Висновки до розділу 4

На основі викладеного у четвертому розділі роботи необхідно зробити наступні висновки, пов’язані із пошуком норм зарубіжного законодавства та правил їх застосування, які можуть бути використані вітчизняним законодавцем, державними органами та НЗ:

1.

2. Відзначено ефективність існування у європейських країнах не лише університетської автономії, а й автономії факультетів, які поряд із НЗ мають статус юридичної особи. Компетенція університету охоплює корпус питань, що становить загальний спільний інтерес для факультетів, а викладацький персонал університету бере участь у вирішенні будь-яких питань, що є ключовим для боротьби із автократією та комерціалізацією. Така ситуація доводить помилковість виключення зі складу суб’єктів господарювання відокремлених підрозділів, а також пункту 3 частини другої статті 55 та статті 138 із ГК України;

3. Підтверджено висновки про рекомендаційний характер норм Болонської декларації, які не містять положень про скасування усіх існуючих ОКР та залишення ОКР «бакалавр» і «магістр» та вченого звання «доктор філософії», а навпаки рекомендується поважати відмінності в культурі, мові, національних освітніх системах, а також автономію університетів, Болонська декларація не виключає збереження національної самобутності в освітній сфері. Наведено приклад Великої Британії, де наявні 5 ОКР першого циклу навчання і 1 ОКР другого циклу навчання – «магістр». Зроблено висновок про доцільність дотримати традиції і залишити наукові ступені «кандидат наук» і «доктор наук».

4. Показано, що у європейських країнах релігійна освіта не заборонена. Але й людина без релігійної освіти має однакові права із людиною з релігійною освітою. Це є однією з фундаментальних засад ліберального суспільства. Завдяки цим засадам у багатьох розвинених європейських країнах держава фінансує надання релігійної освіти та діяльність релігійних НЗ. Проте зроблено висновок про шкідливість запровадження положень європейського лібералізму в українських сучасних умовах, рівно як і шкідливість безконтрольної діяльності релігійних НЗ в Україні. Вказано на необхідність постійного державного контролю за діяльністю усіх маловідомих і нетрадиційних культів та релігійних течій, рівно як і за їх НЗ.

На прикладі законодавства Іспанії, Великої Британії, Франції, ФРН показано, що у європейських країнах держава частково фінансує надання послуг релігійними НЗ, однак робить це за умови дотримання певних правил – укладання угоди та виконання завдань держави, перед якою в особі міністерств освіти звітують такі НЗ. На прикладі Королівства Бельгія показано, що державою фінансуються лише НЗ світових релігій, які діють у країні, які «перевірені» століттями.

Історія наводить підтвердження укріплення та об’єднання держави навколо єдиної релігії та церкви і зворотні приклади. Історично склалося, що основною релігією в Україні було і залишається православ’я. Переважна більшість населення України симпатизує цьому напряму у християнстві. І тому запропоновано за необхідне з метою консолідації суспільства у більшій мірі серед релігійних НЗ підтримувати саме православні НЗ.

У значній кількості європейських країн ліцензія НЗ не потрібна. Але якщо за законодавством України ця діяльність ліцензована, то необхідно прийняти більш жорстке законодавство, спрямоване на заборону релігійним НЗ, які не отримали ліцензію (якраз у більшості сектантські та місіонерські організації), надавати послуги у сфері освіти;

5.

24 жовтня 2011 року до Закону Республіки Казахстан «Про освіту» було додано статтю 45-1 «Соціальне партнерство в галузі професійної освіти», пунктом 2 якої визначено основні напрями взаємодії партнерів в галузі професійної освіти:

- участь роботодавців у розробці державних загальнообов’язкових стандартів освіти, типових навчальних планів і програм;

- організація професійної практики учнів з використанням технологічної бази підприємств, стажувань викладачів спеціальних дисциплін і спеціалістів;

- розвиток взаємодії сторін з питань підготовки спеціалістів і сприяння їх працевлаштуванню;

- залучення до процесу навчання спеціалістів, що мають досвід професійної діяльності у відповідних галузях економіки;

- участь в організації контролю якості професійної освіти й оцінці професійної підготовленості випускників;

- залучення фінансових коштів роботодавців на розвиток організацій освіти.

Вказано на доцільність запровадження ліцензування діяльності суб’єктів, що реалізують духовні освітні програми, а також міжнародних та іноземних суб’єктів, як це передбачено пунктами 4 і 5 статті 23 «Ліцензування діяльності у сфері освіти» Закону Республіки Казахстан. Такі зобов’язання кореспондують із висновками відносно правового регулювання надання послуг з отримання релігійної освіти у європейських країнах;

6. Позитивним видається досвід Республіки Узбекистан щодо обмеження строку трудового контракту працівників професорсько-викладацького складу ВНЗ п’ятьма роками. З одного боку, це достатній строк для викладача щоб проявити свої професійні здібності та досягти запланованого результату, а також – підшукати нове місце роботи у випадку наявності сумнівів стосовно продовження контракту. А для ВНЗ зручність полягає у тому, що не потрібно доводити некомпетентність та збирати докази порушень викладачів, а просто після спливу п’ятирічного контракту не укладати новий.

