2. Бюджетне право як підгалузі фінансового права. Бюджетно-правові норми та бюджетно-правові відносини: загальна характеристика та особливості.

Сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю, тобто утворенням, розподілом та використанням коштів державного та місцевого бюджетів становить бюджетне право.

Предметом бюджетного права є відносини, що виникають на підставі бюджетно-правових норм, які встановлюють бюджетну систему, структуру та порядок розподілу доходів і видатків бюджетів, а також повноваження держави та органів місцевого самоврядування у галузі бюджетів, бюджетного процесу, контролю та відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Бюджетне право тісно пов’язане з іншими інститутами фінансового права, а саме податковим, державним кредитом, державними видатками.

Бюджетне законодавство складається із: 1) Конституції України; 2) Бюджетного кодексу України; 3) закону про Державний бюджет України; 4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини; 5) нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; 6) нормативно-правових актів органів виконавчої влади; 7) рішень про місцевий бюджет; 8) рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Бюджетно-правові норми як вид фінансово-правових норм, які встановлюють правила поведінки суб’єктів, випливають із змісту суспільних (економічних) відносин, які, будучи врегульованими цими нормами, набувають характеру бюджетно-правових відносин.

Бюджетно-правові норми можна класифікувати за змістом на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми встановлюють матеріальний зміст бюджету: структуру бюджетної системи, джерела доходів і видатків, їх обсяги, порядок закріплення за різними ланками бюджетної системи, здійснення міжбюджетних трансфертів тощо. Такі норми об’єднано у фінансово-правовий інститут – бюджетний устрій. Процесуальні бюджетно-правові норми регулюють бюджетний процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду і затвердження бюджету, здійснення його виконання, а також складання, розгляд і затвердження звітності про виконання бюджету.

Поділ бюджетно-правових норм на матеріальні та процесуальні обумовлює внутрішню систему бюджетного права. Так, бюджетне право складається з двох частин: бюджетний устрій та бюджетний процес.

Бюджетні правовідносини охоплюють сукупність грошових відносин, пов'язаних з акумуляцією, розподілом та використанням централізованих грошових фондів відповідного територіального рівня з метою фінансового забезпечення завдань і функцій конкретної території.

Систему бюджетних правовідносин становлять: а) нормотворчі бюджетні правовідносини; б) правовідносини виконання бюджету; в) міжбюджетні правовідносини; г) контрольно-бюджетні правовідносини; д) охоронні бюджетні правовідносини.

Бюджетні правовідносини є завжди конкретними, вони є правовим зв'язком, який характеризується індивідуалізованістю суб’єктів, визначеністю їх взаємної поведінки, а також прав та обов’язків. Ця ознака дозволяє розглядати бюджетні правовідносини як форму переведення загальних, абстрактних бюджетно-правових норм у конкретну поведінку суб'єктів цих правовідносин, які взаємно пов'язані між собою правами й обов'язками. Цей зв’язок, власне, і є бюджетними правовідносинами, у межах яких суб’єктивному бюджетному праву одного суб’єкта кореспондується обов’язок іншого суб’єкта, і навпаки. Суб'єкти бюджетних правовідносин є один щодо одного як уповноважений та зобов’язаний, права одного суб’єкта можуть бути реалізованими лише за посередництвом іншого суб'єкта, який виконує свій бюджетний обов’язок. Таким чином, бюджетні правовідносини є двостороннім правовим зв’язком, що зумовлене представницько-зобов’язуючим характером бюджетно-правових норм, які уповноважують одного суб’єкта бюджетних правовідносин на здійснення певних дій, а іншого зобов’язують або не перешкоджати, або здійснювати дії, що забезпечують реалізацію суб’єктивного права уповноваженого суб'єкта.

Отже, суб’єктами бюджетних правовідносин є держава, адміністративно-територіальні одиниці, органи державної влади та місцевого самоврядування, а в окремих випадках і їх посадові особи, учасниками можуть бути лише державні органи та їх посадові особи, які в окремих випадках можуть бути одночасно і суб’єктами цих правовідносин.

Бюджетним правовідносинам притаманні певні ознак. Поряд з загальними ознаками фінансових правовідносин, бюджетним правовідносинам притаманні й спеціальні ознаки, що дозволяє відмежувати бюджетні правовідносини від інших видів фінансових правовідносин.

До спеціальних ознак відносяться: 1) об’єктом бюджетних правовідносин є бюджетні кошти; 2) бюджетні правовідносини мають періодичний характер (повторюються щодо бюджету на відповідний бюджетний період); 3) бюджетні правовідносини є строковими; 4) обмежений суб’єктний склад, тобто суб’єктами та учасниками бюджетних правовідносин не можуть бути фізичні та приватні юридичні особи (виключенням є особи, які набули статусу одержувача бюджетних коштів).