§ 3. Правові засади зонування земель

Зонування земель являє собою поділ території міста або Іншого населеного пункту на зони, пояси, райони з метою встановлення у них певних обмежень у використанні земель, визначення мінімаль­них розмірів земельних ділянок, регламентації типів будівель І спо­руд, які дозволяється будувати в межах цих зон згідно з регіональ­ними та місцевими правилами забудови

Перший в Історії правовий акт щодо зонування території був прийнятий у 1916 р муніципалітетом м Нью-Йорка у зв'язку зі стихійною забудовою району Нижній Манхеттен Акт регламенту­вав правила забудови міської території, завдяки чому вдалося впо­рядкувати розвиток міста2

Земеїьнии кодекс України Коментар — Харків 2002 — С 466 Юридична енциклопедія В 6 т / Редкол Ю С Шечшученко (готова редколегії) га ш - Т 2 - К 1999 - С 646

374

В Україні зонування земель здійснюється відповідно до поло­жень ЗК, законів "Про планування І забудову територій", "Про ос­нови містобудування" та Інших нормативних актів

Регіональні правила забудови встановлюють загальний для те­риторій І населених пунктів області, АРК порядок планування, за­будови та Іншого використання територій І окремих земельних ді­лянок Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва І Севастополя, міст республіканського значення АРК, міст обласно­го значення Вони встановлюють порядок планування, забудови та Іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а та­кож перелік усіх допустимих видів, умов І обмежень забудови та Ін­шого використання територій І окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування Для Інших населених пунктів такі правила затверджуються відповідними радами на підставі регі­ональних правил забудови

Місцеві правила забудови складаються з двох частин тексто­вої та графічної — плану зонування У текстовій частині наво­диться перелік переважних І допустимих видів забудови та Інших видів використання земельних ділянок у межах окремих зон План зонування закріплює поділ території населеного пункту на зони з переважними І допустимими видами використання земель­них ДІЛЯНОК

Затверджений відповідною радою план зонування є офіційним документом, який визначає права власників земельних ділянок І землекористувачів щодо їх використання, переважно для потреб за­будови Зонування обумовлює поділ земель у межах населеного пункту на окремі земельні ділянки з урахуванням їх цільового призначення, від якого залежать права та обов'язки землевласника або землекористувача, пов'язані з використанням належної їм ді­лянки Воно здійснюється на основі Положення про земельно-ка­дастрову Інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему від 26 серпня 1997 р № 85і

Зонування земель у межах населених пунктів пов'язано з відне­сенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності та поділом територій на зони при плануванні їх розвитку Згідно зі ст 22 Закону "Про планування І забудову територій" для кожної зони на основі державних містобудівних норм встановлю­ються єдині умови І обмеження у забудові та Іншому використанні земельних ділянок

Усі дані про належність територій до відповідних функціональ­них зон, їх сучасне І перспективне призначення, екологічну, Інже­нерно-геологічну ситуацію, стан забудови та Інженерного забезпе­чення, а також характеристики будівель та споруд на землях усіх форм власності повинні об'єднуватися у містобудівному кадастрі населених пунктів

1 Офіційний вісник України - 1997 - № 45 - С 104

375