<<
>>

Висновки до розділу 2

На основі викладеного у другому розділі роботи необхідно зробити наступні висновки:

1. Обґрунтовано положення, згідно з якими споживачі освітніх послуг є суб’єктами адміністративного, господарського, цивільного права – учасниками відносин у сфері господарювання; а суб’єкти, що надають освітні послуги, є суб’єктами права - СПД або некомерційними організаціями;

2.

На основі різних критеріїв проведено класифікаційний поділ НЗ та інших суб’єктів з надання освітніх послуг: 1) на основі рівня акредитації; 2) на основі форми власності: державної форми власності, власності АРК, комунальної форми власності, приватної форми власності, а також НЗ, що діють на основі різних форм власності (змішані); 3) на основі критерію прибутковості: комерційні та некомерційні; 4) за рівнем: загальнодержавного та регіонального значення.

Визначено, що усі суб’єкти права поділяються на тих, що надають послуги громадянам; суб’єктам господарювання; і громадянам, і суб’єктам господарювання. За цим класифікаційним критерієм суб’єкти у сфері освіти можуть надавати послуги громадянам і суб’єктам господарювання: громадянам ці послуги надаються безпосередньо, а суб’єкти господарювання вимагають безпосереднього надання послуг певним громадянам;

3. Серед суб’єктів - надавачів освітніх послуг розділено НЗ та інші суб’єкти: суспільні та громадські організації, благодійні та інші фонди, об’єднання громадян:

1) організації, пов’язані із наданням юридичної освіти або підвищенням правової грамотності населення;

2) організації українського національного спрямування, які виступають за захист української мови та культури;

3) організації, спрямовані на популяризацію мови та культури інших країн та народів в Україні;

4) організації, діяльність яких спрямована на популяризацію певних галузей знань та спеціальностей, формування якихось професійних вмінь та навичок, особливо таких, що знаходяться за межами якоїсь однієї галузі знань чи спеціальності, і підготовку фахівців з них;

5) організації релігійного характеру, релігійні та інші суспільні некомерційні організації, діяльність яких спрямована на надання освітніх послуг одночасно із поширенням тих чи інших релігійних знань і переконань;

6) організації екстремістського спрямування, які маскуються під організації інших видів, діяльність яких спрямована на підрив моральних та етичних засад, економічної, політичної та міжнаціональної стабільності, розкол суспільства;

7) інші організації, що надають послуги у сфері освіти.

Визначено напрями регулювання діяльності суб’єктів кожної із груп;

4. Показано перспективність оптимізації системи НЗ в окремому регіоні: реформування сфери освіти повинно проводитися одночасно на державному та місцевому рівні; об’єктивні тенденції укрупнення суб’єктів та утворення холдингових компаній на основі злиття та поглинання, що проходять в інших сферах економіки, повинні мати місце й у сфері освіти. Тому слід позитивно ставитися до ліквідації НЗ, що не відповідають ліцензійним умовам, або до об’єднавчих процесів у сфері регіональної та державної освіти. НЗ у першу чергу повинні орієнтуватися на задоволення потреб регіонів, за рахунок державного або регіонального фінансування має проводитися підготовка тільки працівників необхідних спеціальностей у необхідній кількості.

Підприємства, установи, організації також повинні брати участь у фінансуванні підготовки високоякісних фахівців потрібних їм спеціальностей; держава і регіони повинні проводити політику, спрямовану на підвищення престижу ПТО; діяльність регіональних НЗ ПТО повинна будуватися у тісному взаємозв’язку з територіальними громадами та підприємствами-замовниками; якісні освітні послуги повинні експортуватися за додаткову плату до інших регіонів держави та за кордон;

5. Підтверджено, що НЗ мають можливість обирати організаційно-правову форму. Незважаючи на неприбутковість ВНЗ утворюються у різних організаційно-правових формах: у формі АТ, ТОВ, приватних, державних (казенних), комунальних підприємств, підприємств з іноземними інвестиціями, іноземних підприємств та ін. На можливість ВНЗ обирати організаційно-правову форму крім названої норми Закону України «Про вищу освіту» вказує пункт 7 статті 19 Закону України «Про освіту»;

