Припинення та зупинення дії нормативного акта

Підзаконні нормативно-правові акти за часовим критерієм поділяють на:

1) акти із невизначеним строком дії, тобто для яких не встановлено кінцевий момент їх дії;

2) акти тимчасової дії, тривалість якої залежить від різних заздалегідь визна­чених обставин, які поділяють на два підвиди - тимчасові та надзвичайні.

Дія нормативного акта в часі завершується від моменту припинення його дії - календарної дати, від якої нормативний акт остаточно втрачає чинність.

Моментом припинення дії нормативно-правового акта є 24 година дня відпо­відного строку (терміну), якщо інше не визначено Конституцією України, зако­ном або більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.

Якщо момент припинення дії нормативно-правового акта визначено вказівкою на конкретний строк (термін), дія такого нормативно-правового акта вважається припиненою від 0 годин настання відповідно визначеного в ньому дня або події.

У разі якщо строк припинення дії нормативно-правового акта визначається роками, такий строк спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

У разі якщо строк припинення дії нормативно-правового акта визначається місяцями, то він спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо дата закінчення строку, визначеного місяцями, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Дія підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структур­ного елемента припиняється внаслідок:

1) утрати ним або його окремим структурним елементом чинності;

2) закінчення строку (терміну) їх дії, у разі якщо такий строк (термін) визна­чено у відповідному нормативно-правовому акті;

3) скасування у випадках, визначених Конституцією України та (або) законом.

Підзаконний нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент визнається таким, що втратив чинність, у разі, якщо:

1) адміністративний орган, який ухвалив (видав) рішення про визнання ухваленого (виданого) ним підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що втратив чинність;

2) Конституційним Судом України ухвалено рішення про визнання норма­тивно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (для норма­тивно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим);

3) судом ухвалено рішення про визнання його або окремого його структур­ного елемента протиправним і нечинним (для підзаконних нормативно- правових актів);

4) в інших випадках, визначених законом.

Суб'єкт владних повноважень ухвалює рішення про втрату чинності підза- конним нормативно-правовим актом або окремим його структурним елементом у разі, якщо: він або окремий його структурний елемент втратили актуальність; ним ухвалено (видано) новий підзаконний нормативно-правовий акт, що регулює ті самі суспільні відносини¹.

У разі закінчення строку (терміну) дії підзаконного нормативно-правового акта, у разі якщо такий строк (термін) визначено у відповідному нормативно­правовому акті, суб'єкт публічної адміністрації не ухвалює додатково рішення про втрату чинності цим нормативно-правовим актом або окремим його струк­турним елементом. Такий підзаконний нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент втрачають чинність у строк (термін), визначений у цьому нормативно-правовому акті.

Скасування підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента. У випадках, передбачених Конституцією України та (або) законом, підзаконний нормативно-правовий акт або окремий його струк­турний елемент можуть бути скасовані:

1) Президентом України - підзаконний нормативно-правовий акт Ради міністрів Автономної Республіки Крим; голови місцевої державної адміністрації;

2) Кабінетом Міністрів України - підзаконний нормативно-правовий акт міністерства;

3) головою місцевої державної адміністрації вищого рівня - розпорядження голови місцевої державної адміністрації нижчого рівня;

4) іншим суб'єктом правотворчої діяльності - у випадках і порядку, визначе­них Конституцією України.

Підставою для скасування підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента є:

1) невідповідність його або окремого його структурного елемента Конститу­ції України та (або) закону;

2) невідповідність підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента нормативно-правовим актам, що мають вищу юридичну силу;

3) інші підстави, визначені Конституцією України та (або) законом.

Скасований нормативно-правовий акт втрачає чинність від дня набрання чинності підзаконним нормативно-правовим актом про його скасування.

Зупинення дії підзаконного нормативно-правового акта - це тимчасове обмеження його дії, зумовлене його незаконністю, що застосовується через ухва­лення відповідного рішення компетентним органом і передбачає ліквідацію порушень у змісті такого акта.

Законом України «Про правотворчу діяльність» у статті 51 передбачено особливості зупинення дії підзаконного нормативно-правового акта. Зокрема, дія підзаконного нормативно-правового акта чи окремого його структурного елемента може бути зупинена:

1) суб'єктом правотворчої діяльності, що ухвалив (видав) відповідний нормативно-правовий акт, на визначений строк (термін), якщо існують обґрунтовані підстави для можливості відновлення їхньої дії після закін­чення такого строку (терміну);

2) судом для забезпечення позову в порядку, установленому Кодексом адмі­ністративного судочинства України;

3) суб'єктом, визначеним Конституцією України та (або) законом, у встанов­лених Конституцією України випадках.

Суб'єкт правотворчої діяльності ухвалює рішення про зупинення дії окремого структурного елемента ухваленого (виданого) ним підзаконного нормативно­правового акта через ухвалення (видання) нового підзаконного нормативно-право­вого акта (окремої норми права з відповідним предметом правового регулювання) із зазначенням підстав такого зупинення та строку (терміну), на який зупиняється відповідний структурний елемент підзаконного нормативно-правового акта.

Зупинення дії структурного елемента нормативно-правового акта на невизна- чений строк (термін) не дозволяється.

У разі припинення обставин, що були причинами для зупинення дії струк­турного елемента підзаконного нормативно-правового акта, суб'єкт правотвор- чої діяльності може ухвалити (видати) нормативно-правовий акт про дострокове відновлення дії зупиненого структурного елемента.

За потреби зупинення дії підзаконного нормативно-правового акта суб'єкт правотворчої діяльності розробляє та ухвалює (видає) новий підзаконний норма­тивно-правовий акт, визнавши таким, що втратив чинність, нормативно-право­вий акт, дію якого потрібно зупинити¹.

3.7