Стандарти Ради Європи

Європейська конвенція з прав людини не включає в себе конкретні захо­ди щодо підвищення обізнаності або розробки заходів з підготовки кадрів. Жодних заходів не встановлює і Європейська соціальна хартія.

Рамкова конвенція про захист національних меншин закликає держави вжи­ти заходів для «сприяння взаємній повазі і розумінню, а також співпраці»^[535] між різними особами, що проживають на їхній території. З цією метою дер­жави повинні «вживати заходів в галузі освіти і наукових досліджень з ме­тою заохочення підвищення рівня знань у сфері культури, історії, мови та ре­лігії своїх національних меншин та превалюючої групи населення».^[536] Такі заходи можуть включати в себе, ймовірно, підготовку кадрів і підвищення освіченості населення.

Рекомендації Комітету міністрів про внутрішнє переміщення осіб заклика­ють Раду Європи до сприяння реалізації Керівних принципів з питання про

188 переміщення осіб всередині країни.^[537] Пояснювальна записка уточнює, що суть завдань Рекомендації полягає в тому, аби «підвищити обізнаність щодо дея­ких питань, які держави — учасниці Ради Європи розглядають як особливо актуальні щодо становища ВПО в сучасній Європі», зокрема питання пере­дової практики в сфері захисту і допомоги ВПО.^[538]

Парламентська асамблея також заохочує у своїх резолюціях до підвищен­ня рівня обізнаності про становище ВПО за допомогою моніторингу, збо­ру й обміну інформацією. Вона закликала Уповноваженого Ради Європи з прав людини «до об’єднання національних правозахисник установ і упо­вноважених з прав людини з регіонів, де на даний момент проживають дов­гострокові ВПО, задля того, щоб оцінити прогрес, досягнутий у виконан­ні різних рекомендацій Ради Європи щодо захисту прав ВПО і виявити за­лишкові перешкоди до забезпечення довготривалих рішень, а також видати документ з викладом позиції з цього питання».^[539] Крім того, Асамблея за­пропонувала Комітету міністрів «підвищитирівень інформованості про пра­ва та існуючі механізми захисту в межах Європейської конвенції з прав людини (СЄД № 5), переглянутої Європейської соціальної хартії (СЄД № 163) і її ко­лективного механізму подачі скарг, Європейської комісії проти расизму та не­терпимості (ЄКРН) та Рамкової конвенції про захист національних меншин (РКНМ, СЄД № 157) в умовах їх застосування до ВПО».

У наступній резолюції «Вирішення питань щодо власності біженців і вну­трішньо переміщених осіб» Парламентська асамблея закликала держави- члени, які зіткнулися з майновими суперечками, пов’язаними з переміщен­ням, до «співпраці з науковими та громадськими колами, а також національ­ними установами з прав людини задля збору достовірної інформації про кількість і характер майнових претензій, сформульованих пропозицій щодо процедур розгляду таких претензій, контролю за їх виконанням, виявлення перешкод і заходів щодо їх усунення, а також поширення інформації та на­дання юридичних консультацій особам, які постраждали».^[541]

Що стосується відповідних навчальних програм, присвячених реінтеграції 189 ВПО, Конгрес місцевих і регіональних органів влади запропонував «Євро­пейському комітету з міграції (ЄКМ) розглянути, які нові види діяльності по­тенційно можуть сприяти безперервному поверненню переміщених осіб, зокре­ма за допомогою навчальної програми для персоналу державних служб, спря­мованих на поліпшення розуміння й активізації етнічного та культурного розмаїття, або програм, що мають на меті сприяння справедливому доступу до державних служб і зайнятості».^[542]

C.