§ 1. Законодавчі вимоги щодо екологізації виробництва та охорони довкілля від промислового і транспортного впливу

Головними причинами, що призвели до загрозливого стану довкілля, є: застаріла технологія виробництва та обладнання, високий рівень концентрації промислових об’єктів; несприятлива структура промислового виробництва з ви­сокою концентрацією екологічно небезпечних виробництв; відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпе- чення тощо), низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об’єктів; відсутність належного правового та економічного механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем; від­сутність належного контролю за охороною довкілля.

Актуальність вдосконалення сфери технічного регулювання і стандартизації зростає у зв'язку з тим, що переговори про вступ нашої країни до Світової Орга­нізації Торгівлі знаходиться на завершальному етапі. Реалізація проголошеного курсу до COTта Європейську інтеграцію України вимагає прискорення підготовки вітчизняних підприємств до жорстких умов міжнародних ринків, удосконалення чинної системи технічного регулювання її складових систем: стандартизації, під­твердження відповідності і метрополії відповідно до міжнародних та європей­ських вимог, подальшого коригування філософії розвитку економіки та бізнесу, формування нової загальної культури якості в масштабах всієї держави.

Екологізацією законодавства прийнято вважати процес впровадження екологічних вимог в нормативно-правові акти, що регулюють господарську та іншу діяльність, яка негативно впливає на навколишнє природне середовище.

Запобігання і зниження шкідливої дії промислового виробництва і транспор­ту на навколишнє природне середовище-одне з пріоритетних завдань природо­охоронної діяльності держави. Забезпечення екологічної безпеки в техногенній сфері реалізується по наступних напрямах: здійснення трансформаціїтехноген­ного середовища і технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження сучасних наукових досягнень, застосування енергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних і екологічно безпечних техно­логічних процесів і освоєння поновлюваних джерел енергії; організація ефек­тивного екологічного контролю за науково-дослідними роботами із створення об’єктів штучного походження їх проектування, будівництво і функціонування з метою управління техногенними навантаженнями, раціональним викорис­танням природних ресурсів і розміщенням продуктивних сил; вдосконалення очищення шкідливих викидів і відходів промислових підприємств, підвищення ефективності роботи очисних споруд, засобів їх контролю, впровадження і суворого дотримання нормативів гранично допустимих викидів; вирішення проблем утилізації і використання всіх видів відходів; зниження токсичності і нейтралізація шкідливих речовин, що містяться у вихлопних газах автомобілів і інших двигунів, поступовий перехід на новий вид енергії і палива.

Для реалізації вказаних напрямів в країні здійснюється ряд екологічних програм. Екологічна програма - це взаємозв'язаний по ресурсах, виконавцях і термінах комплекс заходів, направлених на вирішення певних екологічних проблем. У нашій країні реалізується ряд програм, що передбачають конкретні економіко-правові заходи по зниженню забруднення навколишнього при­родного середовища.

Офіційний вісник України. - 1999. - № 40. - Ст. 55. Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 6. - Ст. 44.

Офіційний вісник України. - 2008. - № 52. - Ст. 1738. дозволяє забезпечувати екологічний і економічний ефектта суттєве зменшення енергоспоживання.

Загальні вимоги охорони навколишнього природного середовища повинні виконуватися на всіх стадіях виробництва, з урахуванням наслідків діяльності промислових об'єктів - екологічних, економічних, демографічних. Вирішення цієї задачі забезпечується, по-перше, шляхом визначення еколого-правового статусу об'єктів промисловості, енергетики і транспорту, і, по-друге, шляхом законодавчого закріплення екологічного режиму їх виробничо-господарської діяльності.