§ 3. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництвата реконструкції промислових підприємств
До проектування належать дії, які полягають в розробці плану будівель і споруд, включаючи вибір місця його розташування, встановлення вимог до майбутнього об'єкта, матеріалів, з якого він буде створений, та обладнання, що буде в ньому встановлене, виготовлення креслень та іншої будівельної документації, вибір комплектуючих, а також технології, інструментів, виконавців робіт тощо.
Будівництво ж включає власне процес спорудження об'єкта від пошукових і геодезичних робіт до його прийняття в експлуатацію. Проектування і будівництво будівель і споруд з дотриманням існуючих екологічних вимог є запорукою безпеки готових об'єктів.Безпека навколишнього середовища, включаючи всі їїскладові, а саме: природну, соціальну і техногенну, регламентується системою нормативно-правових актів. З метою обґрунтування способів нормалізації екологічного стану повинна розроблятися оцінка впливу на навколишнє середовище (OBHC) проектованої діяльності.
Вперше нормативні вимоги до розробки матеріалів OBHC були викладені в спеціальному державному нормативному документі - ДБН А.2.2-1-95 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (OBHC) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» у 1995 році (ДБН - державні будівельні норми). На зміну йому з'явилися ДБН А.2.2-1-2003 з аналогічною назвою та вступили в дію 1 квітня 2004 року.
Дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (OBHC) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення, далі - планована діяльність, основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів. Додаткові вимоги щодо складу матеріалів OBHC об'єктів зі специфічними умовами будівництва, а також при лік- віда ції наслідків аварій і катастроф, консервації й ліквідації підприємств, будинків і споруд визначаються в окремих відомчих нормативних документах.
Будівельні норми є обов’язковими для органів державного управління, контролю і експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і відомчої належності та фізичних осіб, котрі здійснюють свою діяльність у межах України. Дані положення ґрунтуються на відповідних вимогах законодавчих актів і нормативних документів: Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема ст. 51 «Екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів»; Закону «Про екологічну експертизу»1, зокрема ст. 36 «Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище»; Закону «Про інвестиційну діяльність»[412] [413], зокрема ст. 8 «Обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності». Метою OBHC є визначення доцільності проектованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів по забезпеченню безпеки навколишнього середовища. Матеріали OBHC, як правило, надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на навколишнє середовище та обґрунтовувати допустимість проектованої діял ьності. Слід враховувати, що будівництво підприємств, споруд, будинків повинне здійснюватися по затверджених проектах, що має позитивний висновок комплексної державної експертизи, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» №1269 від 31 жовтня 2007 року[414], до складу якої входять також державна екологічна експертиза і державна санітарно-гігієнічна експертиза. Забороняється будівництво об'єктів господарської діял ьності до затвердження проекту і відведення земельної ділянки в натурі, включаючи і матеріли OBHC, які до них додаються. На передпроектних етапах OBHC основну роль грає формування конкретних альтернатив розміщення і технологій альтернативи, а також охоронних та захисних заходів. За варіантами розглядаються розміщення будівничих майданчиків, технологічні і захисні засоби та інше у межах обраної альтернативи. На стадії проекту або робочого проекту, як правило, розглядається перелік варіантів забудови, вибір технологічного устаткування, захисних технологічних і планувальних заходів (очисні пристрої, місце викиду або випуску, газозахисні та шумозахисні екрани тощо). Основні екологічні норми, що застосовуються в Україні: еколого-технологічні норми (ETH) для установок, що нормують викид до одиниці продукції, потужності тощо; гранично допустимі (ГДВ) або тимчасово погоджені (ТПВ) викиди підприємств, г/с, т/рік; гранично допустимі (ГДС) або тимчасово погоджені (ТПС) скиди підприємств, мг/л, т/рік; гранично допустимі концентрації (ГДК) чи рівні (ГДР) визначають потенційно можливий рівень хімічних і фізичних показників середовища, при яких відсутній негативний вплив на флору, фауну, екосистеми і природно-територіальні комплекси в цілому; зокрема запропоновані екологічні норми для рослин ГДК (мг/мЗ), які по аналогії з санітарно-гігієнічними