7. Особливістю законодавства Республіки Білорусь є наявність Кодексу Республіки Білорусь про освіту. Кодекс спирається на вже наявні закони і спрямовується на комплексне і системне регулювання суспільних відносин у сфері освіти; складається із загальної та особливої частин, які містять у собі 17 розділів, 63 глави і 295 статей. Серед норм, достойних для запровадження аналогічних в українське законодавство цікавість становлять наступні: статті 46 «Надання кредиту на пільгових умовах для оплати першої вищої освіти», 47 «Транспортне забезпечення» і 48 «Підтримка випускників»; стаття 51 «Вимоги, що приділяються до педагогічних працівників»; статті глави 7 «Виникнення, зміна і припинення освітніх відносин», якими визначаються особливості укладання та істотні умови 18 договорів у сфері освіти; статті 83 «Розподіл випускників», 84 «Направлення на роботу випускників», 85 «Перерозподіл випускників», 86 «Наступне направлення на роботу випускників», 87 «Надання випускникам права на самостійне працевлаштування», 88 «Відшкодування до республіканського та/або місцевого бюджетів коштів, витрачених державою на підготовку наукового працівника вищої кваліфікації, спеціаліста, робочого, службовця»; норми глави 11 «Управління у сфері освіти», якими визначено компетенцію різних державних та місцевих органів у сфері освіти та ін.;

8. На основі пункту 7 статті 36 «Приватна освіта» Закону Республіки Молдова «Про освіту», яким визначено мінімальний розмір статутного капіталу для приватних НЗ з розбивкою: 1) 1 млн. леїв – для вищих університетських і середніх спеціальних НЗ; 2) 500 тис. леїв – для середніх НЗ; 3) 300 тис. леїв – для начальних, дошкільних та інших НЗ, – вказано на необхідність поряд із іншими ліцензійними умовами передбачити мінімальний розмір статутного фонду українських недержавних НЗ. Критеріями до його розміру крім виду НЗ запропоновано визначити перелік спеціальностей та кількість учнів, студентів, аспірантів і т.п.

Також з огляду на пункт 23 статті 36 «Приватна освіта» Закону Республіки Молдова «Про освіту», яким громадянам надано право на зайняття дозволеною індивідуальною викладацькою діяльністю (репетиторством) вказано на повну відсутність у правовому полі України цілої категорії суб’єктів у сфері надання освітніх послуг – репетиторів. Їх необхідно включити до правового поля України;

9. Позитивом в управлінні діяльністю НЗ у США є наявність освітніх кодексів, які систематизують регулювання відносин в освіті та інкорпорують у собі різні за предметом регулювання норми. На прикладі управлінських відносин НЗ США підтверджено попередній висновок про пріоритет керівника - господарника чи керівника - підприємця над керівником - вченим або керівником - викладачем. Вказано на можливість запровадження в Україні аналогічного американському різнорівневого недержавного фінансування НЗ США, які через це мають дійсну незалежність та університетську автономію. В якості позитивного досвіду можна назвати аналогічну російській тісну співпрацю комерційних структур США із НЗ;

10. Аргументовано необхідність запровадження японського досвіду у регулюванні відносин у сфері освіти. По-перше, зроблено пропозицію запровадити адміністративний примус в частині забезпечення українських школярів головними уборами – шапками для літа та зими з катафотами для безпеки переходу вулиць. По-друге, наведено приклад впливу держави на приватні інтереси шляхом додаткової фінансової підтримки викладачів, які мають дітей та/або перебувають у шлюбі. Японським позитивом є підтримка не просто осіб, які мають дітей, а осіб, що є інтелектуальною елітою нації – викладачів, а також підтримка інституту сім’ї як справжнього осередку суспільства, оскільки японський викладач, який має сім’ю, навіть не маючи дітей, отримує допомогу у 1,5 рази більшу, ніж викладач, що виховує дитину поза шлюбом. Вважаємо, що таким чином Японія на відміну від європейських держав та США відкрито бореться із несімейними вчителями, матерями і батьками - одинаками, сексуальними меншинами тощо;

11.

Запозичити можна китайський досвід із утворення технопарків, а також запровадження програм, спрямованих на залучення до викладання провідних фахівців з інших країн. В українських реаліях вважаємо за необхідне залучати фахівців із природничих та технічних наук;

12. Наявність у сфері освіти Південної Кореї публічних інтересів високого рівня підтверджується призначенням директорів шкіл хоча і за поданням Міністерства освіти, проте особисто президентом країни. Призначення президентом робить директора багато у чому незалежним від державних чиновників місцевого управління і навіть міністрів, оскільки зняти директора школи з посади може також тільки президент країни. Можна визнати це кроком до автономії НЗ довузівського рівня.

Позитивною особливістю правового регулювання відносин у сфері освіти є забезпечення невисокої плати за навчання у провідних ВНЗ за рахунок високого рівня фінансового забезпечення шляхом надання державних дотацій провідним ВНЗ, які з високою оцінкою пройшли атестацію. Через це американська ідея відносно того, що освіта є товаром, а тому чим є кращою, тим більше за неї потрібно вимагати грошей, у Південній Кореї як і в інших країнах Далекого Сходу чи Південно-Східної Азії не отримала поширення;

13. Позитивними особливостями правового регулювання освітньої сфери Сінгапуру є розподіл учнів на потоки відповідно до їх здібностей; навчання кількома мовами; посилене вивчення англійської мови, природничих наук і математики; наявність і підтримка розвиненої технічної освіти; незалежність та автономія шкіл; ефективність системи стимулювання викладачів; широке використання інформаційних технологій. Сінгапур є першою країною у світі, в якій кожного школяра забезпечено персональним комп’ютером з виходом у мережу Інтернет; наявність програм освіти для обдарованих дітей; застосування сильної програми фінансування; ефективність інтеграції освітньої політики та економічного розвитку; розробка програм підготовки і перекваліфікації працівників; ретельне дослідження і запозичення найкращих рис регулювання сфери освіти у європейських та американських країнах; якісне планування та відмінне керівництво на різних рівнях. Завдяки цим рисам Сінгапур забезпечив власних громадян якісними освітніми послугами і намагається стати глобальним освітнім епіцентром, для чого урядом вкладено мільйони доларів США в утворення міцної освітньої мережі в регіоні Південно-Східної Азії. Уряд розраховує у 2012 році залучити не менше 150 тисяч іноземних студентів, які орієнтовно дадуть не менш ніж $ 2,2 млрд. прибутку, і тим самим забезпечать зростання ВВП Сінгапуру не менш ніж на 5 %. Запозичення хоча б частини із наведених позитивних особливостей правового регулювання сфери освіти Сінгапуру сприятиме значному підйому ефективності надання послуг у сфері освіти України.

Основні результати, отримані у розділі, було опубліковано у наступних виданнях:

1. Деревянко Б.В. Питання правового регулювання діяльності закладів релігійної освіти у європейських країнах / Б.В. Деревянко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 11 (листопад). [123];

2. Деревянко Б.В. Освітнє законодавство держав - учасниць СНД: можливість запозичення Україною / Б.В. Деревянко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2012. — № 4 (51). [118];

3. Деревянко Б. В. Щодо визначення напрямів розвитку законодавства про об’єднання підприємств в Україні / Б. В. Деревянко // Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономический аспект : сб. науч. тр. / Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины ; редкол.: Мамутов В. К. (отв. ред.) [и др.]. — Донецк : Юго-Восток, Лтд, 2006. — С. 95—105. [139];

4. Деревянко Б. В. Питання забезпечення економічного суверенітету вітчизняних суб’єктів господарювання у сфері надання освітніх послуг / Б. В. Деревянко // Экономико-правовые исследования в ХХІ веке: правовое обеспечение экономического суверенитета Украины в условиях углубления международной интеграции : матер. шестой межд. науч.-практ. интернет-конф. (г. Донецк, 21-30 сентября 2010 года) / науч. ред. В. К. Мамутов; НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. — Донецк : Ноулидж (донецкое отделение), 2010. — С. 83—86. [119];

5. Деревянко Б. В. Щодо вдосконалення системи навчальних закладів Донецького регіону на основі зарубіжного досвіду / Б. В. Деревянко // Город, регион, государство : экономико-правовые проблемы хозяйствования : материалы VIII Междунар. науч.-практ. конф. / [НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований ; редкол.: Богачев С. В. (отв. ред. и др.)]. — Донецк : Ноулидж (донецкое отделение), 2011. — С. 66—68. [136];

6. Деревянко Б. В. Питання захисту прав громадян та інтересів України у зв’язку з приходом на ринок освітніх послуг іноземних організацій / Б. В. Деревянко // Наукові читання, присвячені пам’яті В.М. Корецького : зб. наук. праць / Київський ун-т права НАН України; [редкол.: Шемшученко Ю. С., Бошицький Ю. Л., Чернецька О. В. та ін.]. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2012. — С. 175—178. [121].