4.4. Екологічна експертиза

Екологічна експертиза — вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки (Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року).

Основна мета екологічної експертизи — заборонити реалізацію проектів, програм та діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку.

Об’єктом екологічної експертизи є:

- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;

- документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції — генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти 64

та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Розрізняють державну, громадську та інші екологічні експертизи (міжнародна, договірна тощо).

Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.