6. Аргументовано, що на сучасному етапі найбільш ефективними організаційно-правовими формами для НЗ є АТ, ТОВ або об’єднання підприємств. Запропоновано власникам невеликих приватних НЗ утворювати асоційовані підприємства з перехресним володінням контрольними пакетами акцій різними з них (при цьому не всі утворені асоційовані підприємства будуть НЗ);

7. Доведено, що порядок утворення НЗ має змішану адміністративно-господарсько-правову природу. Обрання суб’єктом господарювання організаційно-правової форми та проходження ним процедури державної реєстрації є хоча і великою, проте частиною процесу легітимації;

8. Показано важливість ліцензування як засобу регулюючого впливу держави на діяльність НЗ. На основі аналізу ліцензійних умов надання освітніх послуг підтримано пропозиції вчених і практиків щодо зміни або скасування окремих із них (стосовно кількості книг із розрахунку на одного студента, кількості періодичних фахових видань, показника кількості місць у читальних залах). Запропоновано підтримати пропозиції розробників Проекту закону «Про вищу освіту» № 7486-1 (законопроекту МОНмолодьспорт) стосовно визначення виду ВНЗ за ліцензованим набором студентів на денній формі навчання (класичний університет – не менш як 10 тис. осіб; профільний університет – не менш як 6 тис.; академія – не менш як 3 тис.; коледж – не менш як тисяча осіб), проте додати ще інститут, в якому на денній формі повинно навчатися не менш як 2 тис. осіб;

9. Атестацію педагогічних та науково-педагогічних працівників запропоновано вважати безумовним позитивним явищем, покликаним стимулювати останніх до самовдосконалення. Вона надасть керівництву НЗ додаткову можливість заміни викладачів, що за моральними та професійними якостями не відповідають вимогам цього НЗ, дійсно якісними фахівцями. Саму процедуру атестації викладачів названо непрямим засобом регулюючого впливу держави на діяльність НЗ. У зв’язку з цим запропоновано запровадження доктринальної та легальної класифікації засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання з їх поділом на прямі та непрямі. Перші названо у пункті 2 статті 12 ГК України. Вони є прямими, оскільки їх вплив безпосередньо спрямований на діяльність суб’єктів господарювання. Другі впливають опосередковано (як атестація педагогічних працівників, державне кредитування студентів тощо). Їх перелік як і перелік перших не є виключним. Їх приклади необхідно навести у новому підпункті 2-1 статті 12 ГК України;

10. З’ясовано, що компетенція НЗ передбачає застосування підходу «дозволено усе, що не заборонено законом» – НЗ можуть обирати вид діяльності, перелік основних і додаткових послуг, контрагентів і споживачів (якщо мова не йде про публічний договір) та ін.; та підходу «дозволено лише те, що прямо дозволено законом» – вони мають певну визначену законом та підтверджену ліцензією групу зобов’язань. Показано, що обсяг компетенції НЗ різний у відносинах із різними суб’єктами: у відносинах зі споживачами він є більшим за обсяг компетенції споживачів; у відносинах із контрагентами – є приблизно однаковим; у відносинах із державними органами (якщо вони не є споживачами або контрагентами) – є меншим за обсяг компетенції цих органів по відношенню до НЗ;

11. Зроблено пропозиції на користь диверсифікації джерел фінансування НЗ. В якості критерію визначення розмірів державного фінансування НЗ запропоновано брати частку участі НЗ у реалізації державних програм і проектів. Право на користування податковими пільгами кореспондує з обов’язком цільового використання фінансових ресурсів;

12. Підсумовано, що кожен суб’єкт у сфері освіти може мати необхідне майно на праві власності, господарського відання, оперативного управління, на основі оренди, концесії, лізингу. У ВНЗ майно не може бути на праві господарського відання. Аргументовано необхідність посилення НЗ, які діють на основі майна державної форми власності шляхом прямого закріплення у законодавстві про освіту положень, які встановлять максимальний відсоток місць у недержавних НЗ кожного виду у межах кожного населеного пункту України. Звернуто увагу на підвищення вартості та якості майна не лише навчального призначення, але і майна, що використовується для забезпечення якісного побуту та відпочинку студентів та інших споживачів послуг НЗ.

