§ 2. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря

Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря про­водяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.

У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються наступні нормативи, які є обов'язковими для виконання: нормативи екологічної безпеки атмосфер­ного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовину відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Нормативи екологічної безпеки, встановлювані для оцінки стану атмосфер­ного повітря на єдині для території країни вимоги, займають особливе місце в

Див.: Петров В. В. Экологическое право России / В. В. Петров. - M., 1995. - С. 115. системі заходів по охороні атмосферного повітря. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря - це група нормативів, дотримання яких запобігає ви­никненню небезпеки для здоров’я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкід­ливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об'єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного се­редовища нормативи якості атмосферного повітря та граничнодопустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого¹ та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів. У разі по­треби для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних і інших територій можуть встановлюватися суворіші нормативи гранично допустимих концентра­цій забруднюючих речовин і рівнів шкідливих дій на атмосферне повітря.

Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нор­мативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газо­очисних установок.

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать: поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів об­ладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів; перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання. Для різних технологічних процесів, технологічного та іншого устаткування, споруд і об’єктів залежно від часу розробки і введення в дію технологій та устаткування, наяв­ності наукових і технічних розробок, економічній доцільності встановлюються: нормативи граничних об'ємів утворення забруднюючих речовин для окремих типів технологічного і іншого устаткування; вимоги по впровадженню техноло­гічних процесів в частині дії на утворення забруднюючих речовин; регламенти використання і втрат сировини.

Див.: Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання : Закон України від 19 жовтня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 1. - Ст. 1.