Експертиза проекту підзаконного нормативно-правового акта. Зміст і значення антикорупційної експертизи

Проєкт нормативно-правового акта підлягає обов'язковій експертизі. За рішенням суб'єкта публічної адміністрації або за рішенням іншого уповноваже­ного законом суб'єкта щодо проєкту нормативно-правового акта також можуть бути проведені в установленому законодавством України порядку додаткові експертизи.

Обов’язковими експертизами проекту нормативно-правового акта є:

S експертиза на відповідність зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС);

S наукова;

S юридична (правова);

S антикорупційна;

S гендерно-правова;

S антидискримінаційна;

S інші експертизи, визначені законом.

Обов’язкова експертиза проекту нормативно-правового акта здійснюється суб'єктом забезпечення правотворчої діяльності в порядку, визначеному законо­давством України.

Додатковими експертизами проекту нормативно-правового акта є:

S експертиза на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, практиці Євро­пейського суду з прав людини;

S фінансово-економічна;

S цифрова;

S експертиза щодо впливу на показники бюджету та відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини;

S експертиза щодо впливу на показники економічного й соціального розвитку та відповідності зобов’язанням України за Угодою про засну­вання Світової організації торгівлі;

S експертиза з інших питань, що можуть вплинути на якість проекту норма­тивно-правового акта.

Додаткова експертиза здійснюється за рішенням суб’єкта правотворчої діяль­ності або за рішенням іншого уповноваженого законом суб’єкта¹.

Антикорупційна експертиза проектів підзаконних нормативно-правових актів

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про запобігання корупції» проєкт нормативно-правового акта підлягає антикорупційній експертизі. Метою такої експертизи є виявлення у проєкті нормативно-правового акта поло­жень, які самостійно чи в поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних із корупцією (корупціогенним чинникам), і розроблення рекомендацій стосовно їх усунення.

Антикорупційна експертиза поділяється на:

1) обов’язкову - проводиться Міністерством юстиції України щодо усіх проєктів нормативно-правових актів, які вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) необов’язкову - проводиться Національним агентством з питань запобі­гання корупції (далі - НАЗК) або громадськістю (громадська антикоруп- ційна експертиза).

НАЗК здійснює антикорупційну експертизу за власною ініціативою щодо проектів актів, внесених на розгляд Кабінету Міністрів України, за результатами моніторингу яких виявлено корупціогенні норми.

Громадська антикорупційна експертиза проводиться за ініціативою фізич­них осіб, громадських об'єднань, юридичних осіб за їхній власний рахунок або інших джерел, не заборонених законодавством.

Значення антикорупційної експертизи виявляється в тому, що під час прове­дення такої експертизи виявляються та усуваються корупціогенні чинники в підзаконних нормативно-правових актах та їх проєктах.

3.8