мають запобіжний характер; категорійність водних об'єктів визначає якість вод і сталість їх стану на основі оцінки морфометричних і гідрологічних показників, сольового складу вод, трофо-сапробіологічних показників, показників токсичного впливу, стану біоти водних об'єктів з урахуванням норм рибогосподарського використання та якості води водойм і водотоків. Нерідко шкідливі об'єкти проектуються на забрудненій території з санітарними обмеженнями. У такому випадку визначення оптимального проектного рішення потребує комбінування численних варіантівтехнологічних і містобудівних заходів. Заява про екологічні наслідки діяльності складається відповідно ст. 35 Закону «Про екологічну експертизу», а саме: заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про мету і засоби здійснення діяльності, суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливих екстремальних ситуацій, кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику такої діяльності, заходи, що гарантують здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів, та зобов'язання замовника екологічної експертизи щодо забезпечення вимог екологічної безпеки при здійсненні діяльності. При розробленні матеріалів OBHC необхідно керуватися вимогами чинного законодавства, стандарту України ДСТУISO14001-97 «Системи управління навколишнім середовищем» затвердженого та введеного вдію наказом Держстандарту № 495 від 18 серпня 1997 року, діючими державними будівельними нормами, санітарними нормами і правилами, гігієнічними нормативами, протипожежними нормами, а також місцевими екологічними умовами та обмеженнями. Виконання OBHC та підготовка її матеріалів доручається організаціям, які мають відповідну ліцензію. Вартість робіт з OBHC проводиться у зведеному кошторисі окремим рядком. На основі висновків остаточного звіту OBHC замовник і виконавець OBHC складають текст Заяви про екологічні наслідки проектованої діяльності і забезпечують його оголошення в засобах масової інформації. Остаточний звіт OBHC, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генеральним проектувальником на узгодження і проходження державних експертиз у рамках комплексної державної експертизи або у відокремленому порядку. Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року1 та інших законодавчих документів. При цьому замовник проектованої діяльності забезпечує: оприл юднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; обговорення проекту, широта обговорення повинна визначатися масштабами очікуваних впливів; надання проектних матеріалів представникам громади відповідно до заяви про наміри. Залучення громадськості до процесу OBHC є обов’язковою процедурою, що регламентується Законом «Про екологічну експертизу», Міжнародною конвенцією «Про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті», Міжнародною конвенцією «Про доступ до інформації, залучення громадськості в процес прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища». З 1 жовтня 2008 року в Україні діють також ДБН В.1.2-8-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров'я людини та захист навколишнього природного середовища».
Еще по теме § 3. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництвата реконструкції промислових підприємств:
- § 1. Законодавчі вимоги щодо екологізації виробництва та охорони довкілля від промислового і транспортного впливу
- § 7. Екологічні вимоги щодо знешкодження відходів сільськогосподарського виробництва у переробній промисловості
- § 5. Екологічні вимоги щодо експлуатації транспорту та здійснення контролю за діяльністю пересувних джерел забруднення довкілля
- 3. Управління промисловими підприємствами
- Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування
- Вимоги до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів
- Розгляд справ щодо порушення вимог щодо несумісності
- Стаття 439. Обмеження щодо розміщення товарів на складах тимчасового зберігання.
- Про затвердження Вимог до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів
- Указ Президії Верховної Ради СРСР про націоналізацію банків, промислових і торгових підприємств, залізничного і водного транспорту і засобів зв'язку північної частини Буковини (15 серпня 1940 р.)
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про відповідальність за випуск недоброякісної або некомплектної продукції і за недодержання обов'язкових стандартів промисловими підприємствами» (10 липня 1940 р.)
- § 4. Правові вимоги щодо зниження фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря
- Стаття 164. Постанова щодо частини позовних вимог
- Стаття 21. Обов’язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
- Стаття 35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору