Інформаційне право і законодавство в Україні
В умовах глобалізації, стрімкого розвитку інформаційно- комунікаційних технологій, підвищення соціальної ролі інформаційної діяльності інформаційна сфера стає визначальною для розвитку суспільства, держави й кожної людини.
Це зумовлює зростання необхідності правового врегулювання інформаційних процесів.Інформаційне право як певний самостійний елемент системи права та науковий напрям є відносно новим для вітчизняної юриспруденції. Наразі серед провідних дослідників інформаційного права немає єдиної думки щодо його структури й місця в системі права України. Зокрема, інформаційне право розглядають як:
- міжгалузевий комплексний інститут, що об'єднує норми конституційного, адміністративного, цивільного, трудового та кримінального права і тісно взаємопов'язаний з іншими комплексними інститутами (наприклад, з правом інтелектуальної власності);
- комплексну галузь права, що регулює суспільні відносини щодо інформації, технологій її поширення, одержання та зберігання в усіх сферах життєдіяльності людини, що підлягають правовому регулюванню ;
- як підгалузь наявних галузей права (цивільного, адміністративного)[23].
Інформаційне право регулює відносини, пов'язані з інформацією, що виникають практично в усіх галузях людської діяльності. Система інформаційного права охоплює різнорідні групи суспільних відносин, тому не є яскраво вираженою, чітке визначення її меж та структури інформаційного права - непросте завдання.
Значний масштаб інформаційного права, відносна самостійність його норм свідчать про те, що інформаційне право виступає специфічним комплексним утворенням у системі національного права України, норми якого формуються на публічному і приватному рівнях суспільних відносин. Тому інформаційне право активно взаємодіє з такими галузями, як конституційне, адміністративне, фінансове,
кримінальне, цивільне, господарське, трудове право тощо.
л Інформаційне право - це система правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері інформації та інформаційної діяльності.
Предмет інформаційного права складають суспільні відносини, що виникають з приводу створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації. Вони охоплюють діяльність друкованих засобів масової інформації (преси), інформаційних агенцій, бібліотечну, архівну та видавничу діяльності, телебачення, радіомовлення і кінематографію, ведення державної статистики тощо, а також діяльність щодо охорони різного роду таємниць.
Багатофункціональність і властивості інформації як об'єкта правових відносин призводять до необхідності системного комплексного застосовування в інформаційному праві методів конституційного, цивільного, адміністративного, трудового та кримінального права (завдяки міжгалузевому характеру публічноправового регулювання) та методів приватноправового регулювання (на рівні правочинів, угод, звичаїв, норм професійної, ділової етики тощо).
Норми інформаційного права об'єднуються в певну систему не лише завдяки предмету і методу правового регулювання, але й спираючись на властивий лише їм комплекс принципів. Саме принципи інформаційного права як основні ідеї, положення, вимоги, що характеризують зміст інформаційного права, відображають глибинні закономірності його розвитку та визначають напрями і механізми правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері.
Поряд із загальними для всієї системи права принципами серед принципів інформаційного права виділяють низку спеціальних принципів.
Спеціальні принципи інформаційного права:
• невідчужуваність інформації від її творця, володільця, споживача;
• неспоживність інформації, тобто можливість багаторазового використання (копіювання) без кількісних (змістових) втрат;
• свобода створення, зберігання та обміну будь-якої інформації, якщо це не порушує права і свободи людини;
• заборона виробництва і поширення інформації, яка є шкідливою або небезпечною для людини, суспільства, держави;
• обов'язковість оприлюднення суспільно необхідної інформації;
• свобода отримання інформації, доступ до якої не обмежений законом;
• достовірність, повнота та оперативність офіційної інформації тощо.
У сфері правового регулювання інформаційних відносин інформаційне право виконує всі функції, притаманні праву як соціальному регулятору (регулятивну, охоронну, виховну тощо). Структура інформаційного права складна і розгалужена, вона охоплює комплекс правових норм, що регулюють інформаційні відносини в межах різних галузей права. Тому основні інститути інформаційного права характеризуються комплексністю, як й інформаційне право в цілому. Серед них виділяють такі інститути:
- інформаційних прав і свобод людини;
- правового режиму інформаційних ресурсів;
- наукової, статистичної та іншої інформації;
- інтелектуальної власності щодо інформаційних об'єктів;
- засобів масової інформації, зокрема електронних засобів масової інформації;
- телекомунікацій;
- бібліотечної та архівної справ;
- персональних даних;
- державної і комерційної таємниць;
- конфіденційної інформації;
- захисту інформації.
Наведений перелік інститутів інформаційного права не є вичерпним чи закінченим. Інформаційне право активно розвивається, змінюється і його структура.
Подібно до інформаційного права, інформаційне законодавство також має комплексний розгалужений характер. Із розвитком інформаційних правовідносин масив нормативно-правових актів, покликаних їх регулювати, невпинно зростає. Сьогодні в Україні налічуються тисячі нормативно-правових актів, котрі можна віднести до інформаційного законодавства, яке при цьому залишається несистематизова- ним. Центральним з них є Закон України «Про інформацію».
Через значне галузеве розшарування зміст актів інформаційного законодавства не завжди є однозначним, наявні розбіжності понятійно- го-термінологічного апарату, суперечності, прогалини, дублювання правових норм, неузгодженості з міжнародними актами тощо. Усе це не сприяє ефективному сприйняттю норм інформаційного права та негативно позначається на їх реалізації. Тому однією з найгостріших проблем інформаційного законодавства України є його систематизація.
Вітчизняні вчені - фахівці з інформаційного права протягом більш ніж десяти останніх років наполягають на життєвій необхідності глибокої систематизації інформаційного законодавства України шляхом кодифікації.
Кодифікований акт інформаційного законодавства (робочі назви: Інформаційний кодекс, Кодекс про інформацію, Кодекс про інформаційну діяльність) забезпечив би об'єднання механізмів регулювання основних суспільних відносин, об'єктом яких є інформація, незалежно від форми, способу, засобу чи технології її прояву. Такий кодекс мав би чітко визначити об'єкт, предмет інформаційного права, суб'єктів інформаційних правовідносин, правовий режим доступу до інформації, включаючи доступ до публічної інформації, персональних даних, державної та іншої, передбаченої законом таємниці тощо, а також вирішити різноманітні технічні проблеми.
Однак саме через складний комплексний характер інформаційного права і законодавства, його значний обсяг, наявність розбіжностей щодо розуміння меж та структури інформаційного права проблема систематизації інформаційного законодавства України залишається невирішеною.
Слід зазначити, що недосконалість правового регулювання інформаційної сфери призводить до недостатньої упорядкованості й конт- рольованості інформаційних відносин, які відіграють ключову роль у сучасному інформаційному суспільстві. Це сприяє масштабності та безкарності порушень інформаційних прав людини і фактично є однією з найсуттєвіших загроз інформаційній безпеці людини, суспільства, держави.
При цьому забезпечення інформаційної безпеки як фундаментальний для інформаційного суспільства напрям життєво важливої консолідованої діяльності також повинен знайти відображення в низці концептуальних актів інформаційного законодавства. Зокрема, такі акти мають закріпити прозорі засади державної (національної) інформаційної політики, забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки, інформаційного суверенітету тощо.
Отже, досконале, виважене і, як наслідок, ефективне інформаційне законодавство становить необхідний юридичний фундамент упорядкування інформаційної сфери, без якого неможливе досягнення таких високих цілей, як розвиток громадянського та інформаційного суспільства і розбудова правової держави.
Контрольні запитання
1. Що таке система права, які вона має ознаки?
2. Як співвідносяться система права і правова система?
3. Назвіть основні елементи структури системи права.
4. Що таке галузь, інститут права?
5. Які риси притаманні системі законодавства?
6. Як співвідносяться система права і система законодавства?
7. У чому полягають особливості структури законодавства?
8. Що таке систематизація законодавства, яка її основна мета?
9. Назвіть види (форми) систематизації законодавства.
10. Що відрізняє кодифікацію від інших видів систематизації законодавства?
11. Які види систематизації характерні для законодавства України?
12. Як можна визначити місце інформаційного права в системі права України?
13. Які правовідносини охоплює предмет інформаційного права?
14. У чому полягають основні проблеми інформаційного законодавства України?
Література для поглибленого вивчення
Беляков К. И. Управление и право в период информатизации : монография / К. И. Беляков. - К. : Издательство «КВІЦ», 2001. - 301 с.
Бобровник С. В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / С. В. Бобровник, О. Л. Богінич ; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Наук. думка, 1994. - 123 с.
