щодо конкретного виду об’єкта. Зрештою, розробка програмних засобів дозволила звернутися до автоматичного формування висновків експерта у процесі дослідження. Нові програми дають можливість обчислювати випадкові помилки і надавати експертові інформацію для прийняття оціночних рішень.

Таким чином, експерт має право використовувати засоби і методи будь-яких галузей науки і техніки, тому дати будь-яку вичерпну класифікацію експертної техніки практично неможливо і немає потреби. Відтак, згадана техніка є загальною для більшості експертних досліджень.

Науково-технічні засоби, використовувані для організації боротьби зі злочинністю, застосовуються для розв’язання трьох головних завдань: організації і координації дій правоохоронних органів у процесі розкриття і розслідування злочинів; організації праці працівників органів досудового розслідування злочинів у процесі розслідування злочину; накопичення та видачі інформації щодо вчинених злочинів, осіб, які їх учинили, слідів та інших об’єктів, вилучених із місць учинення злочинів, викрадених речей і т. ін.

Так, ст. 215 КПК України покладає на органи досудового розслідування злочинів здійснювати дізнання у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом. Оскільки слідча та оперативно-розшукова, як і всяка діяльність, передбачає вплив на пізнавальний об’єкт, то засобами цієї діяльності є технічні засоби, що використовуються працівниками органів досудового розслідування злочинів. При цьому їх називають по-різному: оперативною технікою, спеціальною технікою, спеціальними засобами, розуміючи при цьому їх однакову сутність. Проте ці поняття мають різне тлумачення.

Оперативна техніка - поняття умовне і підкреслює дві головні обставини: по-перше, ця техніка застосовується під час оперативно-розшукової діяльності, тому і називається оперативною; по-друге, її застосування здійснюється, головним чином, негласно після внесення інформації про вчинення правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування (ЄРДР).

Разом з тим оперативна техніка як сукупність знарядь праці майже не відрізняється від засобів криміналістичної техніки. В обох випадках - це побутова техніка, інструменти із різних галузей знання і для всіляких спеціальностей, вимірювальна, фотографічна, звуко-, відеозаписуюча техніка, однакова як для слідчого, так і оперуповноваженого. Тому наївно було б вважати, що, наприклад, плоскогубці, склоріз, лупа і лінійка є предметами оперативної або криміналістичної техніки. Вони використовуються і слідчим, і прокурором, але від цього не стають криміналістичними або оперативними. Зрештою, це стосується й матеріалів і речовин, що використовуються для виявлення та копіювання слідів. Очевидно, головна відмінність криміналістичної техніки від оперативної полягає не в якісній характеристиці технічного засобу (проте, безумовно, враховується), а у процесуальному і методичному аспектах використання цієї техніки.

Криміналістична техніка застосовується під час процесуальних слідчих дій, а її результати, разом із протоколами слідчих дій, є джерелами доказів. Безперечно, вона може використовуватися поза слідчих дій, наприклад для профілактичної роботи, однак тоді її результати не породжують доказів.

Оперативна техніка використовується головним чином під час оперативно- розшукової діяльності, котра здійснюється за ініціативою органу досудового розслідування для виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Оперативний характер збирання інформації в цьому випадку є джерелом доказів, вона служить лише основою для висування версій і вибору найбільш ефективних прийомів проведення слідчих дій. Застосування оперативної техніки на стадії досудового слідства здійснюється органом досудового розслідування на вимогу слідчого і за безпосереднім наглядом прокурора. При цьому отримані матеріали можуть бути використані в доказуванні.

Спеціальна техніка як різновид технічних засобів оперативно-розшукової діяльності становить собою систему приладів, пристроїв, матеріалів і речовин, які використовуються для збирання інформації негласними методами. Такі технічні пристрої, як правило, мають незначні розміри, замасковані під звичні предмети обстановки, особистої гігієни, одягу, знаряддя праці. Це автоматичні пристрої, що працюють у автономному режимі або керуються дистанційно. Така техніка виготовляється спеціально з конкретною метою - для виявлення і документування злочинних подій, осіб тощо. Наприклад, операції негласного звукозапису, отримання відбитків пальців рук, нанесення міток (позначок) на предмети, документи, гроші, одяг підозрюваного, створення спеціальних умов для обов’язкового залишення злочинцем своїх слідів і багато іншого, що потребує не тільки оперативної підготовки, але й технічної. Тому спеціальні технічні пристрої, як правило, є унікальними і вивчаються в курсах спеціальних дисциплін.

Разом з тим окремі екземпляри спеціальної техніки є цілком стандартними і навіть можуть бути предметами загальної криміналістичної техніки, наприклад кишенькові диктофони, галстукові мікрофони, радіомікрофони, які після поміщення у відповідні маскуючі об’єкти стають засобами спеціальної техніки.