У складі майна виділено його інноваційну складову, яку названо «перспективні майнові активи». Запропоновано закріпити у Податковому кодексі України пільги платникам податків, які будуть передавати НЗ перспективні майнові активи;

13. Підтримано точку зору вітчизняних та іноземних вчених стосовно важливості підтримки автономії в управлінні ВНЗ. Різне розуміння автономії ВНЗ та різний обсяг прав ВНЗ у різних країнах підтверджують наявність у кожній державі власного правового порядку (зокрема й у сфері освіти), який формується на основі джерел права, менталітету народу, рівня демократії, забезпечення свобод, розвиненості економіки та соціальної сфери тощо.

Розмежовано нормотворчі та організаційні повноваження керівника НЗ, а також компетенцію з управління НЗ взагалі, науковим (у ВНЗ) і навчальним напрямами. Визначено, що керівник НЗ у першу чергу повинен бути адміністратором, який керує заступниками (проректорами) з різних напрямів роботи НЗ, а склад вченої ради повинен формуватися виключно із провідних науковців без присутності цих заступників - адміністраторів – керівника кадрового апарату, фінансового, юридичного, господарського тощо відділів. Відповідні положення повинні віднайти місце у нормах нової редакції Закону України «Про вищу освіту».

Основні результати, отримані у розділі, знайшли відображення у наступних наукових працях:

1. Деревянко Б. В. Щодо визначення шляхів оптимізації системи навчальних закладів на рівні окремих регіонів України / Б. В. Деревянко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. — 2011. — № 6. — С. 258—266. [143];

2. Деревянко Б. В. Щодо обрання організаційно-правової форми суб’єктами господарювання, які надають послуги у сфері освіти / Б. В. Деревянко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. — 2011. — Вип. 16. — С. 138—141. [148];

3. Деревянко Б. В. Порядок створення навчальних закладів та його правова природа / Б. В. Деревянко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2012. — № 1 (48). — С. 167—171. [125];

4. Деревянко Б. Визначення критеріїв класифікації навчальних закладів / Б. Деревянко // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 2. — С. 23—26. [96];

5. Деревянко Б. В. Правовий статус суб’єктів господарського права, які не є навчальними закладами та надають послуги у сфері освіти / Б. В. Деревянко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2011. — № 4. — С. 138—145. [129];

6. Деревянко Б. В. Статус суб’єктів господарського права, які надають та отримують послуги у сфері освіти / Б. В. Деревянко // Наука і правоохорона. — 2011. — № 4. — С. 223—227. [133];

7. Деревянко Б.В. Вопросы разграничения компетенции между органами управления учебного заведения / Б.В. Деревянко // Общество и право. — 2012. — № 3. [101];

8. Деревянко Б.В. Щодо обсягів компетенції навчальних закладів при припиненні відносин зі споживачами / Б.В. Деревянко // Університетські наукові записки. — 2012. — № 3 (43). [149];

9. Деревянко Б. В. Ліцензування як засіб регулюючого впливу держави на діяльність навчальних закладів [Електронний ресурс] / Б. В. Деревянко // Форум права. — 2011. — № 4. — С. 167—178. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11dbvdnz.pdf. [111];

10. Деревянко Б. В. Атестація науково-педагогічних працівників як засіб легітимації та непрямий засіб регулюючого впливу держави на діяльність навчальних закладів / Б. В. Деревянко // Економіка та право. — 2011. — № 3 (31). — С. 68—72. [99];

11. Деревянко Б. В. Щодо визначення обсягів господарської компетенції навчальних закладів / Б. В. Деревянко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2012. — № 2 (49). — С. 181—188. [141];

12. Деревянко Б.В. Правові питання підвищення ефективності використання майнової основи господарювання навчальних закладів / Б.В. Деревянко // Вісник господарського судочинства. — 2012. — № 4. — С. 56—65. [131];

