ВИСНОВКИ

У висновках дисертації на основі теорії адміністративного права, вітчизняного та країн-учасниць ЄС законодавства і правореалізаційної діяльності публічної адміністрації наведено нове розв’язання наукового завдання щодо розвитку засад та адміністративного інструментарію адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні, викладено найбільш важливі наукові та практичні результати, визначено наукові проблеми, для розв’язання яких можуть бути застосовані результати дослідження.

1. Доведено, що змістом адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні є засади та адміністративний інструментарій відновлення порушених прав нотаріусів безперешкодно здійснювати свою професійну діяльність з боку суб’єктів публічної адміністрації та інших осіб - через надання адміністративних послуг і здійснення публічного управління Нотаріальною палатою України, деякими іншими публічними інституціями громадянського суспільства та Мін’юстом за допомогою адміністративних проваджень на незаконні дії посадових осіб суб’єктів публічної адміністрації, з одночасними дисциплінарними провадженням щодо них як державних службовців, розглядаючи аналізований інститут захисту як різновид охоронних адміністративно- правових відносин, місією якого є публічна автентичність тільки тих документів фізичних і юридичних осіб, які забезпечують попередження несправедливих незаконних або аморальних дій, наслідком чого є гарантії правової визначеності, коли засвідчені нотаріусом документи мають таке ж значення, що й судові рішення, або наділені більшою доказовою цінністю для судів та адміністративних органів.

2. Здійснено класифікацію прав і законних інтересів нотаріусів як об’єкта адміністративно-правового захисту на п’ять груп: загальні права; особисті права нотаріуса як фізичної особи зі спеціальним статусом; права нотаріусів, які випливають зі здійснення нотаріальних дій; права нотаріусів, які вони використовують у своїй діяльності за напрямками; права нотаріуса при здійсненні його перевірки суб’єктами публічної адміністрації та оскарженні результатів таких перевірок.

3. Доведено, що адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації, які впливають на захист прав і законних інтересів нотаріусів в Україні, полягає в сукупності їх адміністративних прав та обов’язків, а також підстав і порядку виникнення державно-владної правосуб’єктності шляхом позитивної (правозахисної) і негативної (неправової) адміністративної діяльності щодо захисту високих чеснот, притаманних нотаріусам, або коли деякі посадові особи суб’єктів публічної адміністрації, використовуючи наданий їм недосконалим законодавством дозвіл діяти на власний розсуд і внаслідок низької правової культури та правосвідомості використовують його на шкоду публічному інтересу, відстоюючи приватні чи корпоративні інтереси.

4. Визначено, що механізм адміністративно -правового захисту нотаріальної діяльності характеризується такими рисами: є системою адміністративно-правових засобів; визначається спрямуванням на

врегулювання суспільних відносин у процесі здійснення правозахисної нотаріальної діяльності; основне його призначення на сучасному етапі полягає в захисті прав і законних інтересів нотаріусів, головною метою чого в кінцевому результаті є нормальне функціонування громадянського суспільства та держави; охоплює широке коло суспільних відносин між державними органами (Мін’юстом, Нотаріальною палатою України, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, Головними управліннями юстиції) та нотаріусами; містить такі юридичні елементи: норми адміністративного права та їх зовнішнє вираження - джерела адміністративного права; публічну адміністрацію; принципи діяльності публічної адміністрації, які використовуються під час захисту нотаріусів; адміністративно-правові відносини правозахисного характеру; форми й методи адміністративної діяльності публічної адміністрації та адміністративні процедури.

5.

6. З’ясовано, що методами адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері захисту є система заходів позитивного й негативного спрямування - заохочення (через вшанування кращого нотаріусу), переконання (перепідготовка посадових осіб Мін’юсту) та адміністративного примусу (адміністративно-запобіжні заходи, зокрема залучення представника Нотаріальної палати України як третьої особи під час розгляду адміністративної чи судової справи, наслідком якої може бути накладення адміністративного стягнення на нотаріуса; засоби адміністративного припинення, зокрема адміністративне оскарження рішення Мін’юсту щодо накладення адміністративного стягнення на нотаріуса до Нотаріальної палати України; встановлення адміністративної відповідальності за порушення порядку і строків проведення перевірок нотаріусів, за здійснення чого на посадових осіб Мін’юсту може накладатися адміністративна санкція у вигляді штрафу та (або) позбавлення права обіймати посади державних службовців).

7. На прикладі Італії, Польщі та Румунії доведено, що ефективний зарубіжний досвід адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів у країнах-учасницях ЄС полягає в усвідомленні нотаріусами високої ролі, а громадянами - нагальної необхідності існування чесних, незалежних і захищених від протиправних посягань нотаріусів, у захисті нотаріусів законом на рівні державних службовців, встановленні суворої юридичної відповідальності за шахрайське видання себе за нотаріуса, детально прописаних у законах обов’язках і правах, підставах притягнення до відповідальності нотаріусів і функціонування дієвого дворівневого нотаріального самоврядування, без детального розслідування якого міністр юстиції не може самостійно притягнути нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, зокрема призупинити його діяльність чи позбавити правового статусу нотаріуса.

8. Запропоновано зміни й доповнення до чинного законодавства з метою підвищення ефективності захисту нотаріусів як збалансування норм адміністративного права щодо недопущення законодавчих недоліків, які б надали можливість нотаріусам із низькою правовою культурою і правосвідомістю порушувати права фізичних і юридичних осіб; щодо законодавчого визначення правового режиму, в який суб’єкти публічної адміністрації не мають права втручатися; щодо чіткого визначення підстав здійснення перевірок нотаріусів, їх строків і процедур проведення. Визначено чинники, які сприяють порушенню прав і законних інтересів нотаріусів та конкретні пропозиції щодо їх усунення, зокрема запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 166-26 «Порушення порядку і строків проведення перевірок нотаріусів»; п. 2 ст. 18 Закону України «Про нотаріат» положеннями, що перевірка нотаріуса може здійснюватися не частіше одного разу на рік, а Мін’юст не має права в адміністративний спосіб позбавити нотаріусів права займатися нотаріальною діяльністю та допуску до державних реєстрів.