Спеціальні засоби - це, власне, засоби фізичного впливу, передбачені ст. 14 Закону України «Про міліцію», а саме наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відчиняння приміщень та примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби, засоби зв’язку, вогнепальна зброя, а також використання службових собак.

Для успішної організації і координації роботи правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю вкрай необхідно, щоб вони безупинно і своєчасно одержували потрібну інформацію. Розв’язання цього завдання забезпечується широким застосуванням технічних засобів концентрації та обробки криміналістичної інформації, засобів провідного, радіо та електронного зв’язку.

Так, засоби концентрації та обробки криміналістичної інформації про вчинені злочини виникли ще на зорі криміналістики. Це обліки і картотеки різних слідів злочинів, осіб, що раніше вчинили злочини, колекції засобів вчинення злочинів і предметів з їх слідами - все це, як і багато іншого, створило базу для появи кримінальної реєстрації і криміналістичних обліків.

З початком комп’ютеризації правоохоронної діяльності і всього процесу кримінального судочинства виникли нові засоби збирання, зберігання і обробки інформації. Як засоби автоматичного збирання інформації використовуються датчики - пристрої, що сприймають і перетворюють фізичні зміни об’єкта в сигнал. Існують датчики для збирання різної інформації, наприклад акустичної, теплової, електромагнітної, біологічної, радіаційної тощо. Отримані сигнали інформації обробляються і надходять до банків даних, де здійснюються їх накопичення і зберігання. Носіями інформації банку даних є матеріальні об’єкти - рукописи, картки, друковані тексти, зображальна (образотворча) «продукція». Такі джерела інформації називають людиноорієнтованими, на відміну від машиноорієнтованих, якими є магнітні стрічки, диски, феритові осердя. Обробка інформації здійснюється автоматично, на основі вибраної суб’єктом програми і базових програмних засобів комп’ютера.

Таким чином, сучасними засобами концентрації, обробки і зберігання інформації є технічні комплекси (станції) електронно-обчислювальної техніки. Останні у своєму складі мають комп’ютер індивідуального користування, забезпечений технічними програмними засобами, які дозволяють вводити вихідну інформацію, обробляти і зберігати її до затребування слідчим.

Сьогодні багато уваги приділяється науковій організації праці слідчого, творча робота якого займає не більше 40% його робочого часу, а решта витрачається на технічну роботу, що не потребує спеціальної юридичної підготовки. Тому необхідно якомога ширше використовувати технічні засоби, які підвищують продуктивність праці, з тим щоб визволений час слідчий міг приділити діяльності, пов’язаній з розслідуванням і профілактикою злочинів. Для цього існують комп’ютерні програми, які полегшують слідчому написання протоколів слідчих дій та інших процесуальних документів. Для термінового одержання різноманітних копій застосовується термографічна, електронно- іскрова копіювальна апаратура. Але найбільш придатними для цієї мети є електрографічні установки різноманітного типу. Накопичення і видача необхідної слідству інформації дуже важливі для поліпшення наукової організації праці слідчого. Для цієї мети успішно можуть використовуватися персональні комп’ютери та інша техніка.

Технічні засоби криміналістичної профілактики злочинів. Профілактика злочинів як особливий вид діяльності полягає в усуненні або нейтралізації причин й умов кримінального правопорушення, що призводять до цього правопорушення, та у справлянні попереджуючого впливу на осіб, які мають схильність до їх учинення. У найбільш загальному вигляді на попередження злочинів має бути спрямована вся діяльність законодавчої, виконавчої та судової влади України. Певна роль у профілактичній діяльності належить юридичним наукам, зокрема криміналістиці, бо запобігання злочинам - одне із важливих її завдань. У цій діяльності широко використовуються науково-технічні засоби, спрямовані на виявлення причин і умов, які сприяють учиненню злочинів; попередження конкретних злочинів виявленням осіб, що прагнуть їх учинити, і вжиттям до них заходів профілактичного характеру; попередження злочинів, якщо не відомо, хто збирається їх учинити.

Встановлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, за допомогою науково-технічних засобів може провадитися не тільки при проведенні слідчих дій, експертних досліджень, але й у процесі різноманітних профілактичних заходів адміністративного характеру. Так, при перевірці технічного стану автотранспорту використовуються такі прилади, як деселерометр, призначений для визначення ефективності дії гальм; прилад, що контролює установку фар, та інші. Виявити в конкретної особи стан, що може сприяти вчиненню кримінального діяння, допомагають спеціальні індикаторні трубки, що реагують на наявність у видихуваному повітрі алкоголю. Радіолокаційні вимірювачі швидкості руху автотранспорту типу «Бар’єр-2» дозволяють виявити дії водія (перевищення установленої швидкості), що можуть також спричинити вчинення злочину.

Іноді правоохоронним органам стає відомо про злочин, що готується. У цьому випадку необхідно встановити осіб, що прагнуть його учинити, не припустити реалізації цих намірів або припинити їх. Застосування технічних засобів у подібній ситуації спрямовано на виявлення осіб, що готуються вчинити злочин; на встановлення об’єктивних даних, що свідчать про їх кримінально карні наміри; на запобігання злочину.