13. Деревянко Б. В. Напрями удосконалення фінансової основи господарювання навчальних закладів / Б. В. Деревянко // Економіка та право. — 2012. — № 1 (32). — С. 106—112. [114];

14. Деревянко Б. В. Забезпечення прав власників майна приватних ВНЗ при їх реорганізації [Електронний ресурс] / Б. В. Деревянко // Форум права. — 2010. — № 4. — С. 286—291. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10dbvpir.pdf. [103];

15. Деревянко Б. В. Щодо ролі холдингів у виконанні інноваційних завдань держави // Проблеми господарського права і методика його викладання : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Донецьк, 12-13 травня 2006 року). — Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2006. — С. 40—43. [157];

16. Деревянко Б. В. Щодо перспектив регулювання підприємницької діяльності цивільним та господарським законодавством // Законодательное обеспечение экономической политики государства и юридическое образование : матер. междунар. науч.-практ. конф. (Донецк — Святогорск, 16-17 апр. 2009 г.) / МОН Украины, Донецкий национальный университет; ред. кол.: А. Г. Бобкова и [др.]. — Донецк : Юго-Восток, 2009. — С. 77—80. [152];

17. Деревянко Б. В. Необхідність співпраці держави і приватного капіталу в освітній галузі / Б. В. Деревянко // Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу : матеріали І Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., присвяч. 90-річчю СНУ ім. В. Даля (м. Луганськ, 3-10 лютого 2010 р.) / за загальн. редакц. О. В. Шаповалової. — Луганськ : Вид-во СНУ, 2010. — С. 170—172. [117];

18. Деревянко Б. В. Суб’єкти господарського права та суб’єкти господарювання у сфері надання освітніх послуг / Б. В. Деревянко // Экономико-правовые исследования в ХХІ веке: практика применения Хозяйственного кодекса Украины и направления развития правового регулирования хозяйственных отношений (к 7-й годовщине принятия Хозяйственного кодекса Украины) : матер. четвертой межд. науч.-практ. интернет-конф. (г. Донецк, 23-30 марта 2010 года) / науч. ред. В. К. Мамутов; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. — Донецк : Ноулидж, 2010. — С. 66—70. [134];

19. Деревянко Б. В. Щодо регулювання діяльності об’єднань підприємств цивільним і господарським законодавством // Реалізація чинних Цивільного та Господарського законодавства України: проблеми та перспективи : зб. наук. праць (за матер. наук.-практ. конф., м. Київ, 24 листоп. 2005 р.) / редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та [ін.]. — К. : НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006. — С. 233—236. [155];

20. Деревянко Б. В. Щодо оптимальної організаційно-правової форми утворення великих навчальних комплексів / Б. В. Деревянко // Сучасні проблеми правової системи України: збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практич. конф. (28 жовтня 2010 р., м. Київ) / Київський ун-т права НАН України; [редкол.: Шемшученко Ю. С., Бошицький Ю. Л., Чернецька О. В. та ін.]. — Випуск 2. — К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. — С. 256—257. [151];

21. Деревянко Б. В. Питання забезпечення прав виконавця за договором про надання освітніх послуг / Б. В. Деревянко // Господарсько-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України : зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. "Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України" (м. Донецьк, 26 листопада 2010 р.) : у 2 ч. Ч. 1. — Донецьк : Цифрова типографія, 2010. — С. 10—13. [120];

22. Деревянко Б. В. Щодо захисту права власності при реорганізації невеликих ВНЗ / Б. В. Деревянко // Актуальні проблеми запобігання та протидії корупції і охорони права власності : зб. наук. праць / за ред. В. В. Галунька. — Херсон-Тернопіль : ХЮІ ХНУВС, ПАТ "Херсонська міська друкарня", 2011. — С. 11—13. [145];

23. Деревянко Б. В. Правове стимулювання економії природних ресурсів та основних засобів навчальними закладами Україні // Розвиток підприємництва в Україні: економіко-правове забезпечення : матеріали міжнар. наук.-практ. (13-14 грудня 2007 р., м. Львів) / відп. ред. д.е.н., проф. О. Є. Кузьмін. — Львів : НВФ "Українські технології", 2007. — С. 77—80. [128];

