<<
>>

Політична система східної Европи в часі від виступу Хмельницького до союза України з Москвою.

Політична система східної Европи в XVII в. опиралася на існуванню пятьох держав: Польщі, Московщини й татарської Орди, які стояли на першому плянІ і яких ціла територія лежала в східній Европі, і двох окрайних європейських держав: Швеції й Туреччини, які в XVII в.

відограли дуже активну ролю в східній Европі. Рік 1648 став початком нової доби не тільки в історії України, але взагалі в історії східної Европи.В перших шістьох роках по виступі Хмельницького було це вже добре видко, бо тоді змінилося дуже значно політичне становище Польщі. Польща, яка аж до 1648 року представлялася назверх могутньоюдержавою, дізнала такого внутрішнього потрясення наслідком виступу Хмельницького, що не могла активно виступати в заграничній політиці. Це було видко особливо в МолдавіїтаВолощині,які підпали тепер під виключний вплив Туреччини, зі шкодою Польщі, що перед тим мала гблос у молдавсько-волоських справах. Коли в послідніх роках перед Хмельниччиною в Польщі міг повстати плян великої зачіпної війни з мусулманським світом, то тепер не могло бути про цеймови.Ініціятивувпольсько- турецьких відносинах взяла тепер у свої руки Туреччина й від неї залежало, які будуть відносини між обома цими державами.

Коли з виступом Хмельницького українська справа стала знову на дневнім порядку, Туреччина зацікавилася цією справою, хоча великої активности все таки не виявила. Одиноким її активним виступом було те, що турецьке правительство натискало на кримську Орду, щоби та держалася союза з Хмельницьким проти Польщі. Про безпосередню участь Туреччини у війні з Польщею тоді ніхто в Туреччині не думав і цього не сподівався ніколи й Хмельницький, хоч як йому могло на цім залежати. Причиною цього було те, що Туреч- яина за Хмельницького не була вже Туреччиною часів Сагайдачного. Вона зачинала підупадати наслідком внутрішнього неладу, який уже давно там запанував. Це мало дуже велике значіння для історії східної Европи, а особливо для української справи, бо воно остаточно рішило, що Хмельницький оперся на Москві замість на Туреччині.Туреч- чина випустила з рук нагоду здобути перевагу на сході Европи, а коли кільканацять років пізніше підняла боротьбу з тим, щоби не дати України ні Польщі, ні Москві, то це вже було запізно, бо Україна не представляла вже тоді такої сили, як за Богдана Хмельницького.

Далеко рухливішою показала себе кримська Орда, але вона, оперта на грабіжи, не могла провадити якоїсь простолінійної політики, а лучилася в союз раз з тим, другий раз з иншим, відповідно до того, де траплялася ліпша грабіж.

Коли становище Туреччини почало погіршуватися, а становище Польщі змінилося основно на її некористь, то становище Москви сталс поліпшуватися. He маючи сили побороти Польщу збройно, московське правительство зі вдоволенням приглядалося, як Польща, давній її противник, тратила свої сили в тяжкій війні з Україною. Але виступи-

їи активно Москва все таки не хотіла раз тому, що не була певна своєї побіди, а друге, що входи- йи тут у гру напевно й инші міркування. Автократична держава, оперта на міцній царській власти, Москва боялася лучитися з революційним українським рухом, який міг показати свій вплив на соціяльні відносини в московській державі. T томуМосква була так довго невтральною вполь- сько-українській боротьбі, аж поки на Україні не аломилася соціяльна революція, а українські визвольні змагання не пішли шляхом задержання привілеїв вищих суспільних кляс.

Швеція в перших шістьох роках від виступу Хмельницького провадила мирну політику, пильнуючи тільки того, щоби польський король Іван Казимир не виступив активно зі своїми правами до шведської корони. Корисним було для Швеції те, що польська шляхта не мала охоти зачинати війну зі Швецївю, а ще більше те, що Польща лопала в тяжку війну з Україною.

Три менші держави: Семигород, Молдавія й Волощина були за надто слабі.а ще до того незгідні з собою, щоби заважити на розвитку подій східної Європи. Але справа виглядала та» що дві з них, а саме Семигород і Молдавія мбгли\ відо- трати певну ролю в звязку з повставанням кб- зацько-української держави. He було виключене, що амбітний семигородський князь дасть втягнути себе в акцію, що мала на меті скинення з престолу Івана Казимира і посадження на нім семиго- родського князя. Але тоді не дійшло ще до того, І навпаки семигородський князь дав'втягнути себе в акцію, яка мала на ціли не допустити до осадження на молдавськім престолі Хмельницьких. До «ібї акції схилився також і волоський господар

і таким чином родина Хмельницьких знайшла забагато противників у молдавськім пляні.

Українська справа вийшла досить несподівано на дневний порядок східно-европейської політики і то в досить корисній для себе хвилі. Відірвання України від Польщі було в інтересах трьох великих держав: Туреччини, Москви й Швеції. Але тільки для двох з них — Туреччини й Швеції — цебулорівнозначне з повстанням незалежної української держави. Для Москви представлялася справа інакше, бо вона уважала відірвання України від. Польщі етапом до прилучення Українидомосков- ської держави. I тому, коли в 1654 році Москва увійшла в союз із Хмельницьким, то зробила вона це тільки для осягнення цієї своєї ціли.

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Політична система східної Европи в часі від виступу Хмельницького до союза України з Москвою.:

  1. Політична система східної Европи в часі від виступу Хмельницького до союза України з Москвою.
  2. Загранична політика Хмельницького та його> союз із Москвою.
  3. Гадяцький договір 1658 року, війна України в Москвою і переяславська унія 1659 року.
  4. ЗМІСТ:
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -