§ 4. Правові вимоги щодо зниження фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря

До основних забруднювачів атмосферного повітря, крім шкідливих ре­човин, що викидаються промисловими підприємствами, забруднень від усіх видів транспорту, належать також транспортні та виробничі шуми, іонізуюче, електромагнітне та радіоактивне випромінювання, вібрації, світлові та теплові впливи.

Рівні впливу фізичних факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених нормативів. Порядок розроблення, видачі та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на рівні впливу фізичних факторів на стан атмосферного повітря, та обліку підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів підприємниць­кої діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Шум є однією з форм фізичного (хвильового) забруднення атмосферного повітря. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення й розрядження повітряних мас, тобто коли­вальних змін тиску повітря. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров'я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху, ендокринної, нервової, серцево-судинної систем. Рівень шуму в природному середовищі складає 30-60 дБ. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничі та транспортні шуми, рівень яких нерідко перевищує 100 дБ. Джерелами шуму є всі види транспорту, промислові об'єкти, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти. Суттєво впливають на рівень шуму будівельні майданчики. Шум спричиняє також велика кількість приладів побутової техніки.

Дозволи на гранично допустимі рівні шуму, що утворюється стаціонарними джерелами, зокрема підчас роботи машин, механізмів, обладнання, інструмен­тів, а також користування звуковідтворювальною апаратурою та музичними інструментами у концертних і танцювальних залах та на відкритих майданчиках, у театрах і кінотеатрах, дискотеках, казино, інших закладах розважального та грального бізнесу і культури, музичних закладах освіти, у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування тощо, видаються в порядку, встановленому Законом.

З метою уникнення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів мають забезпечуватися: створення і впровадження малошумнихма- шин і механізмів; удосконалення конструкцій транспортнихта інших пересувних засобів і установок та умов їх експлуатації, а також утримання в належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличного покриття; роз­міщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму підчас планування і забудови населених пунктів відповід­но до встановлених законодавством санітарно-гігієнічних вимог, будівельних норм та карт шуму; виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, технічних засобів спорудження житла, об’єктів соціального призначення та будівництво споруд з необхідними акустичними властивостями; організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи впровадження раціональних схем і режимів руху транспорту та інших пересувних засобів у межах населених пунктів.

Громадяни зобов'язані дотримувати вимоги, встановлені з метою знижен­ня побутового шуму у квартирах, а також у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організа­ції та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів до запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря і здоров'я людини.

З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками та впливу пов’язаних з ними фізичних факторів здійснюються: розроблення та виконання комплексу заходів щодо зниження викидів, знешкодження шкідливих речовин і зменшення фізичного впливу підчас проектування, виробництва, експлуатації та ремонту транспортних та інших пересувних засобів і установок; переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менш токсичні види палива; раціональне планування та забудова населених пунктів з дотриман­ням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів; виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту; обмеження в'їзду авто­мобільного транспорту та інших транспортних засобів та установок у сел ьбищні, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-заповідні зони, місця масового відпочинку та туризму; поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; удосконалення технологій транспортування і зберігання палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на нафтопереробних підприємствах та автозаправних станціях; впровадження та вдосконалення діял ьності контрольно-регул ювал ьних і діагностичних пунктів та комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок. Проектування, виробництво та експлуата­ція транспортних та інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів, забороняються.

Забруднюючий вплив на атмосферне повітря має і певний рівень ультразву­кового вмісту. Ультразвуком називають механічні коливання пружного середо­вища з частотою, що перевищує верхню межу чутності - 20 Кгц. Одиницею ви­міру інтенсивності ультразвуку є ват на квадратний сантиметр.

Інфразвуком називають акустичні коливання з частотою нижче 20 Гц. Цей частотний діапазон лежить нижче порога чутності, і людське вухо не здатне сприймати коливання зазначених частот. Виробничий інфразвук виникає за рахунок тих же процесів, що і шум чутних частот. Найбільшу інтенсивність інфра­звукових коливань створюють машини і механізми, що мають поверхні великих розмірів, що роблять низькочастотні механічні коливання (інфразвук механічного походження) чи турбулентні потоки газів і рідин (інфразвук аеродинамічного чи гідродинамічного походження).

Вплив електричних мереж на довкілля визначається впливом електричного поля, використанням земельних ресурсів, порушенням природних ландшафтів. Електричне поле високовольтних ліній електропередачі-це шкідливий, біоло­гічно активний фактор, що впливає на людину і довкілля. Мережа ліній електро­передачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електричних підстанцій, до складу яких можуть входити: розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі та інші пристроїта споруди, є джерелом електромагнітного випромінювання. Лінії електропере­дачі, підстанції, пристрої створюють у навколишньому середовищі електричне поле, напруженість якого знижується в міру віддалення від них.

Через існування великої кількості штучних і природних джерел іонізуючого випромінювання та в результаті Чорнобильської катастрофи в Україні склалася дуже складна радіоекологічна ситуація, яка викликає необхідність створення системи заходів радіаційного захисту навколишнього природного середовища. Радіоактивність атмосферного повітря пов'язана із наявністю в ньому радіоак­тивного ізотопу вуглецю.

Характерними радіаційними впливами на навколишнє середовище є: за­бруднення атмосфери і територій продуктами ядерних вибухів при випробуван­нях ядерної зброї; отруєння повітряного басейну викидами пилу, забруднення територій шлаками, що містять радіоактивні речовини при спалюванні викопних палив у казанах електростанцій; забруднення територій при аваріях на атомних станціях і підприємствах. Головними місцями накопичення радіоактивних від­ходів є атомні станції, на яких здійснюється їх первинна переробка та тимчасове зберігання. На AEC не існує повного циклу первинної переробки відходів від­повідно до вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, що призводить до нераціонального використання сховищ та збільшує ризик радіаційних аварій.

Викиди забруднюючих речовин і вплив на стан атмосферного повітря фі­зичних факторів, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та територіальних органів спеціально упо­вноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.

На атмосферне повітря здійснюється і біологічний вплив: бактеріального, вірусного, грибкового характеру.

Рівні впливу біологічних факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затвер­джених нормативів. Порядок розроблення, видачі та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на рівні впливу біологічних факторів на стан атмосферного повітря, та обліку підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів під­приємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин і вплив на стан атмосферного повітря біо­логічних факторів, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та територіальних органів спеціально упо­вноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.