Якщо не вдалося встановити, хто збирається вчинити злочин, то застосування техніки спрямовується на об’єкт зазіхання для запобігання злочину, встановлюються й усуваються обставини об’єктивного характеру, що полегшують учинення злочину. Вже одне це часто спонукає зловмисника відмовитися від злочинного задуму. Крім того, вживаються заходи і для припинення протиправних дій, якщо усе ж зроблено спробу реалізувати злочинні наміри.

У випадках, коли злочину не вдалося запобігти або припинити, слід використовувати засоби для утворення (у момент зазіхання на місці події, на одязі і тілі злочинця, на навколишніх предметах) додаткових слідів, що дозволить швидше знайти зловмисника і матиме великий профілактичний ефект. Такі засоби називають пастками. Для їхнього створення можуть бути використані спеціальні барвні, люмінесцентні, запахові речовини, а також предмети, на яких злочинець при вчиненні злочину має обов’язково залишити сліди рук, взуття, одягу.

Різноманіття об’єктів зазіхання, велика кількість способів учинення злочинів призвели до винаходу і широкого використання різноманітних приладів, апаратури, пристосувань і матеріалів, покликаних сприяти своєчасному одержанню і передачі інформації щодо спроби вчинення злочину. Це, насамперед, засоби охоронної сигналізації, котрі при спробі крадіжки можуть подавати звуковий радіосигнал до пульту охорони або відключати систему запалювання автомобіля; засоби, що автоматично реєструють ознаки злочинів і правопорушень, наприклад призначені для швидкого встановлення підробки документів, грошових купюр, металевих монет із метою припинення злочинів; різноманітні контрольні пристрої, установлювані на КПП із метою запобігання пронесенню певних об’єктів (зброї, вибухових речовин, іншої продукції, що охороняється підприємством); засоби, які дозволяють вести приховане візуальне спостереження за об’єктом, на який може бути учинено зазіхання (прилади нічного бачення, промислові телевізійні установки); спеціальні електронні замки та багато інших пристроїв, що розробляються не без допомоги криміналістів і є засобами криміналістичної профілактики.

Таким чином, у процесі попередження, розкриття і розслідування злочинів використовуються різноманітні засоби оперативної, криміналістичної та спеціальної техніки, які за видами профілактичних завдань можуть бути класифіковані на такі п’ять груп:

1) технічні засоби і методи, використовувані для виявлення фактів, які сприяли вчиненню або приховуванню злочинів. До них можна віднести: а) техніку спеціаліста, помічника слідчого, а також технічні комплекти криміналістичної і оперативної техніки; б) засоби і методи експертного дослідження; в) прийоми і методи непроцесуального використання криміналістичної та оперативної техніки;

2) технічні засоби і методи захисту різних об’єктів від злочинних посягань, наприклад засоби охоронної сигналізації; засоби, які перешкоджають (унеможливлюють) вчиненню злочину. Так, криміналістами запропоновано використовувати в документах захисні заходи у вигляді нових захисних сіток, реквізитів, особливого паперу, специфічних правил заповнення документів і певних засобів письма, наприклад фарби, що застосовуються за рекомендаціями криміналістів для захисних сіток на деяких документах і дозволяють швидко виявляти травлення, оскільки барвник захисної сітки нестійкий і витравлює сітку раніше ніж текст. Рекомендації щодо вдосконалення контрольних замків, способів накладення зліпків сургучних та пластмасових печаток дозволяють уникнути несанкціонованого відкриття сховищ без порушення зліпків печаток;

3) технічні засоби, що створюють умови виникнення на місці вчинення злочину додаткових слідів, наприклад слідів рук, звуку, запаху. У спеціальній і оперативній техніці застосовуються особливі пристрої - так звані «пастки», дотик до яких залишає на одязі, тілі злочинця, руках і засобах вчинення злочину невидимі сліди, виявлення яких потребує спеціальних засобів, наприклад УФЛ, радіометрів тощо;

4) технічні засоби і методи отримання інформації про злочини, що готуються. Це засоби спеціальної техніки, що застосовуються органами досудового розслідування злочинів під час оперативно-розшукової діяльності, наприклад негласне документування злочинної діяльності фотозйомкою, відеозаписом, зняття інформації з каналів зв’язку та ін.;

5) технічні засоби і методи справляння активного психологічного впливу на осіб, схильних до вчинення правопорушень. Наприклад, використання візуального спостереження за допомогою телевізійних систем, установлених у місцях скупчення людей (банки, супермаркети, аеропорти, вокзали і т. ін.). Так, встановлення телевізійних камер на ділянках доріг з інтенсивним рухом або з’явлення патрульного гелікоптера над автодорогами справляють серйозний вплив на водія, який порушує правила дорожнього руху.

4.