Наукові підходи до визначення поняття «юридична техніка» й ознаки юридичної техніки

При всій різноманітності поглядів на проблему типології юридич­ної техніки можна виділити два основні підходи. «Широкий» підхід, який базується на тому, що юридична техніка ототожнюється з правом загалом або лежить в його основі, зображаючи більше аспектів правової діяльності.

на їх якість. «Вузький» підхід до розуміння юридичної техніки обмежу­ється її наявністю лише в одній сфері права - законодавчій. Так, на під­твердження цього в наукових працях, присвячених юридичній техніці,

автори найчастіше розглядають, по суті, тільки правила і прийоми техніки законодавчого процесу, ототожнюючи, отже, поняття «юридична техніка»

і «законодавча техніка»²³.

Вчені не відразу прийшли до думки, що майстерність у галузі юридич­ної діяльності не обмежується лише законодавством. С. Алексєєв уперше

відійшов від розуміння термінів «законодавча техніка» і «юридична техніка»

як синонімічних понять.

²³ Нормография: теория и методология нормотворчества: науч. - метод. и учеб. пособие / под ред. д-ра юрид. наук Ю. Г. Арзамасова. - М.: Академический Проект, 2007. - С. 104-105.

Лекція 2. ПОНЯТТЯ, ВИДИ І ЗНАЧЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ

32

На сучасному етапі, в основному, подолано ототожнення юридичної та законодавчої техніки, яке існувало в радянській науці з 1960-х років.

Такий підхід був продиктований офіційною правовою доктриною зі зве­денням наукових завдань до формально-юридичного аналізу норматив­но-правового матеріалу.

Не заперечуючи можливості й доцільності розгляду поняття юри­дичної техніки в широкому і вузькому сенсах слова, визнавалося, що практичне значення юридичної техніки проявляється насамперед у сфері

правотворчості.

Законодавча техніка припускає використання у правотворчій практиці спеціальних прийомів і способів, за допомогою яких має забезпечуватися

належний якісний рівень законів і підзаконних актів.

Такий підхід відображено в низці підручників з теорії держави і права,

які розглядали питання юридичної техніки. Визначаючи поняття «юри­дична техніка», автори (О. Малько, М. Матузов, М. Марченко, С. Алексєєв) сформували схожі дефініції цього терміна, які принципово не різняться²⁴.

О. Малько і М. Матузов розглядають юридичну техніку як сукупність

правил, прийомів, способів підготовки, складання, оформлення юридич­них документів, їх систематизації та обліку, що забезпечує їх досконалість,

ефективне використання²⁵.

Аналогічний сенс вкладає в це поняття С. Алексєєв, визначаючи, що

юридична техніка - це сукупність засобів і прийомів, використовуваних

відповідно до прийнятих правил під час вироблення та систематизації

нормативно-правових актів для забезпечення їх досконалості²⁶.

Отже, юридична техніка - теоретико-прикладна юридична наука, предметом вивчення якої є закономірності раціональної юридичної ді­яльності зі створення, тлумачення та реалізації права²⁷.

2.