Брижко В. М. Інформаційне право: нормативні та методологічні засади упорядкування інформаційних відносин : монографія / В. М. Брижко, М. Я. Швець ; Н.-д. центр прав. інф-ки Нац. акад. прав. наук України. - К. : НДЦПІ АПрН України, 2009. - 290 с.
Брижко В. М. Основи систематизації інформаційного законодавства: теоретичні та правові засади : монографія / В. М. Брижко ; Н.-д. центр прав. інф-ки Нац. акад. прав. наук України. - К. : ПанТот, 2012. - 304 с.
Євграфова Є. П. Система національного законодавства в контексті права (лібертарно-легіській підхід) : монографія / Є. П. Євграфова. - К. : КНТ, 2007. - 184 с.
Жиляєв І. Б. Інформаційне право України: теорія і практика : монографія / І. Б. Жиляєв.
- К. : Парламентське видавництво, 2009. - 104 с.Коваленко Л. П. Принципи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць / Нац. акад. прав. наук України, НДІ держ. буд. та місц. самоврядування. - Х. : Право, 2012. - Вип. 23. - С. 185-195.
Коваленко Л. П. Теоретичні проблеми розвитку інформаційного права України : монографія / Л. П. Коваленко ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - Х. : Право, 2012. - 247 с.
Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України : монографія / В. А. Ліпкан, К. П. Череповський ; ред. В. А. Ліпкан. - К. : О. С. Ліпкан, 2014. - 391 с.
Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : монографія / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк ; заг ред. В. А. Ліпкан ; Акад. наук вищ. освіти України. - К. : О. С. Ліпкан, 2012. - 303 с.
Майданник Р. А. Система права України: пошук оптимальної моделі : доповідь / Р. А. Майданник. - К. : АПрН України. Київський регіональний центр, 2009. - 36 с.
Марущак А. І. Інформаційне право: Доступ до інформації : навчальний посібник / А. І. Марущак. - К. : КНТ, 2007. - 532 с.
Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії / Н. М. Оніщенко. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. - 352 с.
Правова доктрина України : у 5 т. Т. 2. Публічно-правова доктрина України / Ю. П. Битяк, Ю. Г. Барабаш, М. П. Кучерявенко та ін. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка. - Х. : Право, 2013. - 864 с.
Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності : монографія / Н. М. Оніщенко та ін. ; за заг. ред. Ю. Л. Бошицького ; Київ. ун-т права Нац. акад. наук України. - К. : Кондор, 2012. - 614 с.
Правова система України: стан, історія та перспективи : у 5 т. Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. - Х. : Право, 2008. - 728 с.
Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення : монографія / В. Ф. Сіренко та ін. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - 217 с.
Тихомиров О. О. Забезпечення інформаційної безпеки як функція сучасної держави : монографія / О. О. Тихомиров ; заг. ред. Р. А. Калюжний. - Центр навч.-наук. та наук.-практ. вид. НА СБ України, 2014. - 196 с.
Удовика Л. Г. Правова система України: глобалізаційні трансформації : монографія / Л. Г. Удовика. - Запоріжжя : КСК-Альянс, 2014. - 320 с.
Еще по теме Інформаційне право і законодавство в Україні:
- Правові основи і гарантій інформаційного забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні
- 1.1 Історико-правовии аналіз діяльності недержавних організацій та їх інформаційного забезпечення в Україні
- Особливості проведення в Україні Першої кодифікації законодавства УСРР
- Право в інформаційному суспільстві
- Розділ 1 - Церковне законодавство на Русі-Україні на початках
- 1. Законодавство про режим іноземного інвестування в Україні
- Глава 2. Законодавство про правоохоронніоргани. Концепція судово-правової реформив Україні та її етапи
- Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, види. Тенденції розвитку законодавства в Україні
- Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні
- ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні
- 17.3.2. Механізм адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
- 3.2.2. Методологія адаптації корпоративного законодавства України до законодавства ЄС
- 3.2.1. Формування правової бази з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС
- Трудове право і соціальне законодавство
- 17.3.1. Етапи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
- 7.1. Національне законодавство України та міжнародне право
- Держава і право в Україні дo6u Української Центральної Paдu
- ГЛАВА 19. Право, законодавство, система
- Тема 15. Радянська державність і право в Україні в 20-30 рр. ХХ ст.
- Підстави обмежень прав і свобод особи національним законодавством. Конституційні підстави обмежень прав і свобод в Україні