Держава і право в Україні дo6u Української Центральної Paдu

Доба Української Центральної Ради (далі - УЦР) в історіі вітчизняного державотворення назавжди залишиться першою за новітнього часу спробою у надзвичайно складних умовах того часу розбудувати Українську національну незалежну державу.

Складність тодішнього суспільно-політичного й економічного становища в Україні була наслідком її багатовікового колоніального становища в Російській імперії. Усі дослідники цього питан- ^Ня V. Гошуляк та ін.) звертають увагу на існування величезних внутрішніх труднощів, які український визвольний рух змушений був тоді переборювати. Головні: недостатня національна свідомість мас; незначна чисельність й слабка політична підготовка провіднщ політичних кадрів; переважання особливо у великих українських містах, чужонаціональних елементів, для яких нічого не важили національні сподівання українського народу. Крім того, будівництво української державності доводилося здійснювати водночас із р® в’язанням грандіозних і невідкладних завдань загального соціально- політичного характеру.

Тривала й кровопролитна війна спричинила глибокі соціальні проблеми, які також безпосередньо позначилися на процесі державотворення. Ослаблене військовими мобілізаціями робітництво, яке концентрувалося у великих промислових центрах, терпіло нещадний визиск і експлуатацію. У національному відношенні робітничий клас в Україні був слаборозвинутим, значно зрусифікованим, а то й чисто російським: лише три з кожних п’яти робітників mte часу були українцями, натомість більиі як дев ять з кожних десяти українців були селянами (Б. Кравченко), малоземельна й безземельна частина яких вимагала землі. Ha селі гострими були про тиріччя між біднотою та досить заможною верхівкою. Усі, однак, прагнули миру, спокою, покращення життя, ліквідації соціального гніту та несправедливостей, а національно-свідомі елементи-ні- ціональної незалежності.