Види і форма довіреностей

Норма закону

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

Довіреність є підставою представництва, яка ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють.

За своєю правовою природою видача довіреності є одностороннім правочином. Вчинення цього правочину здійснюється вольовими діями однієї сторони, а саме особи, яку представляють за довіреністю (довірителем), та не потребує згоди представника. На довіреність як на цивільний правочин розповсюджуються загальні вимоги щодо чинності цивільних правочинів.

У довіреності зазначається особа, на яку довіреність видана (представник), особа, яка її видала (довіритель), їх адреси; повинна бути відображена воля довірителя на вчинення від його імені представником правочину та зазначена дата її вчинення, оскільки без неї довіреність є нікчемною.

Нотаріально посвідчена довіреність на право користування та (або) розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, та її припинення підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку.

За змістом і обсягом повноважень довіреності поділяють на:

• разові, які видаються на вчинення одного правочину, наприклад на продаж будинку або отримання заробітної плати;

• спеціальні, які видаються на вчинення багатьох однорідних правочинів, наприклад на укладення договорів, керівнику філії або представнику юридичної особи, на

отримання заробітної плати, пенсії, поштового переказу протягом визначеного строку;

• загальні, які видаються на визначений термін на здійснення різноманітних правочинів, наприклад довіреність на вчинення учасником простого товариства правочинів з третіми особами від імені всіх учасників.

Довіреність завжди повинна мати письмову форму.

Буква закону - Цивільний кодекс України

Cm. 245. Форма довіреності

1. Форма довіреності повинна відповідати формі, у якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті ...

4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Отже, форма довіреності може бути звичайною письмовою чи письмовою нотаріальною. Нотаріально посвідчена довіреність здійснюється для вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом або договором.

Недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення довіреності має наслідком її нікчемність.

Законом визначено перелік довіреностей, які хоча і не є но- тпріально посвідченими, але згідно із законом прирівнюються до них:

• довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, що можуть бути посвідчені начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;

• довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреності робітників, службовців, членів їхніх сімей і членів сім’ї військовослужбовця, що можуть бути посвідчені командиром (начальником) цих частин, з’єднання, установи або закладу;

• довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі (слідчому ізоляторі), можуть бути посвідчені начальником місця позбавлення волі.

5.