A. Міжнародно-правова база

Ґрунтуючись на загальновідомих стандартах міжнародного права, в Керів­них принципах з питання переміщення осіб всередині країни наголошується на тому, що на державну владу покладається «основний обов'язок і відпо­відальність за надання захисту та гуманітарної допомоги ВПО, які перебу­вають під її юрисдикцією».^[528] І хоча Керівні принципи не мають чіткого ме­тоду вирішення питань підвищення обізнаності та проведення навчання щодо ВПО, ці заходи повинні розцінюватися як невід'ємні елементи цьо­го зобов'язання.

(а) Підвищення обізнаності щодо проблеми

Як зазначено у праці «Вирішення проблем внутрішнього переміщення: Пара­метри відповідальності національної влади», визнання існування ситуації з внутрішнім переміщенням на її території та її відповідальності за вирішен­ня цієї ситуації є «вкрай важливим першим кроком ефективної національної допомоги». Це визнання, відповідно до цієї праці, «також потребує підви­щення національної обізнаності щодо проблеми, досягнення спільного на­ціонального консенсусу щодо проблеми та докладання зусиль, спрямованих на те, щоб подолання цієї кризи було національним пріоритетом», а також

186 «сприяння національній солідарності з ВПО», що є надзвичайно важливим для захисту цих осіб та розвіювання стереотипів, з якими можуть стикнути- ся ВПО у багатьох випадках.

У Керівництві для законодавців і високопосадовців зазначено таке: «Підви­щення обізнаності усіх зацікавлених сторін щодо існування та характеру проблеми внутрішнього переміщення та необхідних для її вирішення кроків є важливою умовою для імплементації законодавства та програм у сфері вну­трішнього переміщення».^[531] Забезпечення обізнаності серед усіх зацікавле­них сторін — посадових осіб в уряді, власне ВПО, громадян загалом, гро­мадянського суспільства, ЗМІ тощо — про законодавство та програми, що стосуються ВПО, є надзвичайно важливим фактором для сприяння та умож­ливлення їхньої імплементації. Загальні кампанії, спрямовані на підвищення суспільної обізнаності є неоціненними з багатьох причин, зокрема: (i) до­помоги у розвіюванні стереотипів, які часто асоціюються з переміщенням і, як наслідок, зменшення рівня дискримінації ВПО; та (ii) сприяння розу­мінню того, чому ВПО можуть потребувати спеціальної підтримки за пев­них умов, на яку особи, що не є ВПО, не можуть претендувати. З аналогічних причин особливо важливо спрямовувати кампанії з підвищення обізнаності у тих громадах або зонах, де проживає велика кількість ВПО.

(b) Проведення навчання щодо прав ВПО

З метою забезпечення того, щоб імплементація законодавства та програм щодо ВПО відбувалася ефективно, їхнє ухвалення повинно супроводжува­тися комплексним навчанням, зокрема тих державних посадових осіб, що бу­дуть залучені до процесу імплементації законів та програм щодо ВПО, а та­кож тих, хто буде працювати з цими особами. Як правило, до такого навчан­ня повинні входити: (i) технічні аспекти імплементації законів та програм щодо ВПО; (ii) загальний огляд проблем, з якими стикаються ВПО, а також їхньої вразливої ситуації; та (iii) надання спеціального захисту та підтримки ВПО та вразливим групам ВПО.

Що стосується законодавства та програм щодо ВПО, то «надзвичайно важ­ливо забезпечити, щоб усі посадові особи, до завдань яких входить пряма імплементація цих інструментів, розуміли: ВПО зберігають свої права гро­мадян та постійних мешканців, але наявний той факт, що вони постійно сти­каються з ризиками, що супроводжують переміщення, а також існує враз-

ливість, що може унеможливити повне здійснення їхніх прав; як саме пови­нні діяти посадові особи при виконанні власних обов’язків щодо ВПО; чим саме будь-які нові методи і процедури щодо ВПО відрізняються від звичай­них методів і процедур, що застосовуються посадовими особами за нормаль­них умов; та чому необхідні зміни у підході до того, як посадові особи вико­нують власну роботу».^[532]

B.