4.3. Види політичних систем

Складність та тривалий історичний розвиток категорії політична «систе­ма» обумовлює розмаїття відповідних критеріїв тлумачення питання видів політичних систем суспільства. Політичні системи живуть, функціонують в часі і просторі.

Демократична політична система розвивається за правилами, подібними до ринкових в економіці. Попит породжує пропозицію. Покупці, обираючи певні види товарів та послуг, тим самим стимулюють їх виробництво. В політичних відносинах «ринок» виявляється у тому, що замість товарів та по­слуг суб’єкти політичної системи пропонують свої програми, що містять ос­новні положення певної ідеології здійснення влади. Шляхом голосування на виборах, зупиняючись на певній «політичній пропозиції», конкретний пред­ставник суспільства втілює в життя свій «політичний попит». Необхідними оз­наками демократичної політичної системи є політичний плюралізм, багато­партійність. Народ держави, політичні партії, держава є повноцінними суб’єктами демократичної політичної системи. При цьому головним суб’єктом влади є народ, забезпечення політичних прав якого гарантує держава.

Політична система тоталітарного типу характеризується придушенням політичного плюралізму, ідеології, яка суперечить офіційній державній, проголошеній правлячою партію. Суб’єкти політичної системи: правляча партія, держава, підпорядковані їм суспільні організації втілюють єдину політику, не допускаючи політичної конкуренції. Незважаючи на політичні декларації, які формально можуть проголошувати демократію і політичний плюралізм, правляча верхівка узурпує владу, нехтує політичними правами громадян. Народ держави стає об’єктом маніпуляції визнаних політичних сил. Політична система не є сталою категорією, вона перебуває у постійному розвитку, демократичні системи змінюються на тоталітарні і навпаки. Внутрішнім джерелом розвитку політичної системи є наявність конфліктів та суперечок, подолання яких призводить до якісних змін.