Довіреність.

Якщо особа виконує обов’язки представника, то її повноваження мають бути підтверджені. Саме для цього представнику (крім представника за законом) видається довіреність. Довіреність — це письмовий документ, що видається особою, яку представляють (довірителем) іншій особі (представнику) для представництва перед третіми особами.

Залежно від повноважень, які надаються представникові довіреністю, розрізняють загальну (або генеральну), спеціальну та разову довіреність.

Загальна довіреність видається представникові для здійснення багатьох різних дій, вчинення багатьох різних правочинів (без чіткого визначення переліку цих дій). Саме таку довіреність, як правило, дають керівнику філії підприємства, який працює в іншому регіоні, подібну довіреність видає людина, яка виїжджає в довгострокове відрядження, родичам для управління та розпорядження своєю власністю.

Спеціальна довіреність видається, як правило, на багаторазове виконання подібних (однорідних) дій. Саме такого типу довіреність

Бланк разової довіреності, яка видається юридичними особами для отримання матеріальних цінностей

дають працівникам підприємств, які постійно отримують на пошті кореспонденцію для своєї юридичної особи, інкасаторам, які щоденно збирають гроші в магазинах, тощо.

Разова довіреність видається для виконання одного, чітко визначеного правочину, однієї дії. Вона діє лише протягом часу, необхідного для виконання цієї дії. Саме таку довіреність видає людина своєму другові для отримання своєї заробітної плати, підприємство для отримання від іншої організації певного майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це, як правило, керівником організації та завіряється печаткою.

Довіреність фізичної особи обов'язково має бути письмовою, а довіреність на вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, також повинна бути завірена нотаріусом.

Висловіть припущення, коли звернення до нотаріуса для людини може бути неможливим або надто складним.

Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України та визначте обставини й посадових осіб, які мають право завірити довіреності, які прирівнюються до нотаріально завірених.

Ц 3 Цивільного кодексу України Стаття 245. Форма довіреності

(...) 3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні в госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає в населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання (...),

Особа, яка отримала довіреність, зобов’язана особисто виконувати те, що їй доручено.

Закон установлює обов’язкові елементи, без яких довіреність є недійсною. Це дата вчинення (видачі) довіреності, підпис довірителя (або посадової особи, уповноваженої видавати довіреності), а якщо довіреність видана юридичною особою — також і печатка.

Цивільний кодекс України визначає, що строк дії довіреності може бути чітко визначений у ній. Якщо ж строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Закон визначає випадки, коли довіреність припиняє свою дію. Представництво за довіреністю припиняється тоді, коли закінчився строк довіреності (якщо він був визначений), якщо довіреність скасована особою, яка її видала, або припинила існування юридична особа, яка її видала, а також у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. Виконання обов’язків представника (крім представника за законом) — справа добровільна, тому довіреність припиняє свою дію в разі відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю.