§ 5. Правова охорона зеленої і захисної рослинності у містахта інших населених пунктах

Зелені насадження міст та інших населених пунктів, будучи складовою части­ною навколишнього природного середовища, виконують надзвичайно важливі функції в забезпеченні необхідних умов для життєдіял ьності людей.

Зелена рослинність у населених пунктах є самостійним об'єктом правової охорони. Містобудівне значення насаджень зеленої зони міста у санітарно- гігієнічному, інженерному і архітектурно-планувальному відношенні полягає у їх впливі на мікроклімат, склад і чистоту повітря, у боротьбі з міськими шумами, підвищенні рівня благоустрою та виразності архітектурно-будівельних комплек­сів. У місцях проживання людей вона має велике екологічне, оздоровче, есте­тичне, рекреаційне значення.

Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 49. - Ст. 517.

Порядок охорони зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, регулюється Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року^[403]. Згідно із п. 1.1 зазначених Правил, ці правила визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприят­ливих умов життєдіяльності людини. Охорона зелених насаджень включає систему адміністративно-правових, організаційно-господарських, економічних, архітектурно-планувал ьних і агротехнічних заходів, спрямованих на збереження, відновлення або покращення виконання зеленими насадженнями відповідних функцій.

Відповідно до п 2.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, до зелених насаджень відноситься деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. До зелених насаджень загального користуваннянзлежзть -зелені насадження, які розташовані на території загальноміських та районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зо­опарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжкварталь- них або при групі житлових будинків, скверів, бульварів, насадження на схилах набережних, лісопарків; лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ до відпочинку. Зелені насадження обмеженого користування - насадження на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств і складських зон, санаторіїв, культурно- освітніх і спортивно-оздоровчих установ та інші. Зелені насадження спеціаль­ного призначення - насадження транспортних магістралей і вулиць, на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водо­охоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів.

Генеральний план розвитку населених пунктів України розробляється і реалізується з урахуванням вимог захисту зелених насаджень. Містобудівна діяльність у населених пунктах проводиться з дотриманням вимог охорони зелених насаджень. Організація розвитку та утримання зелених зон населених пунктів Законом України «Про благоустрій населених пунктів» покладається на органи місцевого самоврядування. Цим же Законом передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають. Виходячи з цього, місцеві органи влади визначають уповноважений орган чи/або відповідальних осіб, які б відповідали за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Уповноважений орган або визначені особи аналізують генеральний план розвитку населеного пункту, матеріали інвентаризації, звіти тощо і готують рішення виконавчої влади щодо розроблення програми розвитку та збереження зелених зон окремого населе­ного пункту на перспективу. Програма широко обговорюється в пресі та з гро­мадськістю населеного пункту, після чого затверджується органами місцевого самоврядування. Така програма щорічно коригується з урахуванням розвитку населеного пункту.

З метою посилення охорони зелених насаджень населених пунктів при­ймаються спеціальні нормативні акти. Наприклад, постанова Кабінету Міні­стрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 8 квітня 1999 року, яка зазначає матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну зеленим наса­дженням. Якщо порядок відшкодування шкоди спеціальним законодавством не регулюється, він визначається за загальними правилами, Цивільним кодексом.