<<
>>

Загальна характеристика апарату та органів держави

Органи держави, зазвичай, утворюють, єдину, внутрішньо узгоджену систему, яку, з огляду на її специфіку в загальному механізмі держави, слід відобразити окремим термінопонят- тям, а саме: «апарат держави» (або «державний апарат»).

Апарат держави (державний апарат) - це система всіх органів держави, які беруть участь у виконанні її завдань і функцій.

Орган держави - це структурно організований колек­тив державних службовців (або один державний службо­вець), які наділені державою владними повноваженнями та необхідними матеріальними ресурсами і засобами для виконання його завдань і функцій.

Розрізняють такі види органів держави:

1) за місцем у системі державного апарату -

- первинні - створюються шляхом прямого волевиявлен­ня всього (або певної частини) населення й уособлюють суве­ренітет держави;

- вторинні - усі інші органи, які створюються первинни­ми, походять від них і, як правило, їм підзвітні;

2) за змістом державної діяльності -

- органи законодавчої влади;

- глава держави;

- органи виконавчої влади;

- органи судової влади;

- органи контрольно-наглядової влади.

За цим критерієм вирізняється ще й орган установчої влади. Він може утворюватись внаслідок радикальної зміни сутності чи форми держави або задля створення держави ново­го типу чи суттєвого перетворення її форми. Після виконання

цього завдання такий орган самоліквідується чи трансформу­ється в інший орган;

3) за способом утворення -

- виборні;

- призначувані;

- такі, що успадковуються;

4) за часом функціонування -

- постійні;

- тимчасові;

5) за кількісним складом -

- одноособові;

- колегіальні;

6) за територією, на яку поширюються їхні владні повно­важення -

- центральні;

- місцеві (локальні).

До державних органів певним чином «долучаються» й органи регіонального чи місцевого самоврядування, які на локальному рівні використовують - причому, зазвичай, юридичними засоба­ми - низку владних повноважень, наданих їм державою (хоча формально вони не вважаються органами держави). Це так звані муніципальні органи (органи муніципальної влади).

Первинні муніципальні органи утворюються (обираються) відповідною територіальною громадою, тобто громадянами, які проживають у межах певної адміністративно-терито­ріальної одиниці.

3.

<< | >>
Источник: Рабінович П.М.. Основи теорії та філософії права: навч. посібник. Львів : Видавництво ЛОБФ «Медицина і право»,2021. 256 с.. 2021

Еще по теме Загальна характеристика апарату та органів держави:

  1. 3. Загальна характеристика управлінських відносин у системі органів виконавчої влади
  2. § 1. Загальна характеристика відповідальності керівників органів виконавчої влади
  3. Загальна характеристика органів державного управління інвестиційною діяльністю
  4. § 3. Система і загальна характеристика органів, що здійснюють правоохоронну діяльність
  5. § 1. Діяльність органів виконавчої влади: загальна характеристика змісту і форм
  6. § 1. Загальна характеристика філософії держави
  7. Загальна характеристика механізму держави
  8. § 1. Поняття і загальна характеристика форми держави
  9. Основні різновиди органів держави соціально- демократичної орієнтації (стисла характеристика)
  10. 1. Загальна характеристика промислової політики держави
  11. 8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -