3. Правові засади кошторисно-бюджетного фінансування.

Одним із основних правових режимів фінансування є кошторисно-бюджетне фінансування видатків некомерційних державних та місцевих організацій, діючих на праві оперативного управління майном, до яких належать бюджетні установи.

Кошторисно-бюджетне фінансування – це забезпечення бюджетними коштами бюджетних установ, діючих у невиробничій сфері. Бюджетні установи отримують кошти на своє утримування з бюджету на основі фінансових документів, які називаються кошторисами.

Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна установа – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Режим кошторисно-бюджетного фінансування охоплює широке коло об'єктів, зокрема, на кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають: установи соціально-культурної сфери: освіти, науки, культури й мистецтва, охорони здоров'я, соціального захисту й соціального забезпечення, фізичної культури й спорту тощо; органи державного управління, правоохоронні органи, органи державної безпеки тощо.

Кошторисно-бюджетного фінансування здійснюється на підставі таких принципів:

1) загальні принципи фінансування;

2) спеціальні принципи бюджетного фінансування:

а) видання коштів відповідно до прогнозів соціально-економічного розвитку на кожний плановий рік;

б) планування й фінансування на підставі економічних нормативів;

в) дотримання режиму економії.

Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ, є кошторис. Кожна бюджетна установа має свій кошторис, який встановлює об’єм, цільове спрямування та поквартальний розподіл коштів, виділених із бюджету. Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України. Правові засади складання, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ визначено Кабінетом Міністрів України у Постанові «Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р.

Кошторис – основний фінансово-плановий акт, в якому встановлюється обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіл. Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Такі призначення визначають обсяг повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, наданих йому Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет. Бюджетне призначення має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетним асигнуванням є повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою у процесі виконання бюджету. В свою чергу, під бюджетним зобов'язанням необхідно розуміти будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Фінансово-правові відносини за кошторисно-бюджетного фінансування виникають з моменту затвердження кошторису бюджетної установи розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, оскільки згідно з чинним законодавством бюджетним установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Кошторис складається зі статей, кожна з яких має однорідну групу видатків, які мають строго обов’язковий характер та не підлягають змінам, оскільки відповідно до них розподіляються бюджетні призначення, затверджені законом про Державний бюджет або рішеннями про місцевий бюджет.

Кошторис має дві складові – загальний фонд та спеціальний фонд.

Є два види кошторисів: індивідуальні та зведені, що складаються відповідно до бюджетної класифікації. Вони різняться рівнем узагальнення інформації про доходи та видатки бюджетних установ.

Бюджетна установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою чи функцією, а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

План асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, помісячний план використання бюджетних коштів є невід'ємними частинами кошторису і затверджуються разом із цим кошторисом. Форми зазначених планів затверджуються Міністерством фінансів. Затверджені форми плану використання бюджетних коштів і помісячного плану використання бюджетних коштів можуть бути доповнені іншими показниками.

Зведені кошториси, зведені плани асигнувань загального фонду бюджету, зведені плани надання кредитів із загального фонду бюджету та зведені плани спеціального фонду – це зведення показників індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Міністерству фінансів України, місцевим фінансовим органам та органам Державної казначейської служби України.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи.

Бюджетним установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи – також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, затвердженим річним розписом асигнувань державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету, органи Державної казначейської служби України проводять реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.