24. Деревянко Б. В. Питання накладення арешту на майно навчального закладу // Господарсько-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України : збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції "Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України" (м. Донецьк,14 листопада 2008 року) : у 3 ч. Ч. 2. — Донецьк : Цифрова типографія, 2008. — С. 76—77. [122];

25. Деревянко Б. В. Правові питання атестації науково-педагогічних працівників / Б. В. Деревянко // Господарсько-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України : зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. "Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України" : Ч. 1 (м. Донецьк, 25 листопада 2011 р.) / ред. кол. М. Л. Шелухін, Б. В. Деревянко, В. В. Родіна. — Донецьк : Видавничий дім "Кальміус", 2011. — С. 20—23. [130];

26. Деревянко Б. В. Питання фінансового забезпечення навчальних закладів в Україні / Б. В. Деревянко // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених : мат. всеукр. наук.-практ. конф. (в авторській редакції), (Донецьк, 24 лютого 2012) : матеріали у 2 ч. — Донецьк : ЧП "ИД "Кальміус", 2012. — Ч. 1. — С. 9—11. [124];

27. Деревянко Б. В. Щодо економії фінансових та майнових ресурсів навчальними закладами / Б. В. Деревянко // Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки : Міжнар. наук. -практ. конф., (м. Київ, 16-17 лютого 2012 року) : у 3 т. Т. 2. — К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. — С. 16—18. [144];

28. Деревянко Б. В. Щодо підвищення ефективності використання майна навчальних закладів / Б. В. Деревянко // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих науковців : матер. міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. — Тернопіль : Юридична лінія, 2012. — С. 125—127. [153];

29. Деревянко Б. В. Щодо компетенції навчальних закладів у відносинах зі споживачами освітніх послуг / Б. В. Деревянко // Новітні наукові дослідження держави і права. — 2012 : збірн. наук. праць / за ред. П. М. Шапірка, О. В. Козаченка. — Миколаїв : Іліон, 2012. — С. 37—42. [146];

30. Деревянко Б. В. Щодо розмежування компетенції між органами управління вищого навчального закладу / Б. В. Деревянко // Правове життя сучасної України. : матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 20-21 квітня 2012 р.) : Т. 3 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В. М. Дрьомін ; Націон. ун-т "Одеська юридична академія". — Одеса : Фенікс, 2012. — С. 233—234. [156];

31. Деревянко Б. В. Щодо оптимального співвідношення публічної і приватної власності у сфері освіти / Б. В. Деревянко // Роль публичной собственности в обеспечении социально-экономического развития Украины : матер. Междунар. науч.-практ. конф. (г. Донецк, 18 сентября 2012 г.) / НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований ; редкол. : Мамутов В. К. (науч. ред. ) [и др.]. — Донецк : Юго-Восток, 2012. — С. 114—117. [150];

32. Деревянко Б. В. Наявність сучасної майнової бази як засіб конкурентного захисту вітчизняних навчальних закладів / Б.В. Деревянко // Экономико-правовые исследования в XXI веке: правовые средства защиты национальной экономики : матер. девятой межд. науч.-практ. интернет-конф. (г. Донецк, 9-16 марта 2012 года) / науч. ред. В. К. Мамутов; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. — Донецк: Ноулидж, 2012. — C. 65—68. [116].

<< | >>
Источник: Деревянко Б.В.. Адміністративно-правове регулювання надання послуг у сфері освіти : монографія / Б. В. Деревянко ; МВС України, Донецький юридичний інститут. – Донецьк,2012. – 527 с.. 2012

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. Висновки до розділу 2
  4. СУДОВА ПРАКТИКА:
  5. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  6. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  7. Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців
  8. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  9. Обліки. Основи класифікації інформаційно- пошукових систем підрозділів МВС та інших відомств
  10. Поняття юридичного тлумачення
  11. ВСТУП
  12. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  13. 3.1. Провадження у справах про встановлення фактів, що тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення сімейних правовідносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -