Принципи діяльності апарату сучасної держави

Як уже зазначалося, апарат держави уособлює державну владу, він є цілісною системою всіх суб’єктів державно-владних повнова­жень, яка створюється і функціонує на єдиних засадах. Важливою складовою цих засад є принципи діяльності апарату держави - фун­даментальні ідеї, основоположні начала, визначальні підходи форму­вання, організації й функціонування державних органів, їхньої взає­модії між собою і суспільством.

За час свого розвитку держава як форма організації суспільства пройшла значний шлях. На кожному з етапів цього шляху перед нею поставали певні завдання і функції, які зумовлювали відповідну бу­дову апарату держави та принципи його діяльності.

Так, недемократичний період існування держави загалом харак­теризується пріоритетністю застосування засобів примусу, підпоряд­куванням ідеологій окремих соціальних груп (наприклад, феодалів, рабовласників, представників верхівки авторитарної влади), нехту­ванням природними правами людини, порушенням законності, пріо­ритетом потреб та інтересів окремих осіб тощо.

Більшість сучасних держав, зокрема Україна, обрала шлях пра­вового, демократичного, соціального розвитку, що задекларовано їх­німи конституційними правовими актами. Це зумовило необхідність докорінної зміни основ формування і функціонування державних ор­ганів, переорієнтації їхньої діяльності на задоволення життєво важ­ливих потреб та інтересів народу, переосмислення меж втручання державно-владних суб'єктів в організацію суспільного життя.

Принципи діяльності апарату сучасної демократичної правової держави:

Гуманізм - світогляд, центром якого є людина як найвища цінність. Загалом гуманізм означає турботливе ставлення до людини, повагу до неї, до її честі і гідності, людяність, терпимість тощо.

Правовим виразом принципу гуманізму є пріоритет прав і сво­бод людини, а також перевага методів переконання і стимулюван­ня в процесі державного управління над методами державного при­мусу.

Демократизм - широке залучення громадян до активної учас­ті у формуванні державних органів та організації їхньої діяльності.

Демократизм апарату держави можна розкрити через декілька складових, серед яких:

- періодична виборність (змінюваність) вищих органів держав­ної влади;

- транспарентність (прозорість, гласність) - відкритість дія­льності державних органів, можливість народу здійснювати контроль за нею;

- реальний доступ громадян до державної служби;

- спрямованість діяльності державних органів на забезпечення інтересів народу.

Верховенство права — один із фундаментальних принципів правової держави, визначає пріоритет правових шляхів виконання за­вдань і реалізації функцій держави.

Принцип верховенства права встановлює зверхність правової до­цільності над будь-якою іншою, зокрема економічною або політич­ною. Це означає, що всі державні проблеми вирішуються винятково на правовій основі, а необхідній діяльності державних органів завжди має передувати відповідна правова регламентація.

Законність (правність) - встановлює певний режим діяльнос­ті апарату держави, за якого державні органи створюються тільки у відповідності до чинного законодавства, а їхні співробітники можуть діяти лише чітко в межах своїх повноважень, визначених відповідни­ми правовими актами.

Розподіл влади - передбачає існування трьох взаємодіючих гі­лок влади - законодавчої, виконавчої і судової. Повноваження дер­жавних органів розмежовуються за гілками влади, з одного боку, на­даючи їм певну самостійність при здійсненні своїх повноважень, а з іншого - встановлюючи механізми взаємного контролю між ними.

Завдяки ефективній реалізації принципу розподілу влад в апараті держави створюється система стримувань і противаг, яка протидіє порушенню законності та свавіллю з боку суб'єктів державної влади.

Субсидіарність - згідно з цим принципом повноваження ма­ють розподілятися таким чином, щоб державні рішення приймалися на найнижчому можливому рівні, а суб'єкти з вищими повноважен­нями втручалися тільки тоді, коли це доцільно та необхідно.

Цей принцип аналогічно визначає й основи взаємодії держави та інститутів суспільства.

Тобто субсидіарність передбачає передачу компетенції на нижчі ланки владної ієрархії, підвищення відповідальності за реалізацію власних або делегованих повноважень, удосконалення системи міс­цевого самоврядування, що загалом сприяє самоорганізації, демокра­тизації та забезпечує розвиток громадянського суспільства.

Консолідованість - підкреслює необхідність взаємодії ланок державного апарату та інститутів громадянського й інформаційного суспільства, без якої не можлива ефективна реалізація сучасною дер­жавою найбільш соціально значущих функцій.

Професіоналізм - базування кадрової політики на доборі спів­робітників державних органів винятково за професійними якостями, що створює обов'язкові передумови ефективної діяльності апарату держави.

Науковість - широке використання в діяльності апарату дер­жави наукових здобутків, що забезпечує постійне його удосконален­ня і відповідність сучасному соціальному призначенню держави.

Прикладом реального втілення цього принципу в життя є впро­вадження багатьма країнами світу систем електронного уряду, приз­начених мінімізувати витрати часу і коштів у процесі адміністратив­ної взаємодії громадян і держави, зробити цю взаємодію більш прозорою та ефективною.

Безперечно, наведений перелік принципів діяльності апарату су­часної держави не є вичерпним, тому він може бути доповнений та­кож іншими принципами (політичної неупередженості державних службовців, їхнього патріотизму, персональної відповідальності, іні­ціативності, доброчесності, толерантності тощо).

5.4