Висновки до розділу 3

1. Виявлено, що особливостями захисту прав і законних інтересів

нотаріусів в Італії є те, що нотаріальна система цієї країни є однією з найстаріших класичних латинських нотаріатів, користується великою, можна сказати - родинною довірою суспільства, одночасно її діяльність чітко регламентована та суворо контрольована Міністерством юстиції та органами нотаріального самоврядування, однак за недотримання положень

нотаріального закону та етики поведінки міністром юстиції за складною адміністративною процедурою, яку здійснюють дисциплінарний і

апеляційний комітети суддівського самоврядування, нотаріуса може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що гарантує об’єктивність рішень у конфліктній ситуації.

2. Доведено, що захист прав і законних інтересів нотаріусів у Польщі характеризується особливим публічним статусом нотаріусів як публічних осіб суспільної довіри, що фінансуються за рахунок винагород за здійснення угод, але мають захист як державні службовці, з чітким визначенням підстав притягнення їх до спеціальної дисциплінарної відповідальності за порушення присяги нотаріуса (здійснення діяльності нечесно, не за законом і совістю, порушення таємниці угоди) міністром юстиції Польщі за поданням спеціального органу нотаріального самоврядування (дисциплінарного й апеляційного нотаріального суду, засідання яких здійснюється публічно і прозоро, а нотаріус, який притягується до дисциплінарної відповідальності, має бути присутній на засіданні й користується допомогою адвоката).

3. Визначено особливості адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Румунії, які полягають у чіткому законодавчому визначенні їх обов’язків і прав, а також у конкретно прописаних діях, за які вони можуть бути притягнуті після тривалого розслідування у двох інстанція органів нотаріального самоврядування до дисциплінарної відповідальності - від попередження до позбавлення правого статусу нотаріуса.

4. З’ясовано, що у здійсненні правотворчої роботи у сфері надання нотаріальних послуг треба врахувати два чинники, які виявляють певні суперечності: по-перше, не допустити законодавчих недоліків, які б надали можливість нотаріусам із низькою правовою культурою і правосвідомістю порушувати права фізичних і юридичних осіб; по-друге, забезпечити певний для нотаріусів визначений законодавством правовий режим, у який втручатися суб’єкти публічної адміністрації не мають права, та чітко визначити підстави здійснення перевірок нотаріусів, їх строки і процедури проведення, а також адміністративні санкції, що мають накладатися на нотаріусів за порушення нотаріальних норм.

5. Виявлено, що на рівні декларативних норм нотаріуси добре захищені від втручання осіб, які наділені владними повноваженнями, але у правозастосуванні, як показує практика, існує низка проблем, серед яких - порушення порядку здійснення перевірок нотаріусів; здійснення повторної перевірки з одного й того ж питання; відключення нотаріусів від державних реєстрів без рішення суду та не на визначений строк; вимагання деякими посадовими особами територіальних управлінь від нотаріусів матеріальної допомоги, що за своєю сутністю є корупційним діянням.

6. Запропоновано: 1) з метою встановлення балансу прав і обов’язків між суб’єктами контрольної діяльності й нотаріусами доповнити КУпАП ст. 166-26 «Порушення порядку і строків проведення перевірок нотаріусів», у якій передбачити адміністративні санкції, які мають накладатися на посадових осіб, що прийняли рішення здійснити неправомірну перевірку, якщо вони здійснюють її у строки, не передбаченні законодавством, повторно з питань, з яких перевірка вже проводилася, або порушують порядок і процедуру її здійснення; 2) доповнити п. 2 ст. 18 Закону України «Про нотаріат» положеннями, що перевірка нотаріуса може здійснюватися не частіше одного разу на рік; 3) визначити, що адміністративно Мін’юст у разі грубого порушення нотаріусом прав або законних інтересів осіб може лише призупинити діяльність нотаріуса від одного місяця до року, а позбавити нотаріуса права займатися нотаріальною діяльністю може виключно адміністративний суд; 4) визначити, що адміністративно Мін’юст у разі порушення нотаріусом прав або законних інтересів осіб може лише тимчасово та на термін до шести місяців відсторонити нотаріуса від державних реєстрів (реєстру), а позбавити права допуску до реєстрів більше ніж на шість місяців, але не більше одного року може виключно адміністративний суд; 5) установити, що при накладанні адміністративних санкцій на нотаріусів суб’єктом владних повноважень має обов’язково враховуватися думка представника Нотаріальної палати України.