<<
>>

Поняттєво-категорійний апарат

Письмо - це особлива графічна форма мови, писемне мислення. Як відомо, мовлення - це мова в дії. Мова супроводжує процес урегулюван­ня суспільних відносин. Мова і право - невід'ємні складники культури й цивілізації.

Написання - процес такої фіксації, а письмовий текст - її результат. Письмо можна порівнювати з мовою. Мова - це система засобів спілкування та правил їх вживання, а письмо є системою письмових засобів та правил

їх використання.

Термін «юридичне письмо» ще не набув широкого застосування

в українській правовій літературі, але широко використовується в зару­біжних працях.

Системно і всебічно досліджуючи проблематику юридичного пись­ма, вчені констатують, що акти «писаного права» є відправною точкою юридичного мислення в усіх країнах романо-германської правової сім'ї. До таких актів сьогодні належать закони, декрети і кодекси, а в минулому -

тексти римського права та інші офіційні чи приватні компіляції. Техніка юридичного письма лежить в основі створення юридичних документів, охоплюючи такі компоненти, як юридична мова, структура, визначення термінів, логіка викладення норм права, чіткість, однозначність і грамот­ність використання формулювання65.

65 Онищук І. І. Техніка юридичного письма: понятійно-категоріальний апарат / І. І. Они- щук // Вісник Національної академії правових наук України. - Х., 2013. - № 3 (74). - С. 88.

Лекція 4. ЮРИДИЧНЕ ПИСЬМО

72

Основною формою юридичного письма виступає юридичний документ, тому виникає питання про співвідношення понять «юридичне письмо» і «документ», з багатьма видами якого часто стикаються юристи? Термін «документ» також має декілька значень, кожне з яких певною мірою сто­сується юридичного письма.

Основоположник теорії юридичного письма в Україні І. Онищук юридичне письмо визначив як форму юридичного мислення, майстер­ність написання, систему письмових засобів та правил їх використання. Техніку юридичного письма застосовують адвокати, судді, законодавці для письмового вираження змісту нормативно-правових актів, оформлення юридичних документів, вираження правового аналізу юридичних прав та обов'язків. Це засіб фіксації юридичної мови, який за допомогою гра­фічних елементів передає мовленнєву інформацію у вигляді «написаного тексту» та «офіційного документа» на відстань і закріплює її в часі66.

Оскільки поняття юридичного письма входить до змісту мови права, то доцільно було б розглянути поняття юридичної лінгвістики, предметом вивчення якої є юридичний аспект мови. На думку Ю. Прадіда, юридична лінгвістика є міждисциплінарною методологічною наукою про право, інте­грує знання з галузі лінгвістики, філософії, психології і логіки. Актуальними завданнями юридичної лінгвістики є вивчення і розроблення мови у сфері законодавства та судочинства; дослідження юридичної аргументації; роз­роблення стародавніх правових текстів; визначення мовних норм у праві, оформлення системи юридичної термінології; вироблення критеріїв трак­тування текстів; напрацювання мовних вимог до юридичних формулювань; електронні юридичні словники; співвідношення лінгвістичної експертизи і правничої лінгвістики; аналіз якості мови і стилю законодавства тощо.

Юридичний текст - письмовий носій юридичної інформації та одна з найважливіших життєвих форм вираження права. Всупереч наявним супе­речностям в поглядах вчених-лінгвістів та юристів, більшість погоджується в тому, що будь-який текст має лексичну (мовну), логічну і граматичну основи, організовані письмово задля передачі інформації.

Тому немає сумніву, що юридичні тексти, незалежно від їх функціо­нального призначення і прагматичної ролі, мають такі ж основи.

М. Власенко розподіляє юридичні тексти залежно від функціональної мети, за організацією, принципами й правилами виконання67.

У теорії держави і права переважно згадуються нормативно-правові акти - закони, постанови Верховної Ради України, укази та розпоряджен-

66 Онищук І. І. Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: моногр. / І. І. Они- щук. - Івано-Франківськ: Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки, 2014. - С. 49.

67 Власенко Н. А. Язык права / Н. А. Власенко. - Иркутск: Норма-Плюс, 1997. - С. 15.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

ня Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, відомчі акти: накази, інструкції, правила міністерств, агентств, служб, інших відомств. У цивільному, трудовому праві в основному зга­дуються договори - купівлі-продажу, підряду, оренди, позики, трудові, шлюбні договори, а також інші види документів - заповіти, доручення. У ході кримінального, арбітражного, адміністративного, цивільного процесів використовують протоколи, постанови, визначення, позовні

73

заяви, скарги. Для прикладних наук також характерний чималий масив юридичних документів68.

Державні органи на основі та за допомогою документів виробляють внутрішню і зовнішню політику, керують державою. Документи є управ­лінськими актами для нижчих органів, за їх допомогою контролюється

дотримання законності, а воля державних органів доводиться до відома виконавців.

Документ - зафіксована на матеріальному носії інформація, що має

юридичну силу, служить основним доказом певного факту у вирішенні

спорів у судах.

За допомогою юридичних документів, які створені за правилами

техніки юридичного письма, засоби правового регулювання (норми, ін­дивідуальні рішення, угоди тощо) стають об'єктивованими, доступними для інших суб'єктів, їм надається певна офіційність. За їх допомогою до­сягається визначеність правового регулювання, незалежність від сваволі

окремих осіб і, в підсумку, стійкість суспільних відносин, стабільність,

міцність правового, а отже, і соціального становища людини.

В Україні офіційно прийняті три визначення документа, зафіксовані в Державних стандартах (ДСТУ). ДСТУ 2392-94: «Документ - записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інфор­маційної діяльності». ДСТУ 3017-95: «Документ - матеріальний об'єкт з ін­формацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі». ДСТУ 2732:2004: «Документ - інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати

її в часі та просторі». У ст. 27 Закону України «Про інформацію» сказано, що «документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві»69.

68 Онищук І. І. Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: моногр. / І. І. Они- щук. - Івано-Франківськ: Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки, 2014. - С. 32.

69 Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII (Із змінами і допов­неннями, внесеними Законом України від 6 квітня 2000 р. № 1642-ІІІ) [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://tourlib.net/zakon/pro_inform.htm.

Лекція 4. ЮРИДИЧНЕ ПИСЬМО

74

В автоматизованих інформаційно-пошукових системах під документом розуміють будь-який об'єкт, занесений у пам'ять системи. Тому, розгляда­ючи питання створення юридичного письма чи юридичного документа, маємо на увазі не тільки юридичний текст, створений юристом на папе­ровому носії, але й текст, який існує в електронному вигляді.

Поняття техніки юридичного письма більш докладно розкривається через «юридичну техніку», інструментом якої воно виступає. Останнє є багатогранним, охоплює техніку створення та впорядкування норматив­но-правових актів. Техніка створення НПА залежно від виду діяльності

держави (правотворчої, правозастосовної, правотлумачної) та відповідно до результатів такої діяльності поділяється на техніку НПА, техніку пра-

возастосовних актів і техніку правотлумачних актів.

Найпоширенішим видом юридичної техніки є юридична техніка ство­рення НПА. Нормативно-правові акти, які є результатом правотворчості,

за юридичною силою поділяються на закони та підзаконні акти. Закони є результатом законотворчості, підзаконні акти - нормотворчості. Юри­дичну техніку створення НПА поділяють на законотворчу та нормотворчу

техніку.

Окрім правил побудови та оформлення нормативно-правових актів, до змісту поняття техніки юридичного письма відносять такі категорії,

як прийоми й засоби формулювання норм права. З-поміж засобів варто виокремити використання юридичних конструкцій, юридичні дефініції,

застереження, примітки, відсилання, правові символи, правові аксіоми та презумпції, а також юридичні фікції та преюдиції (від латин. praejudicio - розв'язання); у процесуальному праві - обов'язковість для всіх судів, які розглядають справу, приймати без перевірки й доказів факти, які вже були встановлені раніше й набули законної сили судовим рішенням або вироком.

Отже, відповідно до змісту юридичної техніки та узагальнюючи ос­новні тенденції в розвитку вітчизняної правової системи, можна зробити висновок, що сфера застосування техніки юридичного письма динамічно розширюється, як і її наукове трактування. Із цього випливає, що техніка юридичного письма:

1) є професійною технікою;

2) використовується під час здійснення юридичної діяльності, яка

вимагає письмового, документального оформлення;

3) охоплює і публічну, і приватноправову сфери;

4) забезпечує досконалість права за формою і змістом.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

2.

<< | >>
Источник: Шутак І. Д.. Юридична техніка : курс лекцій / І. Д. Шутак. - Івано-Франківськ: Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки. Дрогобич : Коло,2015. - 228 с.. 2015

Еще по теме Поняттєво-категорійний апарат:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -