<<
>>

4. Правові засади міжбюджетних відносин.

При вивченні цієї теми слід усвідомити, що бюджетне регулювання спрямовано на збалансованість бюджетної системи за допомогою розподілу і перерозподілу коштів між бюджетами. Метою бюджетного вирівнювання є забезпечення населення однаковим рівнем соціальних послуг незалежно від регіону.

Саме в процесі бюджетного регулювання виникають міжбюджетні відносини.

Відповідно до ст. 81 Бюджетного кодексу України міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією Україні та законами України.

Слід усвідомити, що метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Формами здійснення міжбюджетних відносин є розподіл доходів між бюджетами, розподіл видатків між бюджетами та міжбюджетні трансферти.

Бюджетне законодавство визначає види видатків, що фінансуються за рахунок коштів окремих ланок бюджетної системи, і в такий спосіб конкретизує бюджетні повноваження відповідних органі державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню та, відповідно, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки 2-ї та 3-ї груп здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України. Необхідно знати, що держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Розмежування видів видатків місцевих бюджетів здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів – здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст;

2) друга група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України – здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів;

3) третя група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України – здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

При цьому слід пам’ятати, що з бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Таким чином, бюджети повинні бути забезпеченні необхідним об’ємом коштів для виконання закріплених за ними видатків. Таке забезпечення реалізується шляхом закріплення за кожним рівнем бюджету на постійній основі відповідних доходів. Але необхідність у коштах змінюється з року в рік, крім того певні об’єктивні фактори (екологічний стан, природно-кліматичні умови, економічний розвиток, кількість населення тощо) вимагають додаткового виділення коштів, яке досягається за допомогою бюджетного регулювання, що являє собою перерозподіл частини загальнодержавних доходів між бюджетами нижчого рівня з метою збалансування кожного з них.

Слід розрізняти таки види доходів бюджетів: а) закріплені доходи – це доходи, що повністю або частково закріплюються за тим чи іншим бюджетом на довгостроковій основі. Податки та збори, що закріплені Бюджетним кодексом України за місцевими бюджетами і враховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів, становлять кошик доходів місцевого самоврядування; б) регулюючі доходи – це передбачені Законом про Державний бюджет на відповідний рік або в рішенні про місцевий бюджет доходи, надходження яких щорічно визначаються і перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи.

Бюджетне регулювання досягається за допомогою міжбюджетних трансфертів – коштів, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Міжбюджетні трансферти поділяються на такі види: 1) базова дотація (трансфер, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності); 2) субвенції; 3) реверсна дотація (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності); 4) додаткові дотації.

Дотація – безповоротний, безвідсотковий, не обумовлений цільовим призначенням міжбюджетний трансферт, що надається з одного бюджету іншому з метою вирівнювання податкоспроможності, збалансування доходів і видатків.

Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів здійснюється з урахуванням таких параметрів: 1) кількість населення; 2) надходження податку на прибуток підприємств, надходження податку на доходи фізичних осіб, 4) індекси податкоспроможності відповідного бюджету.

Індекс податкоспроможності відповідного бюджету є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності такого бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх бюджетах України відповідного рівня бюджетної системи у розрахунку на одну людину.

При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету. Якщо значення індексу в межах 0,9-1,1 – вирівнювання не здійснюється.

Якщо значення індексу менше 0,9 – надається базова дотація відповідному бюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9. Якщо ж значення індексу більше 1,1 – передається реверсна дотація з відповідного обласного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.

Субвенція – міжбюджетний трансферт, що надається з чітко обумовленим цільовим призначенням як допомога на часткове фінансування програм і заходів соціального та іншого розвитку і підлягає поверненню за її невикористання або за нецільового використання.

Діючим законодавством передбачені такі види субвенцій, як: субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; субвенція на виконання інвестиційних проектів; освітня субвенція; субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами; медична субвенція; субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі; субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах; субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування. Слід зазначити, що наведений перелік не є вичерпним.

<< | >>
Источник: Латковська Т.А., Сідор М.І., Койчева О.С.. Фінансове право: навчальний посібник (для здобувачів вищої освіти денної форми навчання).2019. 226 с.. 2019

Еще по теме 4. Правові засади міжбюджетних відносин.:

  1. Загальна характеристика міжбюджетних відносин
  2. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 19 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин У суспільстві існує багато різних відносин між людьми: економічні, політичні, моральні, культурні та ін. Всі ці види відносин, які існують між окремими індивідами або їх об'єднаннями, є суспільними відносинами, в них відбувається реальна взаємодія людей. Соціальні відносини характеризуються тим, що сторони, вступаючи в них, переслідують певні цілі, наділені во
  3. 4. Конституційно-правові відносини
  4. 2. Бюджетне право як підгалузі фінансового права. Бюджетно-правові норми та бюджетно-правові відносини: загальна характеристика та особливості.
  5. 2.3. Адміністративно-правові відносини
  6. Організаційно-правові засади створення та діяльності органів прокуратури
  7. 1.2. Правові засади землеустрою
  8. Стаття 2. Правові засади публічно-приватного партнерства
  9. Правові засади міжнародного митного співробітництва України
  10. Правові засади і форми діяльності недержавних громадських організацій
  11. 1. Правові засади оподаткування прибутку підприємств.
  12. Правові відносини:сутність, ознаки, види, елементи
  13. § 3. Правові засади діяльності та завдання органів прокуратури України
  14. § 5. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів
  15. 2.3. Правові засади приватизації державного та комунального майна
  16. § 5. Правові засади проведення судової екологічної експертизи
  17. Правові засади створення і функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем
  18. § 3. Адміністративно-правові відносини і юридичні факти
  19. § 3. Правові засади зонування земель
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -