Стандарти Ради Європи

Ні ЄСПЛ, ні Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи з питання внутрішнього переміщення та Пояснювальна записка до неї не містять конкретних положень про водопостачання і санітарію.

Однак, забезпечення належного водопостачання і санітарії можна вважати відповідальністю держав- членів з декількох причин. По-перше, як результат зобов’язання Комітету міністрів виконувати Керівні принципи,²⁹ які містять посилання на забезпечення доступу до питної води (дивись вище розділ Re: GP 18).

По-друге, оскільки надання води і санітарних умов є передумовою інших прав, захищених ЄСПЛ та Європейською соціальною хартією. У судовій практиці Європейського суду охорона здоров’я, що тісно пов’язана з досту-

110 пом до належного водопостачання та санітарії, головним чином, відносилася до права на життя (ЄСПЛ, Стаття 2), а також заборони нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження (ЄСПЛ, Стаття 3). Крім того, Європейська соціальна хартія з внесеними до неї змінами включає в себе право на охорону здоров'я (ЄСПЛ, Стаття 11), яке передбачає, що держави-члени повинні вжити заходів, аби «усунути якомога більше можливих причин поганого стану здоров'я» і запобігти епідеміям та іншим захворюванням. Відповідальність за забезпечення ВПО водопостачанням та санітарією, зокрема в колективних центрах, таборах або неформальних поселеннях, випливає з вищезазначених обов'язків.

Комісар з прав людини Ради Європи у своїй нещодавній доповіді на тему кризи в Україні, присвятив особливу увагу проблемі, пов'язаній із доступом до чистої питної води та санітарії^{^[299]}.

Стаття 8 описує різноманітні справи, пов'язані з питанням навколишнього середовища.^{^[300]} У справі Дубецька та інші проти України (Dubetska and Others v. Ukraine) забруднення води було одним із факторів, що вплинули на здоров'я заявників, а отже і їхню здатність насолоджуватись своїм житлом, приватним та сімейним життям.^{^[301]}

У справі Дземюк проти України (Dzemyuk v.

Ukraine) заявник, зокрема, спирається на Статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя і житла) стверджував, що будівництво кладовища біля його будинку призвело до забруднення водопостачання — як для пиття, так і для садівничих цілей — роблячи його будинок практично непридатним для проживання, а його землю — непридатною для використання. Суд постановив, що «високий рівень вмісту кишкової палички, незалежно від її походження, в поєднанні з очевидним порушенням правил безпеки гігієни навколишнього се-

редовища підтвердили наявність екологічних ризиків, зокрема серйозного забруднення води, через який заявник звернувся до суду».^{^[302]} Відповідно, Європейський суд прийшов до висновку, що будівництво і використання кладовища так близько до будинку заявника з подальшим впливом на навколишнє середовище та «якість життя» заявника було порушенням права заявника на повагу до його житла і приватного та сімейного життя.

<< | >>

↑

Источник: ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016. 2016

Еще по теме Стандарти Ради Європи:

- Права людини в Україні - Права человека в России -