Інформаційне право і законодавство в Україні

В умовах глобалізації, стрімкого розвитку інформаційно- комунікаційних технологій, підвищення соціальної ролі інформацій­ної діяльності інформаційна сфера стає визначальною для розвитку суспільства, держави й кожної людини.

Інформаційне право як певний самостійний елемент системи права та науковий напрям є відносно новим для вітчизняної юрис­пруденції. Наразі серед провідних дослідників інформаційного права немає єдиної думки щодо його структури й місця в системі права України. Зокрема, інформаційне право розглядають як:

- міжгалузевий комплексний інститут, що об'єднує норми кон­ституційного, адміністративного, цивільного, трудового та криміна­льного права і тісно взаємопов'язаний з іншими комплексними інсти­тутами (наприклад, з правом інтелектуальної власності);

- комплексну галузь права, що регулює суспільні відносини щодо інформації, технологій її поширення, одержання та зберігання в усіх сфе­рах життєдіяльності людини, що підлягають правовому регулюванню ;

- як підгалузь наявних галузей права (цивільного, адміністра­тивного)^[23].

Інформаційне право регулює відносини, пов'язані з інформацією, що виникають практично в усіх галузях людської діяльності. Система інформаційного права охоплює різнорідні групи суспільних відносин, тому не є яскраво вираженою, чітке визначення її меж та структури інформаційного права - непросте завдання.

Значний масштаб інформаційного права, відносна самостійність його норм свідчать про те, що інформаційне право виступає специ­фічним комплексним утворенням у системі національного права України, норми якого формуються на публічному і приватному рів­нях суспільних відносин. Тому інформаційне право активно взаємо­діє з такими галузями, як конституційне, адміністративне, фінансове,

кримінальне, цивільне, господарське, трудове право тощо.

л Інформаційне право - це система правових норм, що регулю­ють суспільні відносини у сфері інформації та інформаційної діяльності.

Предмет інформаційного права складають суспільні відносини, що виникають з приводу створення, збирання, одержання, зберіган­ня, використання, поширення, охорони та захисту інформації. Вони охоплюють діяльність друкованих засобів масової інформації (пре­си), інформаційних агенцій, бібліотечну, архівну та видавничу дія­льності, телебачення, радіомовлення і кінематографію, ведення дер­жавної статистики тощо, а також діяльність щодо охорони різного роду таємниць.

Багатофункціональність і властивості інформації як об'єкта пра­вових відносин призводять до необхідності системного комплексного застосовування в інформаційному праві методів конституційного, цивільного, адміністративного, трудового та кримінального права (завдяки міжгалузевому характеру публічноправового регулювання) та методів приватноправового регулювання (на рівні правочинів, угод, звичаїв, норм професійної, ділової етики тощо).

Норми інформаційного права об'єднуються в певну систему не лише завдяки предмету і методу правового регулювання, але й спи­раючись на властивий лише їм комплекс принципів. Саме принципи інформаційного права як основні ідеї, положення, вимоги, що харак­теризують зміст інформаційного права, відображають глибинні зако­номірності його розвитку та визначають напрями і механізми право­вого регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері.

Поряд із загальними для всієї системи права принципами серед принципів інформаційного права виділяють низку спеціальних прин­ципів.

Спеціальні принципи інформаційного права:

• невідчужуваність інформації від її творця, володільця, споживача;

• неспоживність інформації, тобто можливість багаторазового вико­ристання (копіювання) без кількісних (змістових) втрат;

• свобода створення, зберігання та обміну будь-якої інформації, як­що це не порушує права і свободи людини;

• заборона виробництва і поширення інформації, яка є шкідливою або небезпечною для людини, суспільства, держави;

• обов'язковість оприлюднення суспільно необхідної інформації;

• свобода отримання інформації, доступ до якої не обмежений законом;

• достовірність, повнота та оперативність офіційної інформації тощо.

У сфері правового регулювання інформаційних відносин інфор­маційне право виконує всі функції, притаманні праву як соціальному регулятору (регулятивну, охоронну, виховну тощо). Структура ін­формаційного права складна і розгалужена, вона охоплює комплекс правових норм, що регулюють інформаційні відносини в межах різних галузей права. Тому основні інститути інформаційного права характеризуються комплексністю, як й інформаційне право в цілому. Серед них виділяють такі інститути:

- інформаційних прав і свобод людини;

- правового режиму інформаційних ресурсів;

- наукової, статистичної та іншої інформації;

- інтелектуальної власності щодо інформаційних об'єктів;

- засобів масової інформації, зокрема електронних засобів масо­вої інформації;

- телекомунікацій;

- бібліотечної та архівної справ;

- персональних даних;

- державної і комерційної таємниць;

- конфіденційної інформації;

- захисту інформації.

Наведений перелік інститутів інформаційного права не є вичерп­ним чи закінченим. Інформаційне право активно розвивається, змі­нюється і його структура.

Подібно до інформаційного права, інформаційне законодавство також має комплексний розгалужений характер. Із розвитком інфор­маційних правовідносин масив нормативно-правових актів, поклика­них їх регулювати, невпинно зростає. Сьогодні в Україні налічуються тисячі нормативно-правових актів, котрі можна віднести до інформа­ційного законодавства, яке при цьому залишається несистематизова- ним. Центральним з них є Закон України «Про інформацію».

Через значне галузеве розшарування зміст актів інформаційного законодавства не завжди є однозначним, наявні розбіжності понятійно- го-термінологічного апарату, суперечності, прогалини, дублювання правових норм, неузгодженості з міжнародними актами тощо. Усе це не сприяє ефективному сприйняттю норм інформаційного права та не­гативно позначається на їх реалізації. Тому однією з найгостріших проблем інформаційного законодавства України є його систематизація.

Вітчизняні вчені - фахівці з інформаційного права протягом більш ніж десяти останніх років наполягають на життєвій необхідно­сті глибокої систематизації інформаційного законодавства України шляхом кодифікації.

Кодифікований акт інформаційного законодавства (робочі назви: Інформаційний кодекс, Кодекс про інформацію, Кодекс про інформа­ційну діяльність) забезпечив би об'єднання механізмів регулювання основних суспільних відносин, об'єктом яких є інформація, незалеж­но від форми, способу, засобу чи технології її прояву. Такий кодекс мав би чітко визначити об'єкт, предмет інформаційного права, суб'єктів інформаційних правовідносин, правовий режим доступу до інформації, включаючи доступ до публічної інформації, персональ­них даних, державної та іншої, передбаченої законом таємниці тощо, а також вирішити різноманітні технічні проблеми.

Однак саме через складний комплексний характер інформаційно­го права і законодавства, його значний обсяг, наявність розбіжностей щодо розуміння меж та структури інформаційного права проблема систематизації інформаційного законодавства України залишається невирішеною.

Слід зазначити, що недосконалість правового регулювання інфор­маційної сфери призводить до недостатньої упорядкованості й конт- рольованості інформаційних відносин, які відіграють ключову роль у сучасному інформаційному суспільстві. Це сприяє масштабності та безкарності порушень інформаційних прав людини і фактично є одні­єю з найсуттєвіших загроз інформаційній безпеці людини, суспільст­ва, держави.

При цьому забезпечення інформаційної безпеки як фундамента­льний для інформаційного суспільства напрям життєво важливої кон­солідованої діяльності також повинен знайти відображення в низці концептуальних актів інформаційного законодавства. Зокрема, такі акти мають закріпити прозорі засади державної (національної) інфор­маційної політики, забезпечення інформаційної та кібернетичної без­пеки, інформаційного суверенітету тощо.

Отже, досконале, виважене і, як наслідок, ефективне інформа­ційне законодавство становить необхідний юридичний фундамент упорядкування інформаційної сфери, без якого неможливе досягнен­ня таких високих цілей, як розвиток громадянського та інформацій­ного суспільства і розбудова правової держави.

Контрольні запитання

1. Що таке система права, які вона має ознаки?

2. Як співвідносяться система права і правова система?

3. Назвіть основні елементи структури системи права.

4. Що таке галузь, інститут права?

5. Які риси притаманні системі законодавства?

6. Як співвідносяться система права і система законодавства?

7. У чому полягають особливості структури законодавства?

8. Що таке систематизація законодавства, яка її основна мета?

9. Назвіть види (форми) систематизації законодавства.

10. Що відрізняє кодифікацію від інших видів систематизації зако­нодавства?

11. Які види систематизації характерні для законодавства України?

12. Як можна визначити місце інформаційного права в системі пра­ва України?

13. Які правовідносини охоплює предмет інформаційного права?

14. У чому полягають основні проблеми інформаційного законо­давства України?

Література для поглибленого вивчення

Беляков К. И. Управление и право в период информатизации : моног­рафия / К. И. Беляков. - К. : Издательство «КВІЦ», 2001. - 301 с.

Бобровник С. В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / С. В. Бобровник, О. Л. Богінич ; НАН України, Інсти­тут держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Наук. думка, 1994. - 123 с.

Брижко В. М. Інформаційне право: нормативні та методологічні заса­ди упорядкування інформаційних відносин : монографія / В. М. Брижко, М. Я. Швець ; Н.-д. центр прав. інф-ки Нац. акад. прав. наук України. - К. : НДЦПІ АПрН України, 2009. - 290 с.

Брижко В. М. Основи систематизації інформаційного законодавства: теоретичні та правові засади : монографія / В. М. Брижко ; Н.-д. центр прав. інф-ки Нац. акад. прав. наук України. - К. : ПанТот, 2012. - 304 с.

Євграфова Є. П. Система національного законодавства в контексті права (лібертарно-легіській підхід) : монографія / Є. П. Євграфова. - К. : КНТ, 2007. - 184 с.

Жиляєв І. Б. Інформаційне право України: теорія і практика : моног­рафія / І. Б. Жиляєв.

Коваленко Л. П. Принципи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць / Нац. акад. прав. наук України, НДІ держ. буд. та місц. самоврядування. - Х. : Право, 2012. - Вип. 23. - С. 185-195.

Коваленко Л. П. Теоретичні проблеми розвитку інформаційного права України : монографія / Л. П. Коваленко ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - Х. : Право, 2012. - 247 с.

Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України : монографія / В. А. Ліпкан, К. П. Череповський ; ред. В. А. Ліпкан. - К. : О. С. Ліпкан, 2014. - 391 с.

Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : монографія / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк ; заг ред. В. А. Ліпкан ; Акад. на­ук вищ. освіти України. - К. : О. С. Ліпкан, 2012. - 303 с.

Майданник Р. А. Система права України: пошук оптимальної моделі : доповідь / Р. А. Майданник. - К. : АПрН України. Київський регіональний центр, 2009. - 36 с.

Марущак А. І. Інформаційне право: Доступ до інформації : навчаль­ний посібник / А. І. Марущак. - К. : КНТ, 2007. - 532 с.

Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії / Н. М. Оніщенко. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. - 352 с.

Правова доктрина України : у 5 т. Т. 2. Публічно-правова доктрина України / Ю. П. Битяк, Ю. Г. Барабаш, М. П. Кучерявенко та ін. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка. - Х. : Право, 2013. - 864 с.

Правова система України в умовах сучасних національних та міжна­родних тенденцій розбудови державності : монографія / Н. М. Оніщенко та ін. ; за заг. ред. Ю. Л. Бошицького ; Київ. ун-т права Нац. акад. наук України. - К. : Кондор, 2012. - 614 с.

Правова система України: стан, історія та перспективи : у 5 т. Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. - Х. : Право, 2008. - 728 с.

Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення : монографія / В. Ф. Сіренко та ін. - К. : Ін-т держави і пра­ва ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - 217 с.

Тихомиров О. О. Забезпечення інформаційної безпеки як функція су­часної держави : монографія / О. О. Тихомиров ; заг. ред. Р. А. Калюжний. - Центр навч.-наук. та наук.-практ. вид. НА СБ України, 2014. - 196 с.

Удовика Л. Г. Правова система України: глобалізаційні трансформа­ції : монографія / Л. Г. Удовика. - Запоріжжя : КСК-Альянс, 2014. - 320 с.