§ 7. Екологічні вимоги щодо знешкодження відходів сільськогосподарського виробництва у переробній промисловості
На відміну від існування природи, яка функціонує безвідходно, наслідком діяльності людини і суспільства є виникнення відходів, місцем зберігання, знешкодження і утилізації яких є навколишнє природне середовище.
Розвиток переробної промисловості у сільському господарстві призводить до накопичення великої кількості відходів. При вирощуванні і збиранні врожаю, переробці, зберіганні і підготовці до продажу продуктів сільського господарства утворюється багато відходів. Одна молочна ферма зі 100 дійними коровами дає приблизно 14ттвердих відходів на добу. Один відгодівельний комплекс на 10 тис. великої рогатої худоби може дати 260 т відходів на добу. На птахофабриці продуктивністю 1 млн. яєць на добу утворюється близько 50 т відходів. Існуючий рівень знешкодження відходів сільськогосподарського виробництва у переробній промисловості не впливає на поліпшення стану довкілля, тому екологічний ефект переробки відходів є незначним. Для запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище чинне законодавство встановлює спеціальний правовий режим поводження з відходами.Нормативно-правовою базою регулювання відносин в галузі знешкодження відходів сільськогосподарського виробництва у переробній промисловості є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи» та інші акти природоохоронного законодавства.
Відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Діяльність сільськогосподарських підприємств у переробній промисловості повинна здійснюватись із дотриманням правил екологічної безпеки при поводженні з відходами; зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності; забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів; забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповіднихтехнологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; організації контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини тощо.
До поводження з відходами входять дії щодо їх використання, тобто застосування відходів в процесі здійснення господарської діяльності для виробництва продукції, товарів, отримання енергії та усунення їх небезпечності, а саме: оброблення, видалення, утилізація та знешкодження відходів1. Знешкодження відходів полягає у зменшенні чи усуненні небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення. Експлуатація сільськогосподарських переробних підприємств у сільському господарстві повинна відповідати загальним вимогам щодо забезпечення очисними спорудами, що знешкоджують стічні води і інші відходи, а також щодо проведення заходів по їх утилізації шляхом використання в сільському господарстві. Утилізація відходів полягає у використанні відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Райони розташування крупних тваринницьких і птахівницьких об'єктів е екологічно неблагополучними, найбільшу небезпеку становлять місця утилізації відходів. Ігнорування екологічного підходу до утилізації відходів переробної промисловості зумовлює різке зниження якості продукції рослинництва, небезпечне забруднення ґрунтових, поверхневих вод, повітряного басейну. Знешкодження відходів тваринницьких ферм є найважливішим завданням забезпечення екологічного благополуччя сільськогосподарськихтериторій. Одним з ефективних! екологічно виправданих методів, що поєднує знешкодження і утилізацію відходів тваринного походження, є виробництво біопалива та органічних добрив.
Сільськогосподарські підприємства переробної промисловості у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; визначати склад і властивості відходів, що утворюються; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; брати участь у будівництві об’єктів поводження з відходами; здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям та виконувати інші обов'язки, передбачені
Екологічне право України.
Академічний курс : підручник І За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - Друге видання. - К.: Юридична думка, 2008. - С. 724. законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.Відходи сільськогосподарського виробництва в обов'язковому порядку підлягають державному обліку та паспортизації. З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів сільськогосподарського виробництва ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.
Еще по теме § 7. Екологічні вимоги щодо знешкодження відходів сільськогосподарського виробництва у переробній промисловості:
- § 3. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництвата реконструкції промислових підприємств
- § 5. Екологічні вимоги щодо експлуатації транспорту та здійснення контролю за діяльністю пересувних джерел забруднення довкілля
- § 1. Законодавчі вимоги щодо екологізації виробництва та охорони довкілля від промислового і транспортного впливу
- 14.3.5. Адміністративні обмеженн я обсягів сільськогосподарського виробництва
- Організація сільськогосподарського виробництва.
- § 4. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах
- Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- 5. Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва
- § 3. Правові заходи охорони природного середовища при хімізації сільськогосподарського виробництва
- Про затвердження Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах
- Стаття 208. Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва
- § 90—91. Організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва