Дослідження висновку експерта

У сттатті 189 ЦПК йдеться про процедуру дослідження висновку експерта.

Дослідження висновку експерта у судовому засіданні зумовлено:

- необхідністю перевірки висновку на відповідність тим завданням, які були поставлені перед експертом, тобто: чи повного мірою виконано завдання, чи дотримано процедуру проведення експертизи, чи мали особи, які беруть участь у справі, поставити експертові запитання, чи мали можливість ознайомитися учасники процесу із висновком експертизи до судового засідання;

- перевіркою обставин: компетентності експерта, йоге об’єктивності та неупередженості (п.2 ч.

- необхідністю перевірки обставин: чи ґрунтуються висновки на одержаних експертом відомостях, чи не відбирались вихідні дані самим експертом (ч. 5 ст. 53 ЦПК. - С.Ф.), чи достатньо даних для певних висновків27. Підлягають оцінці (аналізу. - С.Ф.) також наукова обґрунтованість висновку, правильність застосування конкретних методик, їх дозволе- ність (ким і коли вона рекомендована, апробована) чи є більш сучасні методики дослідження2*.

Способи дослідження висновку експерта:

1) оголошення висновку експерта у судовому засіданні;

2) шляхом допиту експерта у судовому засіданні з метою роз’яснення та доповнення висновку.

Оголошення висновку експерта у судовому засіданні - безпосереднє його сприйняття судом та особами, які беруть участь у справі. Тобто письмовий висновок оголошується усно судом в судовому засіданні. Суд та особи, які беруть участь у справі, повинні дослідити висновок експерта, оскільки він може викликати у них запитання щодо його правильності та повноти та зумовити необхідність виклику експерта для роз’яснення та уточнення висновку, можливо, для проведення додаткової, повторної, комплексної чи комісійної еспертизи.

Зрозуміло, що юристам буває важко розібратися у висновку експерта, який виходить за межі правових питань. Тому особи, які беруть участь у справі, у більшості випадків не здатні його дослідити на належному професійному рівні. У таких випадках необхідно залучати фахівців, які будуть здатні дослідити правильність отриманих експертом результатів. Але залучати доцільно кваліфікованих осіб, оскільки бувають казуси, коли висновок аналізує бухгалтер, робить свої зауваження, а вони в судовому засіданні спростовуються експертом.

Однак навіть нефахівці можуть звернути увагу на такі недоліки висновку експерта, як відсутність вихідних даних для розрахунку за допомогою комп’ютерної програми; відсутність відомостей, яким чином такі дані отримані, суперечність висновку експерта логіці тощо.

Допит експерта у судовому засіданні має місце, коли у суду та учасників процесу виникнуть запитання до експерта з метою роз’яснення та доповнення його висновку. Такі роз’яснення та доповнення експертом мають бути викладені письмово, підписані експертом та приєднані до справи. Після цього суд та особи, які беруть участь у справі, мають проаналізувати у сукупності висновок та надані роз’яснення і доповнення з метою їх зіставлення з інтими матеріалами справи - чи не суперечать вони між собою. Якщо ж після роз’яснень та доповнень матиме місце неповнота, суд на клопотання осіб, які беруть участь у справі, має призначити додаткову експертизу, проведення якої може доручатися тому самому експертові. У разі якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів у його правильності, суд має призначити повторну експертизу.

Як бачимо, дослідження висновку експерта як результату спеціально проведеного дослідження фактичних обставин справи із застосуванням спеціальних знань зумовлено необхідністю вивчення його судом як засобу доказування з метою подальшої його оцінки у рішенні. Проте висновок експерта не є обов’язковим для суду та оцінюється ним за правилами, встановленими у ст. 212 ЦПК. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

8.3.